Окрема думка судді № 47913370, 14.07.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ОКРЕМА ДУМКА

по справі № 822/1178/15 судді Вінницького апеляційного адміністративного суду

ОСОБА_1 в порядку частини 3 статті 25 КАС України

14 липня 2015 року

м. Вінниця

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року ухвалено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити: скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Вектор-А" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Із позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 14 липня 2015 року, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по даній справі.

На мою думку апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Хмельницький окружний адміністративний суд в постанові від 09 квітня 2015 року, задовольняючи позов дійшов висновку, що приватне підприємство «Вектор-А» володіє сукупністю усіх необхідних підстав для застосування податкового компромісу, а саме: заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України; наявність неузгоджених сум податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження; подання платником податків заяви до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу; сплата 5 відсотків від суми заниженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Вважаю такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Власне, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" розділ ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 "Підрозділ 9-2. Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу".

За приписами пункту 1 підрозділу 9-2, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Приписами пункту 11 підрозділу 9-2 унормовано, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на час звернення позивача до ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області із заявою про погодження податкового компромісу та на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №5164/10/22-25-22-07 від 11.03.2015 процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень є не закінченою, що підтверджується ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 , якою скасовано ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі за позовом ПП «Вектор-А» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 №0000142203/477 та №0000152203/478 (справа №822/4905/14) та направлення справи №822/4905/14 до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. За таких обставин, податкові зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень №0000142203/477 та №0000152203/478 від 19.03.2013 не були узгоджені.

Тобто, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" не передбачена можливість відмови податкового органу у застосуванні податкового компромісу.

Даючи оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням наведених норм, вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу №5164/10/22-25-22-07 від 11.03.2015, адже на момент звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та на момент відмови відповідача у застосуванні процедури податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення №0000142203/477 та №0000152203/478 від 19.03.2013 не були узгодженими внаслідок процедури їх судового оскарження.

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відсутні

Суддя Боровицький О.А.