Ухвала суду № 47913120, 28.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р.Справа № 820/2777/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторінгова компанія "Вектор Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 820/2777/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторінгова компанія "Вектор Плюс"

до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції третя особа ОСОБА_1

про визнання дій притиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Факторінгова компанія "Вектор Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, у якому просив: визнати протиправним арешт на все майно накладене постановою ВП35846922 від 04.04.2014 року Київського ВДВС Харківського МУЮ, постановою ВП32508637 від 27.07.2012 року Київського ВДВС Харківського МУЮ, в частині накладення арешту на нерухоме майно: трикімнатну квартиру загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції звільнити з-під арешту нерухоме майно: трикімнатну квартиру загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 року відмовлено у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним арешту на все майно накладене постановою Б/Н від 11.11.2011 року СУ ГУ МВС України в Харківській області, зобов'язання слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області звільнити з-під арешту нерухоме майно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 року заучено до участі у справі Фрунзенский відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якості другого відповідача, оскільки обтяження на трикімнатну квартиру загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що накладено постановами ВП 35846922 від 04.04.2014 року, ВП 32508637 від 27.07.2012 року, складеними саме державним виконавцем Фрунзенского відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. позов залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р., подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 28.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, , перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 08 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" правонаступником якого є ПАТ "ОМЕГА БАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001/0808/98-018, за яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 400000,00 доларів США на строк з 08.08.2008 року по 07.08.2018 року (а.с. 16-20).

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань укладено договір іпотеки від 08.08.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 передав у забезпечення виконання своїх зобов'язань нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-31).

До кредитного договору 28 лютого 2011 року внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що розмір заборгованості за кредитним договором складає 304743,93 дол. США (а.с. 34-37).

Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2 08 серпня 2008 року укладено договір поруки №2001/0808/98-018-Р, який 28 лютого 2011 року розірвано (а.с. 96).

Реєстрація ВАТ "Сведбанк" обтяження нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру обтяжень нерухомого майна, здійснена 28.11.2011, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.12-15).

Постановою ВП № 32508637 старшого державного виконавця Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ від 27.07.2012 року, прийнятої на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-10783/10/2070 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України заборгованості, накладено арешт на квартиру 51 по вул. Танкопія у м. Харкові в межах суми звернення стягнення (а.с. 190).

Вказане обтяження зареєстровано 01.08.2012 року (а.с. 15).

Окрім того, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2012 року задоволено позов ПАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитом шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Сведбанк" боргу за кредитним договором №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року у сумі 2702273,56 грн. (а.с. 90-91).

Постановою державного виконавця Фрунзенського відділу ДВС від 04.04.2014 року у ВП №35846922 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/2018/645/2018/18, виданого 08.11.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 270223,56 грн., на підставі статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.195).

Наведена підстава виникнення обтяження зареєстрована 04.04.2014 року (а.с. 12).

Поряд із цим, судом встановлено, що 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та позивачем укладено договір факторингу №15, за умовами якого Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржникові, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників (а.с. 40-47).

За даним договором ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору та іпотечному договору, відповідно до договору про відступлення прав за іпотечним договорами (а.с. 48-49).

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що до моменту укладення між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" договору факторингу №15 від 28.11.2012 року, кредитор у кредитному зобов'язанні - ПАТ "Сведбанк" реалізував своє право вимоги про дострокове повернення заборгованості за Кредитним договором, укладеним з ОСОБА_5, борг якого було переведено на ОСОБА_2 від 28.02.2011 року шляхом звернення з позовною заявою до суду.

Обтяження, на майно, яке є предметом договору іпотеки, зареєстровано, як на підставі договору (28.02.2011 року, іпотекодержатель - ВАТ «Сведбанк») так і при виконані судових рішень (01.08.2012 року, стягував - Держава; 04.04.2014 року, стягував-ПАТ «Сведбанк».)

При цьому, реєстр не містить інформації щодо реєстрації обтяження на спірне нерухоме майно за позивачем, в тому числі і за договором факторингу №15 від 28.11.2012 року.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2013 року у справі № 640/11092/13-ц заяву стягувача -ПАТ «Сведбанк» про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ ФК «Вектор Плюс» визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с. 92), тобто позивач не набув статусу стягувача.

Позивач, звертаючись з позовом до суду посилався на те, що при зверненні 13.03.2015 року до нотаріуса, ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс» стало відомо, що на майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 28.02.2011 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 постановами Фрунзенського ВДВС від 27.07.2012 року та 04.04.2014 року накладено арешт.

Посилаючись на положення ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", та на те, що на адресу ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс» не надходило жодних повідомлень про проведення державним виконавцем заходів примусового характеру, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач наполягав на протиправності прийнятих постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувані постанови є правомірними, в тому числі, вказав на те, що, оскільки забезпечене заставою кредитне зобов'язання припинено розірванням судом кредитного договору, посилання позивача на порушення його прав як заставодержателя за цим кредитним договором безпідставні.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. (Частина 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".)

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Обтяження на підставі постанови ВП32508637 від 27.07.2012 року Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ, та постанови 35846900 від 04.04.2014 року зареєстровані у реєстрі.

Згідно частини 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В даному випадку позивач не є іпотекодержателем, оскільки ст. 640 ЦК України передбачає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка спрямувала пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідно також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже договір, що не зареєстрований, вважається не укладеним

Положенням ст. 210 ЦК України встановлено, що правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим з моменту його реєстрації. Отже, до моменту державної реєстрації такий правочин не є дією, спрямованою на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

При цьому, за даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у реєстрі не міститься запис про реєстрацію приватного обтяження нерухомого майна іпотекою на підставі договору факторингу №15 від 28.11.2012 року за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс».

Крім того, згідно зі ст. 20 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з приводу того, що оскаржуваними постановами державного виконавця порушуються його права, як заставодержателя за кредитним договором, що виникли у останнього на підставі договору факторингу.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторінгова компанія "Вектор Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 820/2777/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2015 р.