Постанова № 47912641, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6816/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна» та стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 303 187,00 грн. та суму пені в розмірі 129 231,54 грн., нараховану на суму такої заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що правові підстави для подання до ГУ ДКСУ у м. Києві висновку про відшкодування з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн. відсутні, оскільки вказана сума не була підтверджена в ході перевірки.

Також не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням апеляційну скаргу подало ГУ ДФС у місті Києві, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог про стягнення коштів з Державного бюджету як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційних скарг і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до ДПІ у Дніпровському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 3 303 187,00 грн.

Також позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, вказаної у декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

В свою чергу, податковим органом у період з 09 грудня 2014 року по 22 грудня 2014 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна», за результатами якої складено Акт від 29 грудня 2014 року №8998/26-53-15-02/30579869.

Однак, протиправно, на переконання позивача, не було подано до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи виконання ТОВ «Аскоп-Україна» вимог пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України та визнання відповідачем правомірності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн. за вересень 2014 року, а також відсутність доказів перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку, - позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно пункту 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

В свою чергу, предметом перевірки податковим органом платника податку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість має бути перевірка правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту та, відповідно, реальність вчинення господарських операцій, за яким формуються відповідні показники. При цьому, дослідженню підлягають податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Необхідно також зазначити, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України, а тому слід мати на увазі, що відшкодуванню підлягає лише сума податку, фактично сплачена отримувачем то варів/послуг у попередніх податкових періо дах постачальникам таких товарів/послуг або до держбюджету.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі по тексту - Порядок).

Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Тобто, єдиною підставою яка зумовлює виникнення у податкового органу обов'язоку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, є підтвердження відсутності порушень норм чинного законодавства при розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200, статті 201 ПК України, у зв'язку з чим підприємством завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в розмірі 34 875,00 грн. за грудень 2011 року. Також встановлено, що суму від'ємного значення за вересень 2014 року в сумі 3 303 187,00 грн. перевіркою підтвердити неможливо, що пов'язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.

Тобто, підтвердження відсутності порушень норм чинного законодавства при розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в даному випадку як єдина підстава не відбулося.

На переконання колегії суддів, вищевказана обставина дозволяє дійти висновку, що в даному випадку у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві не виникло обов'язку щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3 303 187,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна», а у ГУ ДКСУ у м. Києві, відповідно, обов'язку щодо перерахунку вказаних коштів з Державного бюджету України на рахунок позивача.

Разом з тим, в даному випадку наявна бездіяльність з боку податкового органу щодо підтвердження заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум, оскільки після направлення на адресу контрагентів позивача запитів по теперішній час ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві жодних дій не вчинило, так само як і не винесло податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо вважає, що спірна сума заявлена до бюджетного відшкодування позивачем протиправно.

Однак, питання вищеозначеної бездіяльності ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС не є предметом розгляду даної адміністративної справи. а тому в силу приписів ч.2 ст.11 КАС України, суд не може надавати правову оцінку вказаним обставинам.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2015 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.