Рішення № 47908382, 28.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Борисової О.В., Гаращенка Д.Р.,

при секретарі: Калініній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», в інтересах якого діє Косенко ЮліяСергіївна,

на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2014 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, надання права Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - ТОВ «Вердикт Фінанс») підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, витребувати у відповідача автомобіль, який є предметом застави, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ, номерні знаки та передати у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс». Надати ТОВ «Вердикт Фінанс» право вчиняти від імені ОСОБА_2 дії необхідні для зняття автомобіля з обліку.

Рішенням районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитними договором № 11188029000 від 24 липня 2007 року, яка складається з: заборгованість по основній сумі боргу - 123769,73 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 67995,70 грн.; нарахованих відсотків на дату подачі позову - 24324,16 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання - 30220,82 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми - 3713,12 грн. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки «Daewoo Nexia», що належить на праві ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ТОВ «Вердикт Фінанс» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» повноважень, необхідних для здійснення продажу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив змінити оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вказував на те, що у зв'язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про витребування у відповідача та передання у володіння позивачу: автомобіля; комплекту ключів від зазначеного транспортного засобу; свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу; номерних знаків, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на продаж автомобіля.

ОСОБА_2, відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив ( а.с. 159).

Позивач ТОВ «Вердикт Фінанс» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24.07.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», яке у відповідності до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11188029000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 19425,00 доларів США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 24.07.2014 зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передав в заставу автомобіль марки «Daewoo Nexia», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу №002/017-П від 19.07.2007 року.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Договору (якщо сторонами визначено такий графік повернення та укладено Додаток № 1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 24 липня 2014 року.

24.07.2007 сторони погодили та підписали графік погашення кредиту.

20.04.2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу № 05/12 відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги по заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11188029000 від 24.07.2007 року.

20.04.2012 між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11188029000 від 24.07.2007.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, у ОСОБА_2 станом на 06.11.2013 утворилась заборгованість у розмірі 250023,53 грн., яка складається із: заборгованості по основній сумі боргу у розмірі 123769,73 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 67995,70 грн.; нарахованих відсотків на дату подачі позову у розмірі 24324,16 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 30220,82 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 3713,12 грн.

Суд першої інстанції, встановивши факт неналежного виконання боржником зобов'язань за договором дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви в частині звернення стягнення на предмет застави, а також визначення способу реалізації предмету застави.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржується, а отже законність та обґрунтованість рішення в цій частині, відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, колегією суддів не перевіряється.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування у відповідача та передання у володіння позивачу: автомобіля; комплекту ключів від зазначеного транспортного засобу; свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу; номерних знаків, районний суд першої інстанції виходив з того, що законом не передбачено такого способу захисту в забезпечення звернення на предмет застави.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 589 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Результат аналізу наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

За правилом п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон) обтяжувач має право на власний розсуд обрати у якості одного можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно ст. 27 Закону обтяжував, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення серед іншого повинно містити вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження володіння обтяжувавча. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду (ст. 28 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2013 року позивач надіслав відповідачу вимогу-повідомлення № 9075559_30.05.2013 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, яка відповідачем не була виконана.

Зі змісту вказаної вимоги-повідомлення вбачається, що позивач просив ОСОБА_2 сплатити всю суму заборгованості достроково разом зі сплатою процентів та штрафних санкцій на користь нового кредитора ТОВ «Вердикт Фінанс» або у порядку Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або передати предмет застави у володіння ТОВ «Вердикт Фінанс» разом із комплектом ключів від автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, оформити на представника ТОВ «Вердикт Фінанс» довіреність із наданням усіх необхідних для зняття ТЗ з обліку повноважень для подальшої реалізації.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав своїх обов'язків, визначених законом, рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню, з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 309, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», в інтересах якого діє Косенко Юлія Сергіївна, - задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про витребування у відповідача та передання у володіння позивачу автомобіля та комплекту ключів від нього, свідоцтва про реєстрацію і номерних знаків, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Витребувати у ОСОБА_2 автомобіль: тип: ТЗ: легковий сєдан - В; Марка: «DAEWOO», модель: NEXIA, рік випуску 2007; Номер кузова: НОМЕР_2; державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерні знаки НОМЕР_1 та передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/191/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8244/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.