Постанова № 47907963, 29.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2015 року № 826/1863/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи – Державного підприємства «Енергоринок» та прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі – позивач, ПАТ «Донбасенерго») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач, НКРЕ), за участю третьої особи – Державного підприємства «Енергоринок» (далі – третя особа, ДП «Енергоринок») та прокуратури міста Києва, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними з дня їх прийняття постанов відповідача від 02.02.2015 № 158 та від 18.02.2015 № 203 та скасування постанови відповідача від 18.02.2015 № 203.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник прокуратури проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, позивач та третя особа ДП «Енергоринок» не забезпечили 18.06.2015 явку своїх представників у судове засідання.

Водночас, позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

За таких умов, 18.06.2015 у судовому засіданні ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є виробником електричної енергії, що підтверджується наявною в матеріалах справи ліцензією НКРЕ від 21.01.2015 серії АЕ № 575906.

Нормативно-правовими актами, які регламентують відносини у вказаній сфері є, зокрема, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008 № 1052 «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України та визнання такою, що втратила чинність, постанова НКРЕ від 08.04.2008 № 507», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 21.12.2011 № 2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» та від 26.07.2013 № 1036 «Про алгоритм перерахування коштів через поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості».

Як встановлено судом, оскаржуваними постановами відповідача від 02.02.2015 № 158 та від 18.02.2015 № 203 внесено зміни до зазначених постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008 № 1052 та постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 21.12.2011 № 2 та від 26.07.2013 № 1036.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що оскаржуваними постановами НКРЕ практично виключила ПАТ «Донбасенерго» з алгоритму розподілу коштів, тобто прийняті НКРЕ зміни до алгоритму розподілу коштів виключають: плату ПАТ «Донбасенерго» за відпущену (продану) в ОРЕ електроенергію, яка виробляється на обладнанні Старобешівської ТЕС і повністю залишають ПАТ «Донбасенерго», в тому числі і Слов’янську ТЕС, яка знаходиться на території підконтрольній українській владі, без джерела фінансування для сплати податків, зборів, відновлювання роботи пошкодженого у результаті бойових дій обладнання, заробітної платні працівникам, закупки палива та сировини для виробництва електричної енергії та інше.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі № 805/595/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015, за результатами розгляду позову ТОВ «ДТЕК Східенерго» до НКРЕ про визнання незаконною та нечинною постанови від 02.02.2015 за № 158, з урахуванням змін, що внесені постановою НКРЕ від 11.02.2015 за № 174, позов задоволено у повному обсязі.

Також з матеріалів справи видно, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, за результатами розгляду позову ТОВ «ДТЕК Східенерго» до НКРЕ про визнання незаконною і нечинною постанови від 18.02.2015 № 203 з 18.02.2015, позов задоволено у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, відповідно до загального принципу адміністративного судочинства, відображеного в ст.ст. 2 та 6 КАС України, судовому захисту підлягає порушене право, свободи або інтереси.

За таких обставин, зважаючи на те, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі № 805/595/15-а та від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а визнано протиправними постанову НКРЕ від 18.02.2015 за № 203 «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 3 вересня 2008 року № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2, від 26 липня 2013 року № 1036» з моменту її прийняття та постанову НКРЕ від 02.02.2015 за № 158, з урахуванням змін, що внесені постановою НКРЕ від 11.02.2015 за № 174 з моменту її прийняття, які є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи, суд приходить до висновку, що права позивача фактично вже були захищені в рамках вказаних адміністративних справ, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко