Постанова № 47907454, 03.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2015 р. № 820/7449/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- зняти арешт з автомобіля MITSUBISHI OUTLENDER чорного кольору, легковий універсал - В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що накладений в межах виконавчого провадження №37212619 та №43393822 та зведеного виконавчого провадження за №43588941;

- скасувати арешт, накладений на все майно боржника, та заборону на здійснення відчуження усього майна боржника;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.03.2013 р. Дзержинським відділом ДВС Харківського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37212619 на підставі виконавчого листа №940/12/2070 виданого Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 219514,51 грн. В межах виконавчого провадження 05.04.2013 року відповідачем прийняті постанови, якими накладено арешт на все майно боржника та оголошена заборона на його відчуження в межах суми 219514,51 грн., та оголошено в розшук майно боржника, а саме: автомобіль MITSUBISHI OUTLENDER чорного кольору, легковий універсал - В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Станом на 10.02.2015 року виконавче провадження завершено, а виконавчий лист №940/12/2070 повернуто стягувачеві. Однак, питання щодо накладеного арешту державним виконавцем не вирішено, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача прибув у судове засідання та надав суду уточнену позовну заяву, в якій виклав правову позицію щодо заявлених позовних вимог та просив розглядати позов, з урахуванням цієї заяви в порядку письмового провадження.

Відповідач - Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд розглядати справи без участі представника ВДВС, у вирішенні справи поклався на розсуд суду. (а.с.42). До клопотання надані матеріали витребуваного судом виконавчого провадження ВП № 37212619 (а.с. 42-62).

Третя особа - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Факсимільним зв'язком надіслала клопотання, в якому просила суд розглядати справу за відсутності представника ДПІ, рішення прийняти на розсуд суду. (а.с.33).

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, крім іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

З аналізу викладених вище норм права, суд приходить до висновку, що виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання, зокрема, рішень судів. Суд зазначає, що державним виконавцем учиняються дії з примусового виконання, крім іншого, саме рішення судів. Стягувач завертається до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист, що виданий судом, є підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню саме рішення суду.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, у т.ч. матеріалами виконавчого провадження, номер за ЄДРВП: 37212619, що на примусовому виконанні у Дзержинському відділі ДВС Харківського МУЮ знаходився виконавчий лист №940/12/2070, виданий 15.02.2013 року Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова заборгованості з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, у сумі 219514,51 грн. (а.с. 43-62).

08.03.2013 р. державним виконавцем відділу відкрито виконавче провадження, про що видано постанову від 08.03.2013 р. ВП№37212619 (а.с. 62).

05.04.2013 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №37212619 прийняті постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно позивача в межах суми боргу 219514, 51 грн.; про розшук майна боржника, а саме: автомобіля MITSUBISHI OUTLENDER чорного кольору, легковий універсал - В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстрацію обтяження (а.с. 58-59), а також з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.23-24), все майно боржника в межах суми 219514,51 грн. є об'єктом обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № ВП 37212619 від 05.04.2013 р. Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ.

20.05.2014 року державним виконавцем відділу відкрито виконавче провадження, про що видано постанову від 20.05.2014 р. ВП№43393822, яким прийнято до виконання виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду №820/11914/13-а від 09.01.2014 року стягнення з ФОП ОСОБА_1 богу у сумі 219514,51 грн. (а.с.10).

Постановою від 04.06.2015 р. об'єднано ВП№37212619 та ВП№43393822 в зведене виконавче провадження №43588491. (а.с.54).

Як встановлено судом з матеріалів справи, станом на 10.02.2015 р. виконавче провадження завершено, а виконавчі листи №940/12/2070 від 15.02.2013 р. та №820/11914/13-а від 09.01.2014 р., на підставі постанови від 30.04.2014 року повернуті стягувачеві.

При цьому арешт, накладений в межах вказаних виконавчих проваджень, обєднаних у зведене ВП, не знятий.

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення субєкта владних повноважень в частині заявлених позовних вимог, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь субєкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що порядок дій державного виконавця у разі звернення стягнення на майно боржника встановлений ст. ст. 52 -59 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 згаданого вище Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Однак, в постановах про повернення виконавчого документу стягувачеві не зазначено про зняття арешту з майна боржника, в тому числі й з автомобіля, на який звернено стягнення, що порушує права позивача.

Відповідно до пункту 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття з арешту тощо).

Враховуючи, що державним виконавцем при поверненні виконавчого документу стягувачеві не вирішено питання про арешт майна боржника, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У ході розгляду справи судом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, рішення суду ухвалюється з урахуванням завдання та принципів адміністративного судочинства, викладених в статтях 2 та 11 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за встановленими судом обставинами по справі та відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Відтак, суд вважає за необхідним зазначити, що позовні вимоги позивача щодо зняття арешту з всього майна боржника підлягають задоволенню виключно за встановленими судом обставинами, а саме: в рамках виконавчих проваджень №37212619, №43393822, № 43588941.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з автомобіля MITSUBISHI OUTLENDER чорного кольору, легковий універсал - В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що накладений в межах виконавчого провадження №37212619 та №43393822 та зведеного виконавчого провадження за №43588941.

Скасувати арешт накладений на все майно боржника, та заборону на здійснення відчуження усього майна боржника, що накладений в межах виконавчого провадження №37212619 та №43393822 та зведеного виконавчого провадження за №43588941.

Стягнути з Державного бюджету України сплачений ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, місцезнаходження: 61202, АДРЕСА_1) у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко