Постанова № 47906034, 29.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. Справа № 2а-8290/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

суддів - Шевченко І.Г., Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" до Міністерства економіки України, третя особа: Державна податкова адміністрація України про визнання бездіяльності незаконною та скасування спеціальних санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, TOB «Лебединський нафтомаслозавод» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України (далі по тексту відповідач) , третя особа Державна податкова адміністрація України, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Міністерства економіки України щодо не скасування дії спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності застосованої до товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" наказом Міністерства економіки України № 914 від 18 серпня 2009 року;

- скасувати наказ Міністерства економіки України № 914 від 18 серпня 2009 року щодо застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.08.2008 p., між ТОО «АстанаНефтьСтрой» та TOB «Лебединський нафтомаслозавод», було укладено контракт № 09/09/08 на придбання нафтопродуктів. Свої зобов'язання за контрактом TOO «АстанаНефтьСтрой» не виконало, у зв'язку з чим, частково повернуло попередньо перераховані грошові кошти.

Сума коштів у розмірі 34007 Євро залишилась не повернутою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (яка діяла на той час), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Останній 180 день повернення іноземної валюти з боку TOO «АстанаНефтьСтрой» припадав на 28.02.2009 р. (субота).

TOB «Лебединський нафтомаслозавод» звернулось до Арбітражного суду м. Москви з позовною заявою від 26.02.2009 р. № 32/02 (здана до канцелярії суду 27.02.2009 p.).

Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 02.03.2009 p., прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі № А40-21224/09-27-176. Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 04.08.2009 р. (повний текст підписано 10.08.2009 p.), позов TOB «Лебединський нафтомаслозавод» задоволено.

TOB «Лебединський нафтомаслозавод» отримано виконавчий лист № 001148912 про примусове виконання рішення по справі № А40-21224/09-27-176, який було подано до відділу судових приставів по південному адміністративному округу Управління федеральної служби судових приставів по м. Москві. Станом на 08.04.2010 p., судовим приставом - виконавцем Данилівського відділу судових приставів Управління федеральної служби судових приставів по м. Москві порушено виконавче провадження та вживаються заходи по виявленню рухомого та нерухомого майна, що належить TOO «АстанаНефтьСтрой», рахунків у банківських установах та наявності на них грошових коштів і т. і. ОСОБА_1, на підставі подання Державної податкової адміністрації України від 21.07.2009 р. № 8652/5/22-6016, наказом Міністерства економіки України від 18.08.2009 р. № 914, підприємства, починаючи з 15.09.2009 p., застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач зазначає, що вказана спеціальна санкція, відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики в тому числі за поданням органів державної податкової служби. Підставою для підготовки та направлення центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики подання про застосування спеціальної санкції є відповідні матеріали, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України.

В період з 25.05.2009 р. по 22.06.2009 p., працівниками Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, було проведено планову виїзну перевірку TOB «Лебединський нафтомаслозавод». За результатами перевірки складено акт № 81/23/22589938/10 від 25.06.2009 р., в якому було зафіксоване порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, та описано вжиті заходи по його усуненню.

На момент направлення подання Державної податкової адміністрації України від 21.07.2009 р. № 8652/5/22-6016, останній було відомо про існування судового провадження по стягненню з іноземного контрагента на користь TOB «Лебединський нафтомаслозавод» суми заборгованості, але дана інформація, яка є доцільною, в поданні зазначена не була. Відповідно до ст. 37 Закону, підставою для скасування дії санкції є усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України.

Позивач стверджує , що ним вжито заходів, що гарантують виконання Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим є підстави для скасування дії спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

TOB «Лебединський нафтомаслозавод» неодноразово зверталось до Міністерства економіки України з клопотаннями про скасування дії спеціальної санкції, у зв'язку з вжиттям заходів, що гарантують виконання Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з додаванням копій відповідних документів, але станом на 19.10.2010 р. дія спеціальної санкції не скасована. Позивач вважає, що така бездіяльність Міністерства економіки України є протиправною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечував та просили у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Державна податкова адміністрація України (далі - ДПА) листом від 21.07.2009 № 8652/5/22-6016 звернулася до Мінекономіки з поданням щодо застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод".

Подання ДПА від 16.07.2007 № 8747/5/22-6016 про застосування спеціальної санкції до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності TOB "Лебединський нафтомаслозавод" за формою та змістом відповідало встановленим вимогам, у зв'язку з чим у Мінекономіки були відсутні підстави щодо незастосування до TOB "Лебединський нафтомаслозавод" спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, положення наказу Мінекономіки 18.08.2009 № 914 "Про застосування спеціальної санкції-індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині його застосування до Позивача, видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом та Положенням, а отже підстави для його скасування відсутні.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, між ТОО «АстанаНефтьСтрой» та TOB «Лебединський нафтомаслозавод», було укладено контракт № 09/09/08 від 05.08.2008 p., на придбання нафтопродуктів. На виконання умов угоди, TOB «Лебединський нафтомаслозавод», було зроблено попередню оплату по контракту в розмірі 41870 Євро, що підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2008 року (а.с. 159). Свої зобов'язання за контрактом TOO «АстанаНефтьСтрой» не виконало, у зв'язку з чим, частково повернуло попередньо перераховані грошові кошти. Сума коштів у розмірі 34007 Євро залишилась не повернутою.

TOB «Лебединський нафтомаслозавод» звернулось до Арбітражного суду м. Москви з позовною заявою від 26.02.2009 р. № 32/02 (здана до канцелярії суду 27.02.2009 p.) про стягнення не повернутої суми боргу (а.с. 31-33).

Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 02.03.2009 p., прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі № А40-21224/09-27-176, та призначено попереднє судове засідання на 10.04.2009 р. (а.с. 25).

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 10.08.2009 р., позов TOB «Лебединський нафтомаслозавод» задоволено, стягнуто з ТОО «Астананефтьстрой» борг в розмірі 34007 євро, вказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили (а.с. 6-7)

TOB «Лебединський нафтомаслозавод» від Арбітражного суду м. Москви отримано виконавчий лист № 001148912 про примусове виконання рішення по справі № А40-21224/09-27-176 (а.с 34), який разом з заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 35), 03.11.2009 р. було подано до відділу судових приставів по південному адміністративному округу Управління федеральної служби судових приставів по м. Москві. Судовим приставом - виконавцем Данилівського відділу судових приставів Управління федеральної служби судових приставів по м. Москві порушено виконавче провадження та вживаються заходи по виявленню рухомого та нерухомого майна, що належить TOO «АстанаНефтьСтрой», рахунків у банківських установах та наявності на них грошових коштів (а.с 26). В грудні 2009 p., TOB «Лебединський нафтомаслозавод» отримало від Арбітражного суду м. Москви другий примірник виконавчого листа. Вказаний виконавчий лист, оскільки юридична адреса знаходиться на території Республіки Казахстан, згідно вимог Закону Республіки Казахстан «Про виконавче провадження і статус судових виконавців» разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 16.12.2009 р. направлений рекомендованим листом Адміністратору судів міста Астана, Республіка Казахстан, для вжиття заходів по примусовому виконанню судового акту. Інформація про стан виконання у позивача відсутня.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі подання Державної податкової адміністрації України від 21.07.2009 р. № 8652/5/22-6016 (а.с. 51-60), наказом Міністерства економіки України від 18.08.2009 р. № 914 (а.с 36-41), до підприємства, починаючи з 15.09.2009 p., застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначене подання ДПА України було складено за результатами перевірки відповідача (акт перевірки від 25.06.2009 а.с. 116-153) під час якої було встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по здійсненій зовнішньоекономічній операції.

Позивач, звертався до відповідача з клопотанням від 05.10.2009 № 160/10, в якому TOB "Лебединський нафтомаслозавод", посилаючись на рішення Арбітражного суду м. Москви від 04.08.2009 просив Мінекономіки скасувати дію спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування, застосованої до нього, але відповідач відмовив в скасуванні дії спеціальної санкції.

Також, відповідачем на підставі клопотань позивача було зупинено дію зазначеної вище санкції (накази №419 від 20.04.2010 а.с. 49-50, №1146 від 19.10.2009 а.с.47-48, №1491 від 30.12.2009 а.с. 45-46).

Суд погоджується з висновками відповідача щодо відсутності підстав для скасування застосованої до позивача санкції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон), центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики за порушення цього або пов'язаних з ним законів України може застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності такі спеціальні санкції, як індивідуальний режим ліцензування та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, Мінекономіки є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва з ЄС.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.37 Закону, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування здійснюється у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Частиною другої статті 37 Закону визначено, що санкції зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті встановлено, що подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження); відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Порядок застосування спеціальних санкцій регулюється Положенням "Про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 № 52 (далі - Положення).

Згідно із статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, що діяла з 01.01.2008 по 24.11.2009) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, попередня оплата по зовнішньоекономічному контракту була зроблена позивачем 02.09.2008 р., протягом 180 денного строку, товар на митну територію України на суму 34007 євро перераховані TOB "Лебединський нафтомаслозавод" по Контракту, не надійшов, іноземна валюта повернута не була, що є порушенням статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та підставою для застосування санкцій передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Посилання позивача на частину другу статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується, суд вважає безпідставним, оскільки дана норма не регулює порядок застосування та скасування спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» а визначає умови, за яких податковими органами не нараховується пеня суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності. Як вбачається з матеріалів справи саме з цих підстав податковим органом і не було нараховано позивачу пеню згідно Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до частини 12 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Виходячи з аналізу даної норми, суд робить висновок що прийняття Арбітражним судом м. Москви позовної заяви TOB "Лебединський нафтомаслозавод" про стягнення заборгованості та винесення цим судом рішення на користь Позивача, не свідчить про приведення позивачем своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України та не гарантує виконання вимог закону, відтак не є підставою для скасування оскаржуваного наказу. Також надані позивачем матеріали не містять достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування позивачем практичних заходів, що гарантують виконання закону.

Крім того, згідно частини 11 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Тобто, звернення субєкта зовнішньоекономічної діяльності до суду є підставою для зупинення застосованої до нього спеціальної санкції, що і було неодноразово здійснено відповідачем.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд вважає. що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" до Міністерства економіки України, третя особа: Державна податкова адміністрація України про визнання незаконною бездіяльності Міністерства економіки України та скасування наказу Міністерства економіки України № 914 від 18 серпня 2009 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2011 року.

Головуючий суддя (підпис) В.О. Павлічек

суддя(підпис)І.Г. Шевченко

суддя(підпис)С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек