Постанова № 47903260, 28.07.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/2209/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2015 року Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у сумі 1781,50 грн, посилаючись на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла у результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самостійно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 34/.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 29/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06 грудня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №308584, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 5/.

З 10 грудня 2007 року відповідач перебуває на податковому обліку в Карлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 11 грудня 2007 року №418/Ц/29-025 /а.с. 6/.

Згідно наявної у матеріалах справи копії корінця свідоцтва серії Б №731084 встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування /а.с. 8, зворотній бік/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 січня 2012 року відповідачем відповідно до статті 291 Податкового кодексу України було подано до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 7/, на підставі якої ФОП ОСОБА_1 висловив своє бажання перебувати на спрощеній системі оподаткування у порядку, встановленому розділом XIV Податкового кодексу України.

06 лютого 2014 року відповідачем подано до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у рядку 29 якої ФОП ОСОБА_1 самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду у розмірі 1781,50 грн /а.с. 9-10/.

Відповідно до підпункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 15 липня 2013 року №59-17, яка отримана відповідачем 15 липня 2013 року, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_1 на корінці податкової вимоги, що залишився у позивача /а.с. 12/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 1781,50 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 35/.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявність у відповідача обовязку зі сплати податкових зобовязань, а у позивача прав на контроль за сплатою податкових зобовязань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу у розмірі 1781,50 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) кошти у сумі 1781,50 грн /одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня п'ятдесят копійок/ на бюджетний рахунок №31413699700147, відкритий в ГУДКС у Полтавській області, код 37997400 отримувач місцевий бюджет Карліської міської ради, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2015 року.

СуддяЛ.М. Петрова