Постанова № 479026, 02.02.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" лютого 2007 р.

Справа № 4/517-06-13648А

Господарський суд Одеської області у складі :

Суддя: Літвінов С.В.

При секретарі: Удовенко О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ворсуляк Д.М. по довіреністі, Деренько О.М. по довіреністі

Від відповідача: Васильєва І.О. по довіреності, Лаврова Т.В. по довіреності; Шульга М.В. по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства „ГАББА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне підприємство „ГАББА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду з позовом про скасування рішень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 0002632306 від 27.09.06 та №0002652306 від 28.09.06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 213 859,5 грн. та 261 880,00 грн. відповідно.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що при проведенні перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залів гральних автоматів, які розташовані за адресами вул. Вернидуба, б. 50, с. Усатого, Одеської області та вул. Колонтаївська, б. 58, м. Одеса та належать ВКП „ГАББА” у вигляді ТОВ, спеціалісти ДПІ у Суворовському районі м. Одеси діяли з перевищенням повноважень, наданих законодавством при проведенні перевірок, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті всупереч чинному законодавству на підставі хибних висновків незаконного акту перевірки та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Представник відповідача позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що перевірка була плановою, в ході якої встановлено, що позивачем порушений п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а операції купівлі-продажу фішок, жетонів, кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

В судовому засідання оголошувались перерви на 26.01.07р. та на 02.02.07р..

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін судом

встановлено:

Спеціалістами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проводились перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залу гральних автоматів, які належать позивачу та розташовані за адресами: вул. Вернидуба, б.50, с. Усатово Одеської області; вул. Колонтаївська, б.58 м. Одеса, за результатами яких складені акти від 13.09.06 №0000727-23-6017/ та від 18.09.06 №0000724, відповідно.

На підставі цих актів ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002632306 від 27.09.06 на суму 213 859,5 грн. та №0002652306 від 28.09.06 на суму 261 880,00 грн., відповідно.

Дані рішення винесені на підставі актів перевірок, складених з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно п. 1.1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України № 441 від 11.10.2005 року (далі - Методичні рекомендації) - підрозділи органів державної податкової служби,, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, направляють письмове повідомлення рекомендованим листом з відміткою про вручення платнику податків (або надають під підпис керівнику або головному бухгалтеру підприємства) про її проведення не пізніше ніж за 10 днів до початку виїзної планової перевірки.

У повідомленні про проведення планової виїзної перевірки в обов'язковому порядку зазначаються: підстава для проведення перевірки, дати її початку та закінчення

Тобто, законодавчо встановлено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

ВКП „ГАББА” у вигляді ТОВ не отримувало рекомендованим листом та не отримувало під підпис повідомлення про планову перевірку та під час перевірки відповідачем також не було пред’явлено під розпис затверджений план-графік.

В судовому засіданні також встановлено, що під час перевірки залів гральних автоматів позивача посадові особи податкового органу не пред’явили під розпис суб’єкту господарювання наказ керівника податкового органу про проведення перевірки, що призвело до перевищення відповідачем владних повноважень, наданих законодавчими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, таким чином кодексом встановлюється принцип вини суб’єкта владних повноважень.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про своєчасність повідомлення ВКП „ГАББА” у вигляді ТОВ про проведення планової перевірки із зазначенням дати початку та її закінчення, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Крім того, в актах перевірки вказано, що розрахункові операції з надання послуг гри на гральних автоматах на підставі продажу кредитів здійснювались без використання РРО, використовувались розрахункові квитанції та КОРО, чим порушений п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг”.

ВКП «ГАББА»здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів. При цьому, операції по реалізації кредитів для гри, фіксуються в книгах обліку розрахункових операцій, зареєстрованих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Зазначене підтверджується довідками контролюючого органу №1554300593 від 21.02.06 та №1554300736 від 18.07.06 (додаток 6 до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок), які були пред’явлені під час перевірок.

За твердженням податкового органу, відповідно до п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг”, така діяльність має провадитьсь виключно з використанням реєстратора розрахункових операцій. Господарський суд вважає такий висновок відповідача хибним, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України (стаття 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг”).

Згідно ст. 11 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг” терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, державної податкової адміністрації України та національного банку України.

Постановою КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 7 лютого 2001 р. N 121, установлено, що до 31.12.2006 року суб’єкти господарювання, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів, здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій.

Враховуючи вимоги нормативно-правових актів, господарський суд дійшов висновку, що позивач має право використовувати в своїй діяльності книги обліку розрахункових операцій.

Необхідно звернути увагу і на те, що контроль за дотриманням норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг” і факти його порушення мають бути встановлені безпосередньо під час здійснення перевірки посадовими особами ДПІ, які діють на підставі належним чином оформлених посвідчень, а не шляхом дослідження документів (у т.ч. КОРО), що зберігались у суб’єкта господарювання. Дані книг обліку розрахункових операцій з 21.02.06 по 14.09.06 та з 04.07.06 по 13.09.06 не стосуються періоду перевірки, так як в посвідченнях зазначено, що вони видані на період з 13.09.06 та 16.09.06 відповідно. Оскільки контроль за дотриманням норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг” здійснено не в результаті документальної перевірки, він не може охоплювати та поширювати свою дію на період, що передував виходу на перевірку.

Таким чином, податковим органом не доведено що з 21.02.2006 року по 14.09.2006 року та з 04.07.2006 року по 13.09.2006 року саме продаж кредитів для гри здійснювався без використання РРО, не є достовірно встановленим фактом. Даний висновок ґрунтується лише на припущеннях посадових осіб Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси № 0002632306 від 27.09.06 та №0002652306 від 28.09.06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 213 859,5 грн. та на суму 261 880,00 грн., відповідно, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають скасуванню.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства „ГАББА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекцій у Суворовському районі м. Одеси про скасування рішень –задовільнити в повному обсязі.

2. СКАСУВАТИ рішення Державної податкової інспекцій у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002632306 від 27.09.06 на суму 213 859,50 грн.

3. СКАСУВАТИ рішення Державної податкової інспекцій у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002652306 від 28.09.06 на суму 261 880,00 грн.

4. СТЯГНУТИ з Державного бюджету України через УДК в Одеській області на користь Виробничо-комерційного підприємства „ГАББА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65064, м. Одеса, вул.. Сорокаріччя оборони Одеси, б. 8, кв. 40, код ЄДРПОУ 31533187) 3,40грн. (три гривні 40 коп.) витрати по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінов С.В.