Постанова № 47902223, 24.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року Справа № П/811/1668/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія

до відповідача Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Компаніївське відділення)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Надія (далі позивач) з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Компаніївське відділення) (далі відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002612200 від 15 грудня 2014 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та своїм правом надати заперечення проти позову не скористався (а.с. 31).

За таких умов, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Надія зареєстроване як юридична особа Компаніївським районним управлінням юстиції Кіровоградської області 25 лютого 2000 року.

З 13 по 19 листопада 2014 року посадовими особами Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Компаніївське відділення) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ МДНС та ПП Арзаміт за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 26 листопада 2014 року №413/11-06-2200/03758016, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.3,198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення суми податкового кредиту на суму 2388,00 грн. за липень 2014 року та у періоді з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2013 року на суму 1282,00 грн. (а.с.9-25).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2014 року №0002612200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 4588,00 грн. (за основним платежем 3670,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 918,00 грн.). (а.с.8).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту у січні 2013 року, липні 2014 року за господарськими операціями, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному звязку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ МДНС та ПП Арзаміт у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом зясовано такі обставини.

Видами діяльності Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія за КВЕД є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61).

У власності СТОВ Надія перебуває транспортний засіб марки ГАЗ САЗ 3507 (Самосвал) держ. Номер НОМЕР_1 (а.с.64).

Крім того, за договором лізингу на балансі СТОВ Надія обліковується сівалка Great Plains NTA907-4875 Spartan (а.с.41-44).

З метою підтримання робочого стану та належної експлуатації вказаної сільськогосподарської техніки 17 липня 2014 року позивачем (покупець) та ТОВ МДНС (постачальник) було укладено договір поставки комплектуючого обладнання.

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ МДНС здійснило поставку відповідного товару.

Факт поставки за вищезазначеним договором поставки підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31 липня 2014 року №980 (а.с.38) на загальну суму 14330,00 грн (із них ПДВ 2388,33 грн.), відповідною видатковою накладною (а.с.37), актом списання (а.с.39).

Розрахунок за поставлений товар СТОВ Надія здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки з банку по рахунку (а.с.40).

Придбані за даним договором запчастини були використані для обслуговування вищевказаної сівалки, що посвідчується відповідним актом списання (а.с. 39).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП Арзаміт судом встановлено наступне.

У січні 2013 року позивачем було придбано у зазначеного контрагента побутові та будівельні товари для господарських потреб підприємства (електролампи, кабель, ізострічку тощо) на загальну суму 7687,50 грн. (із них ПДВ 1281,25 грн).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням та випискою з банку по рахунку (а.с.47-48).

Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 21 січня 2013 року №36 (а.с.46), видатковою накладною (а.с.45), актами списання (а.с.49-58) .

На посвідчення факту транспортування придбаного товару власним транспортом СТОВ Надія позивачем надані подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.65-68).

Судом встановлено, що придбаний у ПП „Арзаміт товар СТОВ „Надія використало для господарських потреб контори, машино тракторного парку та току підприємства (а.с. 49-58).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових накладних, видаткових накладних, актів-списання свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобовязань, обумовлених договорами підряду.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій СТОВ Надія та ТОВ МДНС та ПП Арзаміт, а відтак і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи СТОВ Надія, а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом ТОВ МДНС та ПП Арзаміт у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 918,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0002612200.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору, що підлягає сплаті при поданні адміністративного позову майнового характеру, в розмірі 182,70 грн (а.с.7), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Компаніївське відділення) від 15 грудня 2014 року №0002612200, яким СТОВ Надія збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 4588,00 грн. (за основним платежем 3670,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 918,00 грн.)

Присудити СТОВ Надія судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні, сімдесят копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1