Постанова № 47898650, 30.07.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року м. Житомир справа № 0670/5737/11

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № НОМЕР_1,

встановив:

Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиравним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області від 24.05.2011 року № НОМЕР_1.

Внаслідок проведених реорганізацій Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт" було перетворено на Публічне акціонерне товариство "Головинський Граніт", а Володарсько - Волинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області на Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення- рішення є протиправним, оскільки винесене всупереч вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про податкову службу в Україні", яке порушує майнові права позивача, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (т. 1 а.с. 165-168) посилаючись на те, що позивач повинен був подати скаргу щодо не надання податкових накладних на ТОВ «Ферум-М», а не на ТОВ «Аметт».

Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Головинський кар'єр «Граніт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 10/23-107/31603505 від 18 травня 2011 року (а.с. 8-53).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 травня 2011 року (т. 1 а.с. 6), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 958 626,00 грн. (766 901,00 грн. - основний платіж, 191 725,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Представник відповідача пояснила, що в спірному рішенні помилково зазначений акт № 11/23-107/31603505 від 18 травня 2011 року, а не № 10/23-107/31603505 від 18 травня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності належним чином оформленої податкової накладної та без подання до податкового органу заяви зі скаргою на постачальника.

29 травня 2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферум-М» укладено договір № 2 на поставку обладнання (т. 1 а.с. 101-104).

На виконання умов договору ЗАТ «Головинський кар'єр «Граніт» у червні - серпні 2008 року перерахував на адресу постачальника кошти за обладнання в сумі 10581000 грн.

Проте, контрагентом виписано на адресу позивача лише одну податкову накладну на суму 1000000 грн., яку включено товариством до складу податкового кредиту за червень 2008 року.

30 вересня 2008 року між позивачем, ТОВ «Ферум-М» та ТОВ "Аметт" укладено договір про переведення боргу (т.1 а.с. 110-112), відповідно до умов якого новий боржник - ТОВ «Аметт» прийняв на себе зобов'язання за основним договором та здійснив поставку обладнання позивачу на суму 10581000 грн.

ЗАТ «Головинський кар'єр «Граніт» 03.03.2009 року звернувся із письмовим запитом до ТОВ «Аметт» про надання податкових накладних на отримане обладнання (т. 1 а.с. 114). Не отримавши відповіді на даний запит, позивач 19.04.2010 року звернувся до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області із заявою-скаргою на ТОВ «Аметт» (т.1 а.с. 113).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, чинне законодавство допускає заміну боржника новим, до якого, відповідно, переходить обов'язок виконати зобов'язання перед кредитором.

При цьому згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

З огляду на викладене, платник має право включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною, у разі звернення до контролюючого органу із скаргою на постачальника, який відмовився надати таку накладну.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача, яким він обґрунтовує неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 766901 грн. і, відповідно, правомірність спірного рішення.

Щодо реальності здійснення операції з придбання товарів (обладнання) позивачем у ТОВ «Аметт», суд зазначає наступне.

На прохання суду надати первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між підприємствами, позивачем був наданий акт ліквідації бухгалтерських документів за 2008 рік (т. 2 а.с. 45).

При цьому суд звертає увагу, що податковий орган в акті перевірки № 4/23-107/31603505 від 02.04.2010 року (т.1 а.с.69-79), в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань правомірності декларування від'ємного значення попереднього податкового періоду в декларації з ПДВ за січень 2009 року № 9/23-107/31603505 від 12.05.2010 року (т. 1 а.с. 54-55), в акті перевірки № 10/23-107/31603505 від 18.05.2011 року (т.1 а.с.47) вказує, що ТОВ "Аметт" передало позивачу в IV кварталі 2008 року обладнання на загальну суму 10581000,00 грн., яке останній ввів в експлуатацію 29.12.2008 року, тобто відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № НОМЕР_1 не ставилась під сумнів реальності здійснення цієї господарської операції і її нереальність не стала приводом для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 766901 грн.

Наведене свідчить, що відповідне обладнання позивачем було отримане у ТОВ "Аметт", оскільки реальність здійснення операцій підтверджується вищевказаними актами перевірок та не заперечується відповідачем, висновки останнього про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 766901 грн. внаслідок порушення товариством підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності належним чином оформленої податкової накладної та без подання до податкового органу заяви зі скаргою на постачальника не знайшли свого підтвердження, а тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 24 травня 2011 року № НОМЕР_1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 03 серпня 2015 р.