Постанова № 47898588, 30.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 р. Справа № 805/2144/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»

до Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання неправомірним та скасування рішення від 23 березня 2015 року № НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецька залізниця» заявлено позов до Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення від 23 березня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 25167 грн. 48 коп. та нарахування пені в сумі 1006 грн. 70 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в січні 2015 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення АТО субєкти господарювання звільняються від обовязків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснюється антитерористична операція, то відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до позивача не застосовуються. 22 липня 2015 року позивач через канцелярію суду надав письмову заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що на позивача у справі покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми податків, зборів та обов'язкових платежів, рішення, яке оскаржується, прийняте по факту встановлених порушень, тому підстави для його скасування відсутні. Також відповідач зазначає, що позивач не звертався до нього із заявою щодо звільнення від виконання обовязків щодо сплати єдиного внеску. Крім цього, відповідач зазначає про наявність сертифікату Торгівельно-промислової палати тільки у ДП «Донецька залізниця», а не у Слов'янської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця» як платника єдиного внеску. 22 липня 2015 року відповідач надіслав суду клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька залізниця» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 01075039, має структурний підрозділ - Слов'янська дистанція електропостачання, який не є юридичною особою та знаходиться на обліку в Словянській ОДПІ як страхувальник (надалі позивач).

23 березня 2015 року відповідачем прийняте рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1, яким застосований штраф у розмірі 25167 грн. 48 коп., нарахована пеня у розмірі 1006 грн. 70 коп. за період з 21 січня по 28 січня 2015 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач та його структурний підрозділ - Слов'янська дистанція електропостачання в розумінні зазначених норм Закону є страхувальниками та на них покладений обовязок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску не є спірною обставиною між сторонами, внаслідок чого не підлягає доказуванню відповідно до частини 3 статті 72 КАС України.

14 жовтня 2014 року позивачу ДП «Донецька залізниця» - Торгово-промисловою палатою України (надалі ТПП) виданий сертифікат № 1361 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені настання обставин непереборної сили з 1 серпня 2014 року при здійснення господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. Дата закінчення обставин непереборної сили не встановлена у звязку із неможливістю її встановити. Стосовно посилання відповідача на те, що сертифікати мають бути отримані не тільки юридичною особою ДП «Донецька залізниця», а й структурним підрозділом - Слов'янською дистанцією електропостачання як окремим платником єдиного внеску, суд зазначає, що сертифікат ТПП виданий ДП «Донецька залізниця» щодо настання обставин непереборної сили з 1 серпня 2014 року при здійснення господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей, а не тільки у м. Донецьку, а отже розповсюджується та діяльність її структурних підрозділів. Діюче законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не забороняє засвідчувати сертифікатом ТПП непереборні обставини за заявою тільки платника єдиного внеску - юридичної особи, в тому числі й від імені своїх структурних підрозділів, що не є юридичними особами, хоча і є окремими платниками єдиного внеску. Суд враховує, що сертифікат визначає настання обставин непереборної сили на всій території діяльності як юридичної особи, так і її структурних підрозділів, а саме територія Донецької та Луганської областей.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Красноармійськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Судом встановлено, що заява позивачем не була подана. З цього приводу суд зазначає, що вищезазначеним Законом визначений період, протягом якого така заява подається, а саме не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена. Крім цього, суд зазначає, що норма, яка стосується не застосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не містить у собі такої умови як подання заява.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Суд вважає неправомірним посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, згідно якої затверджений перелік населених пунктів, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року на виконання Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, не скасований. Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Словянськ Донецької області. Суд також зазначає, що відсутність механізму реалізації норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» стосовно звільнення платників єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обовязків платника єдиного внеску, не позбавляє відповідача від виконання його норм.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного рішення та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати (платіжне доручення від 21 травня 2015 року № 485) підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення від 23 березня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 25167 грн. 48 коп. та нарахування пені в сумі 1006 грн. 70 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в січні 2015 року, задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23 березня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 25167 грн. 48 коп. та нарахування пені в сумі 1006 грн. 70 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 січня по 28 січня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (Слов'янська дистанція електропостачання) витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 30 липня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.