Постанова № 47898006, 28.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р. Справа № 804/6883/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови від 01.12.14 №110010000/2014/600598/1 та №110010000/2014/20112, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови від 01.12.14 №110010000/2014/600598/1 та №110010000/2014/20112. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при митному оформленні товару Позивач визначив митну вартість за основним методом - ціною контракту і в ДМВ та ВМД № 110010000/2014/022496 от 01.12.2014 позначив, що згідно рахунку-фактури № 710143 від 11.11.2014 вартість однієї тони «шлакообразующие брикеты» складає 257 дол. США за тону (курс валюти 14, 96926900), вартість поставленого товару в кількості 62 500 кг склала загальну суму 16 062, 50 дол. США або 240 443, 88 гривень. Згідно умов контракту та вимог ст. 53 МКУ позивач надав повний пакет документів, що підтверджують визначену позивачем за основним методом митну вартість товару. Позивачем зауважено, що за умовами постачання DAP - Продавець за контрактом зобовязаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження Покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення. Продавець несе всі ризики, повязані з доставкою товару до названого місця. Отже, відповідно до умов поставки за Контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару і відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості не передбачено. Подані Позивачем разом з ВМД №110010000/2014/022496 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53МКУ Дніпропетровській митниці документи не містили в собі розбіжності та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари - тому у Відповідача підстави для вимоги про надання Позивачем додаткових документів відповідно до ч. З ст. 53 МКУ були відсутні. На думку позивача, відповідач порушив приписи ч. 4, 5, 6 ст. 58 МК України, оскільки позивач повинен підтвердити митному органу лише ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю товару, тобто загальну суму всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь подавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Позивач вважає, що справжньою та єдиною причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало те, що згідно з даними відповідача 17.06.2014 року, 17.07.2014 року ідентичний товар задекларовано за більшою вартістю, ніж визначено позивачем. Оскільки позивач додатково надав висновок ТПП, на поданні якого наполягав відповідач, і цей висновок також підтвердив заявлену митну вартість, відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110010000/2014/022496 від 01.12.2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600598/1 від 01.12.2014 року, прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до наступного. У підтвердження транспортної складової Позивачем до документів митного оформлення надано копію рахунку від 17.11.14 № 64714, що виставлений компанією Kroonmere Ltd {Латвія) продавцю - "INVERELL LIMITED". Зазначений рахунок містить відомості щодо вартості транспортування FOB - порт Istanbul, Туреччина - DDU-Дніпродзержинськ вогнетривких матеріалів у кількості 125,500 т на рівні 9 412,50 дол.США.: становить 75,00 дол.США/т. Зазначений рахунок не може бути використаний в якості підтвердження транспортної складової щодо оцінюваного - оскільки відсутні будь-які відомості, що давали б змогу ідентифікувати його імпортованою партією товару. Документи, що підтверджують включення такої складової як розмір винагороди щодо продажу шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 до митної вартості, під час митного оформлення Позивачем до митниці не надано. Враховуючи наявність дилерської угоди, ціна продажу товару повинна включати складову щодо комісійної винагороди дилера. Відповідно до пункту п.5 дилерської угоди від 11.03.2010, ціна прайс-листа та документів, що її підтверджують, не включає комісійну винагороду дилера. Порівняно з попередньою партією товару, що імпортована у серпні за специфікацією № 2 від 28.01.14, відповідно до калькуляції від 30.07.14 № 0775 рівень собівартості складав 130 дол. США/т - падіння складає близько 7,5%. За відомостями зазначених документів зниження рівня собівартості товару відбулось за рахунок зниження вартості сировини на 9,5%. Проте, за відомостями видання «Огляд цін» № 1 (січень), №7 (липень) та № 10 (жовтень) ціна сировини протягом періоду січень-жовтень не змінювалась.

До канцелярії суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову та заперечень, а також додаткових пояснень до позову, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів

Судовим розглядом справи встановлено, що спірні рішення прийняті відповідачем у звязку із розмитненням позивачем 01.12.14 товару, поставленого йому на підставі зовнішньоекономічного контракту від 28.01.14 № 14-0157-12, укладеного між позивачем та «INVERELL LIMITED», Кіпр на умовах DAP - ПАТ «Дніпровський меткомбінат», м. Дніпродзержинськ, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці автомобільним транспортом; DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставцізалізничним транспортом, а також на підставі Додатку № 7 від 06.10.14 (Специфікація № 7) до Контракту № 14-0157-12 від 28.01.2014 p., за умовами якої Продавець має поставити товар, а саме: «шлакообразующие брикеты», відповідно до якого вартість однієї тони складає - 257 дол. США, вантажовідправник - «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S». Eskisehir Yolu, 9km, Р. К. 134, Kutahya, Turkey, умови поставки: DAP - станція Правда Придніпровської залізниці, Україна відповідно до правил Інкотермс 2010 р., умови оплати - Покупець проводить 100 % оплату вартості товару за фактом поставки протягом 10 банківський днів. Відповідно до вказаного контракту з товаром, що відвантажується, відправляється такий пакет документів: Інвойс - два оригінали і одна копія; Товаротранспортна накладна (залізнична накладна або CMR) - оригінал (слідує з товаром); Сертифікат якості, виданий виробником товару; Сертифікат походження, виданий ТПП країни-виробника (оригінал, 1 екземпляр); Оригінал сертифіката радіоактивності; Оригінал екологічної декларації; Коносамент - оригінал і 2 копії; Вантажний маніфест - оригінал і дві копії; Копія вантажної митної декларації країни - виробника; Пакувальний лист із зазначенням ваги товару, матеріалу упаковки та її ваги (брутто, нетто) - оригінал, 3 екземпляри.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларацій митної вартості № 110010000/2014/022 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ - на рівні 257 дол. США/т.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД надано наступні документи: - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142001600-0653 від 09.09.2013; - Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001471 від 29.04.2014; - Залізнична накладна для внутрішнього сполучення № 40698995 від 26.11.2014; - Коносамент № 14/1/300/07290-0021694; - Довідка про транспортні витрати № 062Д/2456 від 26.11.2014; - Рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №64714 від 17.11.2014; - Рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця № 710143 від 11.11.2014; - Прайс - лист виробника товару № 17315 від 13.11.2014; - Прейскурант виробника товару б/н від 13.11.2014; - Калькуляція № 1124 від 13.11.2014; - Рахунок-фактура (інвойс) № 710143 від 11.11.2014; - Пакувальний лист б/н від 09.11.2014; - Контракт № 14-0157-12 від 28.01.2014; - Доповнення до зовнішньоекономічного контракту Додаток № 7 від 06.10.2014; - Дилерський контракт від 11.03.2010; - Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 12.11.2014; - Резервна позиція № 915 від 26.07.2001; - Сертифікат про походження товару форми А № В 0632210 від 11.11.2014; - Лист № 1143 від 18.11.2014; - Лист б/н від 18.11.2014; - Сертифікат якості б/н 11.11.2014; - Службова записка № 11-44/557 від 13.09.2013; Копія митної декларації країни відправлення № 14343100ЕХ225648 від 11.11.2014; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 110010000.2014.022496 від 01.12.2014., про що зроблено запис в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20112 від 01.12.2014.

Відповідно до рахунку-фактури №710143 від 11.11.14 вартість однієї тони «шлакообразующие брикеты» складає 257 дол. США. (курс валюти 14, 96926900); вартість поставленого товару в кількості 62 500 кг склала загальну суму 16 062, 50 Дол. США або 240 443, 88 гривень.

Після ознайомлення з отриманим від позивача пакетом документів відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600598/1 від 01.12.14, де зазначено, зокрема: «З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності певних розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою, що здійснює митний контроль та митне оформлення сформовані ризики 105-2 «Заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару особою (гр. 8 МД)...

В результаті такого контролю встановлене наступне. У підтвердження митної вартості товару шлакоутворюючі брикети марки KUMSLAG PL66 виробник: «Kumas Manyezit Sanayi A.S», країна виробництва Туреччина, надано зовнішньоекономічний контракт від 28.01.2014 № 14-0157-12, що укладений з компанією «INVERELL LIMITED», Кіпр, за яким товар постачається на умовах DAP - Дніпродзержинськ. Оскільки контракт не є прямим, до митного оформлення надано дилерський контракт від 11.03.10, п. 8 якого містить відомості про втримання комісії, яку сплачує виробник - «Kumas Manyezit Sanayi A.S», Туреччина продавцю - компанії «INVERELL LIMITED», Кіпр, на умовах FOB у розмірі 3 % для розчинів та інших вогнетривких виробів. Надана до митного оформлення калькуляція собівартості від 13.11.2014 № 1124, видана виробником «Kumas Manyezit Sanayi A.S», визначає собівартість шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 на рівні 120, 00 Дол.США/т (без урахування звичайного прибутку). Порівняно з попередньою партією товару, що імпортована у серпні за специфікацією № 2 від 28.01.14, відповідно до калькуляції від 30.07.2014 № 0775 рівень собівартості складав 130, 00 Дол.США/т - падіння складає близько 7, 5 %. За відомостями зазначених документів зниження рівня собівартості товару відбулось за рахунок зниження вартості сировини на 9, 5 %. Проте, за відомостями видання «Огляд цін» № 1 (січень), № 7 (липень) та № 10 (жовтень) ціна сировини протягом періоду січень-жовтень не змінювалась.

Відповідно п. 4 дилерської угоди від 11.03.2010 приймання замовлень на продукцію від «INVERELL LIMITED», Кіпр, здійснюється за «прас-листом» «Kumas Manyezit Sanayi A.S»», Туреччина. Надана до митного оформлення сканована копія прас-листа отримана засобами електронного звязку 13.11.2014, що складений виробником «Kumas Manyezit Sanayi A.S» для продажу та поставки товару ПАТ «ДМКД» компанією «INVERELL LIMITED» згідно контракту від 11.03.10 без зазначення дати складання містить відомості щодо вартості шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 на рівні 140, 00 Дол.США/т на умовах FOB - порт Туреччини. Окрім того, у підтвердження вартості продажу товару виробником продавцю надано інвойс від 11.11.2014 № 710143 та декларація країни експорту від 11.11.2014 № 14343100ЕХ225648, що підтверджують зазначений у прайс-листі рівень вартості. Зазначений інвойс не кореспондується за часом складання з калькуляцією собівартості від 13.11.2014 № 1124. У порушення вимог ст. 254 МКУ відсутній переклад декларації країни експорту від 11.11.2014 №14343100ЕХ225648. Відповідно до п. 5 цієї ж угоди ціна прас-листа складається із вартості продукції, вартості зберігання на складі, транспортування до порту та вартості оформлення необхідної документації, з чого можна зробити висновок, що різницю між собівартістю 120 дол.США/т та вартістю прайс-листа 140 дол.США/т складають зазначені витрати, але документів, що підтверджували б таке до митного органу не надано...

Згідно із п. 8 дилерської угоди винагорода складає 3 %, отже за рахунком - розмір винагороди щодо продажу шлакоутворюючих брикетів марки XTMSLAG PL66 складає 4, 2 Дол.США/т. Документів щодо зазначеної складової декларантом ПАТ «»Дніпровський меткомбінат» також не надано...

У підтвердження транспортної складової надана копія рахунку від 17.11.14 № 64714, що виставлений компанією Kroonmere Ltd продавцю - компанії PSYERELL LIMITED», що містить відомості щодо вартості транспортування FOB - порт Istanbul, Туреччина - DDU - Дніпродзержинськ шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 у кількості 125, 500 т на рівні 9 412, 5 Дол.США, що становить 75, 00 дол.США/т. Зазначений рахунок не може бути використаний в якості підтвердження транспортної складової щодо оцінюваного товару, оскільки відсутні будь-які відомості, що давали б змогу ідентифікувати його з імпортованою партією товару. За відомостями коносамента від 12.11.2014 № 14/11/300/07290-0021694 платником фрахту є ТОВ «Оленіч Груп», але відсутні відомості щодо відносин зазначеного платника із сторонами контракту...

Платником за залізничне перевезення територією України є УТЛЦ. Угод щодо відшкодування вартості перевезення продавцем «INVERELL LIMITED» зазначеному платнику до митного оформлення не надано. Отже, при проведенні перевірки заявленої митної вартості шляхом обчислення усіх її складових наявні підстави для сумніву у повноті підтвердження та врахування усіх складових у заявленій декларантом митній вартості товару...

Декларант ПАТ «ДМКД» відмовився надавати інші будь-які документи щодо підтвердження митної вартості. Оскільки надані декларантом ПАТ «ДМКД» документи містять численні розбіжності та невідповідності, не відповідають положення МКУ п.п.2., 8 ст. 52; п. 10 ст. 58 та не містять відомостей, що підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні для підтвердження числових значень митної вартості товару відповідно до п.5 ст. 55 МКУ під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та декларанта інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності...

...Згідно з п.3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації та інших документах, поданих для митного оформлення з даними МД (ІМ40). Рівень заяленої декларантом митної вартості шлакоутворюючих брикетів KUMSLAG IL66 торгової марки KUMAS порівняно із вартістю за ціною договору (контракту) невипаленої цегли KUMACAR в асортименті цієї ж торгової марки, що імпортована за цим самим договором від того ж самого продавця та вироблена тим же виробником - МД від 17.06.2014 № 110010000/2014/20862, від 17.07.2014 №110010000/2014/021125. При цьому враховано характер угоди, спосіб виробництва - формування, фізичні характеристики товару - невипалені вогнетривкі вироби, що містять магнезит, хімічний склад - основним компонентом є MgO у відповідному процентному складі, сферу застосування - футерування ковшу в сталеплавильному виробництві. Оскільки товар, що використовується для порівняння містить інший вміст основного компоненту MgO, відповідно до вимог п.5 ст. 59 МКУ використана для порівняння вартість операції з ідентичними товарами скоригована і урахуванням зазначених розбіжностей... Таким чином рівень заявленої митної вартості нижчий, ніж в електронних документах, повязаних з перевіркою даних за МД... Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - метод за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до наявної у митного органу «інформації щодо вартості оцінюваного товару, раніше ввезеного, відповідно до положень статті 58 МКУ перерахованої відповідно до положень п. 5 ст. 59 МКУ. Митну вартість скориговано за попереднім оформленням відповідно до статті 59 МКУ на підставі наявної інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів - МД від 17.06.2014№110010000/2014/20862,від 17.07.2014№110010000/2014/021125 до рівня 0, 75 Дол. США/кг (метод 2а). Коригування митної вартості проведено за рішенням від 01.12.2014 № 110010000/2014/600598/1 (6 метод).» (подається мовою оригіналу)».

Відповідно до ч.6 ст.54 МКУ позивачу видано картку відмови, від 01.12.14 № 110010000/2013/20112.

Враховуючи отримані рішення відповідача, позивач оформив нову ВМД №110010000/2014/022503 від 01.12.2014 року з коригованою ціною товару, у звязку з чим збільшилися ввізне мито та ПДВ на загальну суму 136 527, 22 гривень, яку відповідач зарезервував на рахунку позивача.

В подальшому позивач звертався до відповідача (вих. № 062Д/134 від 21.01.2015) з висновком Дніпропетровської торговельно - промислової палати № ГО-5429 від 08.12.14, яким підтверджено заявлену декларантом митну вартість поставленого товару, та просив розглянути питання стосовно відкликання рішення про коригування митної вартості від 01.12.2014 №110010000/2014/600598/1, виданого за МД від 01.12.14 №110010000/2014/022496. На вказане звернення позивач отримав відповідь від 26.01.15 вих. 165/10/04-50-25-2 про залишення чинним рішення про коригування митної вартості від 01.12.2014 №110010000/2014/600598/1.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровської митниці ДФС про відмову у визнанні заявленої Позивачем митної вартості та про відмову у скасуванні рішень про коригування митної вартості товару від 01.12.2014 №110010000/2014/600598/1 та карткою відмови від 01.12.14 №110010000/2014/20112, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Митний кодекс України (далі МКУ).

Відповідно до ст. 49 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МКУ).

Згідно з ч.2-а ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями ст. 54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Приписами ч.6 ст.54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 30.06.15 у справі за позовом ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови.

Суд зазначає, що позивачем на вимогу відповідача для підтвердження транспортної складової надано наступні документи: залізнична накладна № 40698995, де в графі 34 зазначено: «усього сплачено відправником 6 148, 00 грн.», в графі 1 зазначено відправник - ТОВ «Оленіч Груп»; коносамент № 14/1/300/07290-0021694, де зазначається: «фрахт уплаченый заранее/фрахт оплачивается в порту назначения OLENICH GROUP FORWARDING MARINE COMPANY», лист за вих. № 062Д/2507 від 09.12.14 та рахунок № 64714, де зазначається платник «INVERELL LIMITED», сума до сплати 9 412, 50 долл. СШВ. Отже, позивачем надано до відповідача документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Суд відмічає, що відповідачем не враховано те, що відповідно до умов поставки за контрактом позивача витрати на транспортування включені у вартість товару і відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів не передбачено. Крім того, наведений відповідачем в обгрунтування своєї позиції розрахунок є надуманим та не узгоджується з умовам зовнішньоекономічного контракту, визначеними його сторонами.

Також надуманими та безпідставними є доводи відповідача щодо необхідності підтвердження позивачем розміру та сплати комісійної винагороди. Так, умови дилерського контракту від 11.03.2010р., який надавався відповідачу разом з пакетом додаткових документів до ДМВ № 110010000/2014/022496 від 01.12.2014р., не дають підстави для висновку, що позивач має відношення до сплати комісійної винагороди, адже відповідно до розділу 8 «Відповідальність та обовязки сторін» KUMAS сплачує INVERELL комісію на умовах FOB наступним чином: - для розчинів та інших вогнетривких виробів: 3%. Зміст дилерського контракту дає підстави для висновку, що компанія - виробник самостійно, безпосередньо та без документального оформлення сплачує компанії продавцю комісійну винагороду згідно з умовами, що закріплені виробником та продавцем.

Відповідачем зазначено, що надана до митного оформлення калькуляція собівартості «шлакоутворюючих брикетів» № 1124 від 13.11.14 визначає собівартість «шлакоутворюючих брикетів» марки KUMSLAG PL 66 на рівні 120,00 дол.США/т (без урахування звичайного прибутку), а відповідно до прайс-листа компанії Виробника б/н від 13.11.2014р. виробник встановлює вартість продажу «шлакоутворюючих брикетів» продавцю на рівні 140,00 дол.США/т, зазначена вартість також додатково підтверджується рахунком № 710143 від 11.11.2014р., що виставлений виробником до продавця та декларацією країни експорту № 14343100ЕХ225648 від 11.11.2014р. Суд вказує, що з наведеного вбачається наявність різниці у 20,00 дол.США/т «шлакоутворюючих брикетів» марки KUMSLAG PL 66, що відповідно включає в себе як комісійну винагороду, так і звичайний прибуток. Законодавцем не визначений обовязок декларанта документально підтверджувати прибутку виробника або продавця, що одержаний ним від імпорту товару.

З приводу доводів відповідача щодо різниці між калькуляцією собівартості, що подана відповідно до специфікації № 7 від 06.10.2014 р., та калькуляцією собівартості, що подана відповідно до специфікації № 2 від 28.01.2014 р., суд вказує на таке. Відповідно до Специфікації № 2 від 28.01.14 до контракту № 14-0157-12 від 28.01.2014р. вартість «шлакоутворюючих брикетів» марки KUMSLAG PL 66 - 277,00 дол.США/т., відповідно до специфікації № 7 від 06.10.14 до контракту № 14-0157-12 від 28.01.14 вартість «шлакоутворюючих брикетів» марки KUMSLAG PL 66 - 257,00 дол. США/т. Позивачем пояснюється різниця у 10 дол.США/т тим, що виробник на 7,00 дол.США/т менше витратив на сировину, на 1,00 дол.США/т менше витратив на газ та на 2,00 дол.США/т менше витратив на енергію під час виробництва «шлакоутворюючих брикетів» відповідної марки у листопаді 2014р. в порівнянні з липнем 2014р. Відповідачем на обгрунтування своїх доводів щодо відомостей видання «Огляд цін» не надано належних доказів виготовлення виробником товару в періоди, за які вказані ціни у такому виданні. Крім того, видання містить інформацію про середні ціни на товари, що можуть відрізнятись від цін за конкретною угодою.

На підставі викладеного суд констатує, що позивачем надані до відповідача необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, такі документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують ціну товару. Отже, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 59 МКУ під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення та пояснень відповідач, товар, який взятий відповідачем як ідентичний, відрізняється за кількістю основного компоненту MgO, а також відповідачем в оскаржуваному рішення не наведені дані щодо обсягу партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови, відсутня докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, що не відповідає правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженим наказом Міністерства фінансів Украйни № 598 від 24.05.12.

Окремо суд зазначає, що зміст оскаржуваного рішення дозволяє дійти висновку, що відповідачем скориговано митну вартість товару виходячи з відкоригованої митним органом митної вартості товару, а не фактичною вартістю товару, що не узгоджується з приписами ст.59 та ст. 64 МКУ та ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994р., згода на обовязковість якої надана Верховною Радою України, відповідно до якої митна вартість повинна ґрунтуватися на дійсній вартості під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

За викладених обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.14 №110010000/2014/20112 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600598/1.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.14 №110010000/2014/20112 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600598/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1