Постанова № 47896101, 07.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2011 № 14/032-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тарасенко К.В.

суддів: Жук Г.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Марченко Ю.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.10.2011 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги № 5 від 07.07.2011 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 02.03.2011 року у справі № 14/032-11 (суддя Бацуца В.М.)

за позовомПрокуратури м. Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 18 244,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура м. Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради звернулася до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 18 244,48 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2011 року у справі № 14/032-11 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради 16 850,44 грн. заборгованості та судові витрати. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 02.03.2011 року у справі № 14/032-11 скасувати у частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради 16 850,44 грн. заборгованості та прийняти у цій частині нове рішення.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесенні рішення, судом першої інстанції не прийнято до уваги факту передання приміщення, що орендувалося на баланс КТВП БМР «Фортеця» як балансоутримувачу приміщень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

18.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 275 нежитлового приміщення, згідно умов п. 1. якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 38, 00 кв.м, яке розташоване в одноповерховій нежитловій будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 48, яке перебуває на балансі торгово-виробничого підприємства „Фортеця.

Відповідно до п. 3.1. договору розмір орендної плати визначається на підставі „ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і становить 1 385, 90 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата сплачується по день фактичного звільнення приміщення та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі включно.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір діє з 01.03.2008 р. по 28.02.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було передано в оренду частину нежитлових приміщень, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 48.

Проте орендар, в порушення умов Договору та чинного законодавства взяті на себе зобовязання щодо оплати орендованого приміщення виконав неналежним чином, сплативши орендну плату лише частково, у звязку з чим у нього перед позивачем станом на 17.09.2009 року виникла заборгованість в розмірі 16 850,44 грн.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Однак, як встановлено апеляційним судом, із закінченням строку дії договору, відповідач передав балансоутримувачу майна, Комунальному торгово-виробничому підприємству Білоцерківської міської ради «Фортеця», орендовані нежитлові приміщення. Цей факт підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №3 КТВП БМР «Фортеця» виданою 04 березня 2011 року, якою визначено, що частина орендованих нежитлових приміщень фактично звільнена та здана балансоутримувачу, яким використовується для власних господарських потреб.

Відповідно до ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково.

Перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки наявної заборгованості, колегія суддів встановила, що у звязку із фактичним звільненням частини орендованих нежитлових приміщень по закінченню строку дії договору, стягненню з відповідача підлягає заборгованість яка виникла до 01.03.2009 року, а саме 5 186,54 грн.

Нарахована позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 12 657,70 грн. за фактичне користування орендованими приміщенням з 01.03.2009 по 17.09.2009 року задоволенню не підлягає у звязку із необґрунтованістю підстав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 02.06.2011 року у справі 14/032-11 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 02.03.2011 року у справі № 14/032-11 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 02.03.2011 року у справі 14/032-10 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким сягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (ідентифікаційний код 20577351) 5 186,54 грн. заборгованості. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №14/032-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддяТарасенко К.В.

СуддіЖук Г.А.

ОСОБА_1