Рішення № 47896010, 28.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р.Справа № 922/3016/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Барвінківського району, м. Барвінкове до Барвінківської районної державної адміністрації, м. Барвінкове 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Антонайтус", с. Дмитрівка про визнання незаконним та скасування розпорядження за участю представників сторін:

позивача (прокурора) - Боброва С.С., посв. № 026273 від 15.05.14 р.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Барвінківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації №326 від 25.11.2011 року. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що п. 1 спірного розпорядження суперечить вимогам Конституції України, Земельного Кодексу та Закону України "Про фермерське господарство".

Прокурор пред'явив вказаний позов в інтересах держави як позивач, посилаючись на те, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з викладеного питання.

Суд зазначає, що згідно з ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 "Про Державну інспекцію сільського господарства України", є Держсільгоспінспекція України.

Разом з тим ст.ст. 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", якими передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-VI прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду зі спірного питання, суд приходить до висновку про правомірність звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави у якості позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.15 р., за клопотання прокурора, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Фермерське господарство "Антонайтус", оскільки прийняте рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки вказаної особи щодо однієї з сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.15 р., за клопотання прокурора, строк розгляду справи продовжено на 15 днів по 02.08.15 р.

Прокурор в судовому засіданні 28.07.15 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокурора, суд встановив наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 13.10.2011 р. було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ФГ "Антонайтус" (а.с. 27), що також підтверджується статутом ФГ "Антонайтус" (а.с. 21).

13.10.11 р. голова ФГ "Антонайтус" звернувся до Барвінківської районної державної адміністрації із заявою (а.с. 18) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою оформлення права оренди для розширення фермерського господарства.

Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації № 326 від 25.11.2011 р. (а.с. 15) фермерському господарству "Антонайтус" надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою оформлення права оренди для розширення фермерського господарства.

Зокрема, пунктом 1 вказаного розпорядження надано голові ФГ "Антонайтус" Антонайтусу Сергію Олександровичу дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок контур №78 - 9,1603 га ріллі, №393 - 24,6339 га ріллі, категорія - землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Іванівської Другої сільської ради з метою оформлення права оренди терміном на 49 років для ведення фермерського господарства.

На підставі отриманого дозволу ФГ "Антонайтус" була виготовлена відповідна землевпорядна документація.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими, відповідно до них, нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

В ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України).

Згідно з вимогами статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них, крім іншого, у разі передачі тільки громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Аналогічний припис міститься в ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Зокрема, статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Як вже було зазначено, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 13.10.2011 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ФГ "Антонайтус".

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зазначеній юридичній особі - ФГ "Антонайтус" земельних ділянок без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені в супереч вимогам статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" та статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України, норми яких виключають можливість надання юридичній особі - фермерському господарству земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Аналогічна думка викладена у постанові Верховного суду України від 04 листопада 2014 року у справі №3-157 гс 2/16/16.

З урахуванням вимог ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства без проведення земельних торгів підтверджується листом Барвінківської райдержадміністрації від 31.03.2015 №01-69/942 (а.с. 34).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Статтею 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій (ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону).

Згідно з п.2 ст. 43 вказаного Закону, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Оскільки на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Барвінківської РДА фермерське господарство вже набуло статусу юридичної особи то надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розширення фермерського господарства, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124 Земельного кодексу України та є підставою для визнання незаконним та скасування розпорядження Барвінківської РДА № 326 від 25.11.2011 р.

Враховуючи те, що прокурор від сплати судового збору звільнений, беручи до уваги приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача до державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 326 від 25.11.2011 р. про надання дозволу фермерському господарству "Антонайтус" на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою оформлення права оренди для розширення фермерського господарства.

Стягнути з Барвінківської районної державної адміністрації (64701, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Леніна, б. 8, код ЄДРПОУ 04059450) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.2015 р.

Суддя Т.В. Інте