Рішення № 47894000, 27.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2015 р.Справа № 916/2140/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Тащі Л.Ю. (довіреність №28 від 17.12.2014р.)

від відповідача: Деренченко І.І. (довіреність №376 від 20.04.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Облпаливо" до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення заподіяних збитків у сумі 24 544,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 26.05.2015р. позивач, Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "ОБЛПАЛИВО", звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 25 544,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2015р. було порушено провадження по справі №916/2140/15 із призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.07.2015р. позивачем було надано до канцелярії суду пояснення до позовної заяви.

03.07.2015р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 15.07.2015 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору по справі на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 916/2140/15 на 15 днів.

27.07.2015р. представником позивача було надано суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.07.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

16.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС" (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО" (надалі - покупець) був укладений Договір поставки вугільної продукції №1602-15, згідно п.1.1. якого, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов'язується належним чином прийняти цю Продукцію та своєчасно оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до умов Договору поставка Продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA - франко- перевізник, згідно "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 р.

На виконання зазначеного договору поставки відправником - ТОВ "ЗФ "Богучарська" зі станції відправлення Гродовка Донецької залізниці на адресу одержувача - Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "ОБЛПАЛИВО" було відправлено вугілля марки ДГ (25-200) у вагоні №60387743 за залізничною накладною №50182732 у кількості 63 000 кг. вугілля марки ДГ (13-100) у вагоні №60498771 за залізничною накладною №50182740 у кількості 63 000 кг.

Як зазначає позивач, фактично на адресу ПрАТ "Виробниче об'єднання "ОБЛПАЛИВО" зазначені вагони прибули з ознаками недостачі вугілля, про що було складено комерційний акт РА№006840/93/3 від 17.03.2015р. про недостачу у вагоні №60387743, та комерційний акт РА№006839/92/13 від 17.03.2015р. про недостачу у вагоні №60498771.

Комерційним актом РА №006840/93/3 від 17.03.2015р. встановлено, що на підставі акту загальної форми ст. Нижнедніпровськ - Вузол № 1410/Г від 17.03.2015р. проводилось комісійне переважування вагону №60387743. За документом значиться: вантаж Концентрат вугільний ДГ 25-200, навал, навантаження вище бортів, вага брутто - не вказана, тара - 24 000 кг, нетто - 63 000 кг.

При комісійному зважуванні, на справних 150тн вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижнедніпровськ - Вузол, з'ясувалось: вага брутто - 81 600 кг., тара за документом - 24 000 кг, нетто - 57 600кг; що менше ваги за документом на 5 400 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів, марковано вапном. Маються заглиблення за ходом поїзда: праворуч над 7 люком, довжиною 1,0 м, шириною 0,8 м, глибиною 0,3 м: над 2-3 люками довжиною 2}5 м, на всю ширину вагона, глибиною 0,3м; над 6 люком довжиною 1,5 м, шириною 0,7м, глибиною 0,2м; над 7 люком довжиною 1,5м, на всю ширину вагона, глибиною 0,2м. В місцях заглиблення маркування відсутнє. У технічному стані вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні вагона вага підтвердилась. Недостатній вантаж у вагоні вміститися міг.

У комерційному акті РА №006839/92/13 від 17,03.2015р. зазначається, що на підставі акта загальної форми ст. Нижнедніпровськ - Вузол №1409/Г від 17.03.2015р. проводилось комісійне переважування вагону №60498771. За документом значиться: вантаж «Концентрат вугільний ДГ 13-100», навал, навантаження вище бортів, вага брутто - не вказана, тара - 23 700 кг, нетто - 63 000кг.

При комісійному зважуванні на справних 150тн вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижнедніпровськ - Вузол, з'ясувалось: вага брутто - 81 400 кг., тара за документом - 23 700 кг, нетто - 57 700 кг., що менше ваги за документом на 5 300 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів, марковано вапном. За ходом поїзда над 7 люком маються заглиблення довжиною 1,3 м, на всю ширину вагона, глибиною 0,2м. В місці заглиблення маркування відсутнє. У технічному стані вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні вагона вага підтвердилась. Недостатній вантаж у вагоні вміститися міг.

За посиланнями позивача, вартість однієї тонни вугілля марок ДГ 25-200 та ДГ 13-100 відправлених у вагонах №60387743 та №60498771 згідно із Специфікацією від 27.02.2015р. до Договору поставки вугільної продукції №1602-15 від 16.02.2015р. укладеного між ПрАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» та ТОВ «ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС», рахунків - фактури №5, №6 від 28.02.2015р.,видаткових накладних №6, №7, від 28.02.20І5р., становить 2 166,67грн. без ПДВ, але фактично покупцем здійснено оплату вказаної вугільної продукції за ціною 2 600,00грн. з урахуванням ПДВ (2 166,67грн. х 1,2 [ставка ПДВ]).

При цьому при розрахунку суми збитків застосовано пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000року №644, який визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються з двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "ОБЛПАЛИВО" звернулось з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма також закріплена в статті 22 Статуту, яка передбачає, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

За умовами частини 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Статтею 110 Статуту залізниць України визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України. При цьому у статті 129 Статуту зазначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Вказана норма кореспондується із статтею 113 Статуту, відповідно до якої за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин. Відповідно до абзацу першого статті 114 Статуту за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.

Як встановлено судом, 16.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС" та Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО" (був укладений Договір поставки вугільної продукції №1602-15, згідно умов якого, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов'язується належним чином прийняти цю Продукцію та своєчасно оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

Положеннями п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із „шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Із наявних у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагони №60387743 та №60498771 здійснювалося відправником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗФ "Богучарська", який відповідно до ч. 3 ст. 308 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України, ст. 32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Як вбачається із залізничних накладних №50182732 та №50182740 вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, а саме вантаж промаркований вапняним розчином, завантаження вище бортів 300 мм.

В свою чергу, наявність у вагоні №60498771 заглиблення за ходом поїзда праворуч над 7 люком, довжиною 1,0 м, шириною 0,8 м, глибиною 0,3 м, над 2-3 люками довжиною 2,5 м. на всю ширину вагона, глибиною 0,3м., над 6 люком довжиною 1,5 м, шириною 0,7м, глибиною 0,2м., над 7 люком довжиною 1,5м, на всю ширину вагона, глибиною 0,2м. та у вагоні №60387743 за ходом поїзда над 7 люком маються заглиблення довжиною 1,3 м, на всю ширину вагона, глибиною 0,2м., та того що, у місцях заглиблення відсутнє маркування свідчить про доступ до вантажу у вагоні та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, оскільки відповідно до залізничних накладних №50182732 та №50182740 вантаж промаркований вапняним розчином.

Тому вищенаведені обставини є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу у вагонах №60498771 та №60387743, відправлених за залізничними накладними №50182732 та №50182740, на перевізника.

Відповідно до абз. 2 ст. 114 Статуту залізниць, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При цьому, при розрахунку суми збитків підлягає застосуванню п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000року №644, який визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються з двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає розмір розрахованих у зв'язку із неправомірними діями перевізника збитків, та втратою вантажу у вагонах №60498771 та №60387743, вірним та таким що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим вимоги позивача підлягають судом задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Облпаливо" до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення заподіяних збитків у сумі 24 544,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "ОБЛПАЛИВО" (65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975) 24 544 /двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок чотири/грн. 00 коп. - збитків та 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 03 серпня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев