Ухвала суду № 47893976, 30.07.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 липня 2015 року Справа № 915/183/15

м. Миколаїв

Кредитор: ОСОБА_1,

Адреса представника: АДРЕСА_1, 54030.

Банкрут: Фізична особа ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1..

Ліквідатор: Захарєва Яна Василівна, (АДРЕСА_3).

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: не з'явився.

Від банкрута: не з'явився.

Ліквідатор Захарєва Яна Василівна.

У судовому засіданні приймає участь представник кредитора - ПАТ «Банк Форум» : Орел А.В., довіреність від 22.01.2015 № 10/02-01.

Суть справи: про визнання кредиторських вимог.

25.05.2015 кредитором подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 900 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2015 розгляд заяви було призначено на 04.06.2015 о 10:00.

У відповідності до наданого відзиву від 02.06.2015 ліквідатором кредиторські вимоги ОСОБА_1 визнано в повному обсязі та згідно наданого реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 901 218,00 грн. включено до реєстру вимог кредиторів до третьої черги задоволення кредиторських вимог.

У судовому засіданні 04.06.2015 представник кредитора - ПАТ «Банк Форум» не погодився із заявленими грошовими вимогами ОСОБА_1 та зауважив, що вони не підтверджені документально, оскільки згідно норм Положення про ведення касових операцій в України в разі укладення договору з метою проведення підприємницької діяльності, отримані грошові кошти повинні бути проведені через касову книгу або розрахунковий рахунок банкрута

Ухвалою суду від 04.06.2015 розгляд заяви кредитора було відкладено на 28.07.2015 об 11:00, кредитора, банкрута та ліквідатора зобов'язано надати суду відзиви з урахуванням позиції банку.

У судовому засіданні 28.07.2015 було оголошено перерву до 30.07.2015 о 12:00.

Кредитор 1. у відповідності до наданих представником пояснень від 27.07.2015 вих.№ 5939/2600 просить відмовити у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1, оскільки вважає, що отримання коштів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 повинно бути підтверджено передбаченою п. 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України (затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637) книгою обліку операцій з готівкою, а не лише договором позики та розпискою.

Ліквідатор згідно наданого відзиву та доповнень до відзиву (від 30.07.2015 № 02-01/242) вважає заявлені кредитором 2. вимоги обгрунтованими, доведеними матеріалами заяви про визнання кредиторських вимог, а саме договором позики від 10.03.2013 та складеною кредитором 2. та боржником 10.03.2013 розпискою, а також зазначає, що у відповідності до норм п. 4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України (затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 ) підприємці касової книги не ведуть, а порушення касової дисципліни і правил ведення бухгалтерськог обліку не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви кредитора 2. - ОСОБА_1.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення кредитора та ліквідатора, господарський суд встановив:

10 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ФОП ОСОБА_2 отримала позику у сумі 900 000,00 грн.

Умовами п. 1.2. Договору Сторони домовилися що позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні Сторонами цього Договору готівкою. На підтвердження отримання позики Позичальник надає Позикодавцю письмову розписку.

Відповідно до п. 2.2 Договору позики, ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась повернути всю суму позики в розмірі 900 000,00 грн. до 10.03.2014 р.

10 березня 2013 року ФОП ОСОБА_2 надала письмову розписку в тому, що вона отримала позику від ОСОБА_1 у сумі 900 000,00 грн.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Крім того, розписка про отримання в борг грошових коштів за своєю суттю є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13.

Таким чином кредитор у вказаних правовідновинах виступає як фізична особа, яка позичає іншій фізичній особі - підприємцю власні кошти, що підтверджується умовами договору позики. У договорі позики не зазначено про цільове призначення позикових коштів та їх подальше використання позичальником, що не обмежує позичальника використовувати позику на власний розсуд, як на особисті цілі, так і на підприємницьку діяльність.

З огляду на наведене факт передачі коштів від кредитора до позичальника суд вважає доведеним матеріалами справи, оскільки умовами п. 1.2. договору сторони домовилися що позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою. На підтвердження отримання позики позичальник надає позикодавцю письмову розписку.

10 березня 2013 року ФОП ОСОБА_2 надала письмову розписку в тому, що вона отримала позику від ОСОБА_1 у сумі 900 000,00 грн., яка наявна в матеріалах справи.

Проаналізувавши надані докази, доводи кредитора 1. щодо необхідності додаткових документів на підтвердження факту отримання позики не приймаються судом до уваги.

Враховуючи, що розмір заборгованості залишився боржником несплаченим, судом визнаються грошові вимоги ОСОБА_1 в загальній сумі 901 218,00 грн., у тому числі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство вимоги в сумі 901 218,00 грн. слід віднести до третьої черги задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 в загальній сумі 901 218,00 грн., у тому числі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство вимоги в сумі 901 218,00 грн. слід віднести до третьої черги задоволення кредиторських вимог..

2. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, банкрута та ліквідатора.

Суддя О.В.Ткаченко