Рішення № 47893829, 27.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015Справа №910/10794/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО";

до: публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ";

про: визнання простих векселів такими, що не підлягають виконанню.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Турчин С.М. - за довіреністю від 16.02.2015 № 10-19/17-Д/24;

відповідача: Пац В.О. - за довіреністю від 13.05.2014, № 14-127.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "СУМИОБЛЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" про визнання простих векселів такими, що не підлягають виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у публічного акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" відсутні зобов'язання за спірними векселями, оскільки останні підписані не уповноваженими особами позивача. Крім того, правління відкритого акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" не приймало рішень та не уповноважувало жодних осіб на випуск та видачу спірних векселів.

Таким чином позивач просить суд визнати прості векселі видані 04.05.2000, а саме: № 783375462436, № 783375462437, № 783375462438, № 783375462439, № 783375462440, № 783375462441, № 783375462442 та № 783375462443 загальною номінальною вартістю 8.000.000,00 грн такими, що не підлягають виконанню в частині зобов'язань публічного акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" зі сплати за вказаними векселями грошових коштів на користь відповідача.

Відповідач, у свою чергу, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з тієї підстави, що джерелом, яке підтверджує наявність факту випуску позивачем спірних векселів на загальну суму 8.000.000,00 грн є звіт позивача за формою № 2-Б про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів за січень 2002, у відповідності до якого в рядку 060 "Векселі" зазначена сума 8.000.000,00 грн (наявність на початок року). Даний звіт підписаний керівником та головним бухгалтером позивача. Крім того, листом від 14.09.2006 № 50/6773 позивач повідомив відповідача про дійсність видачі спірних векселів. Відповідач також зазначив, що підписи керівника та головного бухгалтера позивача на спірних векселях скріплені печаткою останнього, відтак мають всі реквізити, визначені законом та видані з додержанням встановленої форми.

Представник позивача надав до суду заперечення на відзив в яких останній, вказує на те, що спірні векселі підписані від імені головного бухгалтера позивача невстановленою особою та надав документи, які містять оригінальний підпис головного бухгалтера. Представник позивача також стверджує, що звіт позивача за формою № 2-Б про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів за січень 2002 не може бути підтвердженням факту схвалення видачі векселів, оскільки складений за звітний період січень-грудень 2002 та поданий у 2003 році, тобто через 3 роки після видачі векселів. Більш того у вказаному звіті не зазначено, що мова йде саме про спірні векселі і подання даного звіту жодним чином не свідчить про прийняття спірних векселів до виконання. Також не свідчить про прийняття до виконання спірних векселів і лист позивача від 14.09.2006 № 50/6773, оскільки на момент підготовки даного листа у позивача не було копій спірних векселів. За таких обставин позивач не міг встановити, що спірні векселі підписані не керівником останнього, а замість головного бухгалтера - невстановленою особою. Відтак, лист від 14.09.2006 № 50/6773 констатує лише факт видачі (емітування) векселів від імені позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10794/15. Розгляд даної справи призначено судом на 01.06.2015. Вказаною ухвалою господарський суд м. Києва відмовив позивачу в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції коштів з позивача на підставі виконавчих написів від 01.04.2015 № 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498 та 499, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В.

Беручи до уваги те, що 31.05.2015 є святковим днем, який збігається з вихідним днем, то згідно ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України 01.06.2015 є вихідним днем господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2015 призначив розгляд справи на 08.06.2015.

Ухвалою від 08.06.2015 господарським судом міста Києва продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 20.07.2015.

До господарського суду надійшло клопотання представника позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи на підставі вільних зразків підписів головного бухгалтера позивача Чикірі Л.І. з метою встановлення справжності підпису останнього на спірних векселях.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення в даній справі може вплинути на права та законні інтереси вказаного банку.

В судовому засіданні 20.07.2015 оголошено перерву до 27.07.2015.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залучення до участі у справі генерального директора позивача - Варданяна Л.А., в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, з метою отримання пояснень та можливого встановлення факту перевищення повноважень при підписанні та видачі спірних векселів та про залучення індосанта - публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК".

Також представником позивача до суду подані клопотання про призначення колегіального розгляду справи та заява про відвід судді.

Клопотання позивача про призначення колегіального розгляд у справи судом відхиляється у зв'язку з тим, що справа не відноситься до категорії складних та з урахуванням того, що таке клопотання подане після заслуховування сторін та дослідження доказів, тобто з метою затягування розгляду справи.

Заява про відвід відхилена з мотивів, викладених в ухвалі господарського суду від 27.07.2015.

В судовому засіданні 27.07.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відкритим акціонерним товариством "СУМИОБЛЕНЕРГО" (правонаступником якого є - публічне акціонерне товариство "СУМИОБЛЕНЕРГО") (далі - позивач) 04.05.2000 були емітовані прості векселі, строком оплати "за пред'явленням, але не раніше 2015 року" Українському кредитному банку, а саме: № 783375462436 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462437 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462438 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462439 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462440 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462441 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462442 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн, № 783375462443 номінальною вартістю 1.000.000,00 грн.

На адресу позивача 27.03.2015 надійшов лист публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - відповідач) від 13.03.2015 № 26-1847/1.2-15 з пропозицією оплатити вказані вище векселі строком до 12:00 19.03.2015 з необхідністю перерахування коштів на рахунок № 26002301921 в акціонерному товаристві "ОЩАДБАНК" у м. Києві МФО 300465, код 20077720. В даному листі відповідач також зазначив, що у разі несплати зазначених у листі векселів у відповідності до чинного законодавства по векселях буде вчинено протест у неплатежі.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті того, що на думку позивача у останнього відсутні зобов'язання по сплаті грошових коштів за спірними векселями, оскільки останні підписані не уповноваженими особами позивача. Крім того, правління відкритого акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" не приймало рішень та не уповноважувало жодних осіб на випуск та видачу спірних векселів.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити визначену суму грошей власнику векселя після настання строку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою кабінету міністрів України і національного банку України від 10.09.1992 № 528 (яка діяла на момент видачі спірних векселів) а саме: пунктом 1 розділу 2 "використання вексельних бланків", зокрема, встановлено, що вексель підписується керівником та головним бухгалтером юридичної особи та завірюється печаткою.

Судом встановлено, що спірні векселі підписані від імені позивача генеральним директором Варданяном Л.А., головним бухгалтером Чикірею Л.І. та скріплені печаткою товариства.

Факт випуску позивачем спірних векселів підтверджується звітом останнього про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів за січень 2002, який підписаний керівником та головним бухгалтером позивача а також листом від 14.09.2006 № 50/6773 в якому позивач повідомив про дійсність видачі спірних векселів.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" (далі - Постанова Пленуму) визначено, що при розгляді справ такої категорії судам слід також враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 ЦК несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Таким чином спірні векселі не мають дефекта форми а їх видача схвалена позивачем, що не дає підстав вважати їх такими, що не підлягають виконанню.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору судом відхиляється, оскільки на спірних простих векселях Українським кредитним банком (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК") проставлені прості бланкові індосаменти із написом "платити наказу без обороту на мене", які скріплені відбитком печатки і підписами голови правління Лях Ю.І. та головного бухгалтера Яковлевої Д.А.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму судам при вирішенні спорів слід враховувати, що у випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, передбаченої вказаною нормою Уніфікованого закону, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені статтями 43 - 49 Уніфікованого закону, тобто зазначена особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем. Таким чином суд не вбачає підстав для залучення публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до участі у справі, оскільки рішення в даній справі не може вплинути на права та законні інтереси вказаного банку.

Подані відповідачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи головного бухгалтера позивача Чикірі Л.І. з метою встановлення справжності підпису останньої на спірних векселях та про залучення до участі у справі генерального директора позивача Варданяна Л.А., в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, з метою отримання пояснень та можливого встановлення факту перевищення повноважень при підписанні та видачі спірних векселів судом відхилені, оскільки питання справжності підписів посадових осіб позивача не входить до предмету доказування в межах даної справи з урахуванням факту випуску позивачем спірних векселів та подальшого їх схвалення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що твердження позивача про відсутність зобов'язання за спірними векселями, оскільки останні підписані не уповноваженими особами позивача при вчиненні спірних векселів є необґрунтованим та не доведеним, а тому вказана дія вчинена правомірно, відповідно до вказаних вище норм закону. Більш того, факт випуску позивачем спірних векселів доведений належними засобами доказування.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "СУМИОБЛЕНЕРГО" задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 серпня 2015 року

Суддя С.В. Балац