Рішення № 47892984, 28.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.2015 Справа № 905/104/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів», м. Донецьк

про стягнення 2 150 856, 41 доларів США

Представники сторін:

від позивача: Лєснов С.О. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів», м. Донецьк про стягнення 2 522 476, 55 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України станом на 06.02.2015р. складає 58 346 345,58 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1 895 000,00 доларів США, що еквівалентно 43 832 449,10 грн., прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 550 768,08 доларів США, що еквівалентно 12 739 585,06 грн., пеня за період з 08.02.2014р. по 05.02.2015р. в розмірі 1 774 311,42 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №004-03-11 від 25.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2015р. порушено провадження по справі №905/104/15.

23.06.2015р. від позивача, Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ до канцелярії суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 2 434 996,64 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України станом на 06.02.2015р. складає 56 322 907,61 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1 895 000,00 доларів США, що еквівалентно 43 832 449,10 грн., прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 489 496,41 доларів США, що еквівалентно 11 322 335,87 грн., пеня за період з 08.02.2014р. по 31.10.2014р. в розмірі 1 168 099,51 грн.

28.07.2015р. до канцелярії суду від позивача, Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ до канцелярії суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 150 856,41 доларів США, в тому числі прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1 715 000,00 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 435 856,41 доларів США.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 28.07.2015р. до розгляду, та розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 715 000,00 доларів США, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 435 856,41 доларів США.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судових засіданнях та у відзиві, що надійшов до канцелярії суду 01.07.2015р. просить суд застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволенні позову про стягнення простроченої заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 180 000,00 доларів США, простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 214 135,95 доларів США, пені у сумі 1 168 099,51 грн.

Відповідачем 28.07.2015р. до суду надана заява про розгляд справи 28.07.2015р. без участі відповідача, яка підлягає задоволенню.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 25 березня 2011 р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ (банк) та Спільним українсько-турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінівих профілей» (правонаступником якого є відповідач, Приватне акціонерне товариство «Завод алюмінієвих профілів», м. Донецьк, позичальник) укладено кредитний договір № 004-03-11 (кредитний договір), істотні умови якого визначені розділом І та полягають у наступному:

- ліміт кредитування - 1 895 000, 00 доларів США (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.05.2011р. до кредитного договору);

- валюта кредитування - долари США;

- процентна ставка - 12% річних (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.05.2011р. до кредитного договору);

- дата повернення - 18.05.2012р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.05.2011р. до кредитного договору);

- цільове використання - поповнення обігових коштів позичальника.

За своєю правовою природою договір №004-03-11 від 25.03.2011р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011р.) позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту, як вона визначена в графі 8 розділу І договору відповідно до наступного графіку: 19.08.2011р., 19.09.2011р., 19.10.2011р., 21.11.2011р., 20.12.2011р., 19.01.2012р., 20.02.2012р., 19.03.2012р., 19.04.2012р. по 20 000,00 доларів США, 18.05.2012р. - 1 715 000,00 доларів США.

Згідно з пунктами 1.4.1.2, 1.4.1.3 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму залишку на позичковому рахунку щомісячно, 20-го числа кожного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, з урахуванням вимог облікової політики банку. Проценти підлягають сплаті позичальником банку щомісячно, протягом 5 банківських днів, наступних за 20-м числом кожного календарного місяця.

Надання кредиту в розмірі 1 895 000, 00 доларів США банком позичальнику підтверджується відповідним меморіальним ордером № 004-03-11 від 29.07.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи, банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач доводить банківськими виписками, що прострочена заборгованість відповідача за кредитом становить 1 895 000,00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 489 496,41 доларів США.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №004-03-11 від 25.03.2011р.

Відповідачем надана заява про застосування позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність -це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду.

За приписом ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вище встановлено судом, у відповідності до п. 1.3.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №3 від 29.07.2011р.), відповідач зобов'язався погашати кредит у відповідності до графіку: 19.08.2011р. - 20 000,00 доларів США, 19.09.2011р. - 20 000,00 доларів США, 19.10.2011р. - 20 000,00 доларів США, 21.11.2011р. - 20 000,00 доларів США, 20.12.2011р. - 20 000,00 доларів США, 19.01.2012р. - 20 000,00 доларів США, 20.02.2012р. - 20 000,00 доларів США, 19.03.2012р. - 20 000,00 доларів США, 19.04.2012р. - 20 000,00 доларів США.

Відповідно до штампу Укрпошти на поштовому конверті, в якому позовна заява з додатками була направлена до суду, позов був поданий позивачем 18.05.2015р., таким чином строк позовної давності сплинув на момент подачі позову по зобов'язанням щодо повернення кредиту, які виникли 19.08.2011р., 19.09.2011р., 19.10.2011р., 21.11.2011р., 20.12.2011р., 19.01.2012р., 20.02.2012р., 19.03.2012р., 19.04.2012р. на загальну суму 180 000,00 доларів США.

Пунктом 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено наслідки спливу позовної давності, відповідно до якого сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 28.07.2015р., позивач просить стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 1715000,00 доларів США, таким чином при зменшені позовних вимог позивач врахував заяву відповідача про застосування позовної давності.

Відповідач у відзиві надав контррозрахунок відсотків з урахуванням позовної давності.

У відповідності до ст. 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Суд зазначає, що стягнення відсотків за користування кредитом не є додатковою вимогою стосовно вимоги щодо повернення кредитних коштів, а відтак нарахування відсотків у контррозрахунку відповідачем здійснено від заборгованості за кредитом в сумі 1715000,00 грн. помилково.

Крім того, в контррозрахунку заборгованості за відсотками відповідач визначив часткове погашення прострочених відсотків, без врахування наявності заборгованості за нарахованими відсотками за період з 28.10.2011р. по 21.05.2012р.

Самостійно здійснивши перерахунок відсотків з урахуванням часткових оплат, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності про стягнення прострочених відсотків в розмірі 435 856,41 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуваннях заяви позивача про зменшення позовних вимог, що надійшли до суду 28.07.2015р., про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 715 000,00доларів США, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 435 856,41 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів», м.Донецьк про стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 715 000,00 доларів США, простроченої заборгованості а відсотками в розмірі 435 856,41 доларів США задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод алюмінієвих профілів» (83057, м Донецьк, вул. Хіміків, буд. 42 «Б», ЄДРПОУ 24656840) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1 715 000,00доларів США, прострочену заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 435 856,41 доларів США, судовий збір розмірі 62 313,60 грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 10766,40 грн. сплачений платіжними дорученнями №31448766 (#31448766) від 15.05.2015р. у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 03.08.2015р.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення підписано 03.08.2015р.