Ухвала суду № 47892603, 03.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 серпня 2015 року Справа № 910/3612/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М.,перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 25.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі№ 910/3612/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2. Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" 3. Державного підприємства "Південна залізниця" 4. Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 5. Державного підприємства "Південна залізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державна адміністрація залізничного транспорту Українипровизнання недійсними кредитних договорів

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/3612/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовні вимоги про визнання недійсними з моменту укладення кредитного договору № 869/31/2 від 29.10.2014, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця", кредитного договору № 870/31/2 від 29.10.2014, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Державним підприємством "Південна залізниця", кредитного договору № 868/31/2 від 29.10.2014, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", кредитного договору № 871/31/2 від 29.10.2014, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Державним підприємством "Одеська залізниця", без застосування наслідків їх недійсності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/3612/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015, у позові відмовлено.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/3612/15-г, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Отже, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 3410,40 грн. (852,60 + 852,60 + 852,60+ 852,60).

Проте, як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 24139271 від 24.06.2015 на суму 3410,00 грн., яке містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 910/3612/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Н. Губенко