Постанова № 47886625, 27.07.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3781/15-а

пр.№ 2-а/464/109/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань Кравс С.В.

при участі: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Матковської О.В.

представника третіх осіб ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова адміністративний позов ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації №67 від 23.02.2015.

Мотивує вимоги тим, що Сихівською районною адміністрацією 23.02.2015 винесено розпорядження №67 про демонтаж самочинно добудованого тамбуру до квартири №17, №18 на площі коридору загального користування у будинку на АДРЕСА_1 у м.Львові. Вказане розпорядження вважає незаконним і таким, що винесене з порушенням чинного законодавства, оскільки вхідні двері встановлені 20 років тому, приблизно у 1994 році, коли не діяли ні Цивільний кодекс України, ні Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, ні Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради. Зазначає, що всі мешканці будинку за взаємною згодою встановили біля своїх квартир такі ж двері з метою утеплення помешкань і для захисту від квартирних крадіжок. Оскільки районною адміністрацією не встановлено хто саме встановив двері і коли саме, тому розпорядження про демонтаж винесено без правових підстав. Вважає, що районною адміністрацією взято до уваги лише відсутність погодженої проектної документації і не встановлено, що відсутні порушення вимог будівельних норм і правил. Просить скасувати розпорядження. Крім того, про наявність оскаржуваного розпорядження позивач довідалась лише 29.04.2015 із цивільної справи за позовом Сихівської адміністрації до неї про демонтаж дверей, яка надійшла в додатках із Сихівського районного суду м.Львова разом з ухвалою про відкриття провадження. Просить позов задоволити.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2, діючи на підставі договору від 19.03.2015 (а.с.43), підтримав позов із зазначених у ньому підстав та наголосив на тому, що при винесенні оскаржуваного розпорядження відповідач вийшов за межі повноважень у спосіб покладення обов'язку на співвласників квартир демонтувати самочинно добудований тамбур до квартир на площі коридору загального користування. Разом з тим, покликається на ту обставину, що не з'ясовано хто саме встановив двері і ці двері не порушують в жодній мірі права інших осіб. Просить позов задоволити.

Представник відповідача Матковська О.В., діючи згідно довіреності №34 від 31.12.2014 (а.с.19), в судовому засідання заперечила позов. Пояснила, що оскаржуване розпорядження винесене в межах чинного законодавства, а покликання в позовній заяві на його не законність не можуть слугувати підставою для його скасування. Просить відмовити в задоволенні позову, вважає вичерпними копії долучених до матеріалів справи документів.

Представник третіх осіб ОСОБА_4, діючи на підставі договорів про надання правової допомоги (а.с.35-36, 38-39), в судовому засіданні позов заперечила. Вказала, що треті особи є мешканцями квартири АДРЕСА_1 у м.Львові і є сусідами позивача по праві. Вважає розпорядження законним і таким, що спрямовано на захист прав мешканців квартири №18, зокрема, ОСОБА_6, який в силу ряду захворювань є особою з обмеженими фізичними можливостями.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів належним і неупередженим судом.

Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з оскаржуваного розпорядження та матеріалів справи, таке прийнято за наслідками розгляду звернення ЛПК «Під Зуброю», постанов адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації від 25.12.2014 за №197, 198, якими позивача та третю особу ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП (а.с.46,48), протоколу №3 засідання міжвідомчої комісії від 17.02.2015. (а.с.3,56)

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №67 від 23.02.2015, затверджено висновок міжвідомчої комісії та зобов'язано співвласників квартир АДРЕСА_1 демонтувати самочинно добудований тамбур до квартир на площі коридору загального користування будинку, влаштування якого виконано без згоди мешканців будинку, належним чином розробленої та погодженої проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування. При цьому дане розпорядження винесено відповідачем на підставі ст.376 ЦК України, «Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові», затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 №835, рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004, «Положенням про Сихівську районну адміністрацію», затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.01.2012 №7.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на день розгляду справи, розпорядження не виконано і двері не демонтовані, позивачем чиняться перешкоди (а.с.55)

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд не бере до уваги покликання представника позивача про те, що у даному будинку майже всі мешканці встановили аналогічні двері, оскільки згідно викопіювання поверхневого плану влаштування дверей у коридорах загального користування до квартир №17 і №18 не передбачено. (а.с.63) З питаннями про отримання дозволу на встановлення дверей в міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради позивач не зверталась, доказів такого звернення і отримання відповідного дозволу суду не надано.

Таким чином, оскільки дозволу на встановлення дверей від компетентних органів представником позивача не представлено, влаштування таких порушує права інших осіб, а представником відповідача наведено достатньо доказів на підтвердження правомірності дій суб'єкта владних повноважень при винесенні оскаржуваного розпорядження, в тому числі для захисту порушених прав і інтересів третіх осіб, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю.

Відмовляючи в позовних вимог про скасування розпорядження слід зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконним розпорядження не передбачений КАС України.

Отже, суд переконаний, що виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, відповідачем, в заперечення позову надано суду належні та допустимі докази у підтвердження правомірності винесення розпорядження №67, таке видано в межах наданих Сихівській районній адміністрації повноважень та у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст.ст.7-12, 70, 86, 158-163 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування розпорядження №67 від 23.02.2015 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Ю.Горбань