Ухвала суду № 47886489, 03.08.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4713/15-ц

УХВАЛА

03 серпня 2015 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ПАТ ВіЕс Банк звернулося з позовом в суд про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом продажу майна для задоволення вимог ПАТ ВіЕс Банк за кредитним договором №KF 48383 від 10.04.2008 року в розмірі 58899,57 доларів США, що дорівнює 1247376,27 грн. та виселити із зазначеної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 З метою забезпечення позову ПАТ ВіЕс Банк подало також заяву, в якій просить передати ПАТ ВіЕс Банк в управління квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, покликаючись на те, що відповідачі не виконують покладені на них кредитним договором №KF 48383 від 10.04.2008 року обов'язки, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених правпозивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та надані докази, вважаю, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із розяснень, даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із розяснень, даних в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Статтею 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Разом з тим, як видно із заяви про забезпечення позову, доданих до такої матеріалів, а також матеріалів цивільної справи, позивачем не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом передання ПАТ ВіЕс Банк в управління квартири, обґрунтованих причині належних доказів на підтвердження того, щоіснує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Виходячи з наведеного, вважаю, що подана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.