Дата документу Справа № 334/3757/13-к
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
у кримінальному провадженні №12012089990003235 від 25.12.2012 р.
щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2
28 липня 2015 року місто Запоріжжя
№пр. 11-кп/778/1114/15
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Шпоньки В.П.- доповідача і головуючого, Дадашевої С.В., Булейко О.Л.,
за участі -
секретаря судового засідання Бойко Олени Олександрівни,
прокурора Нестерук Оксани Григорівни,
представника потерпілих, потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
адвоката Дорогих Сергія Леонідовича - захисника обвинувачених,
за апеляційними скаргами -
прокурора прокуратури Ленінського району міста Запоріжжя Панченка Богдана Миколайовича,
представника потерпілих, самої потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2
здійснив судове провадження в суді апеляційної інстанції з перегляду вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2015 року (головуючий в суді 1 інст. - суддя Лихосенко М.О., справа 334/3757/13-к, №1-кп/336/175/2015).
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд установив:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року у Волинській області, місті Камінь-Каширський і там же зареєстрованого АДРЕСА_4, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу статті 89 КК України,
ОСОБА_2, яка народилася в місті Запоріжжі, зареєстрованої в АДРЕСА_3, проживаючої в АДРЕСА_2, -
кожного, визнано винним (винною) у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначено кожному покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Початок строку відбування покарання визначено з моменту приведення вироку до виконання.
До набрання вироком законної сили, міри запобіжного заходу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишені у виді застави по 68820 грн.
На відшкодування матеріальної шкоди, солідарно, з засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, стягнуто на користь потерпілих, цивільних позивачів:
ОСОБА_9 - 480 гривень, ОСОБА_10- 800 гривень, ОСОБА_11 - 480 гривень, ОСОБА_12 - 160 гривень, ОСОБА_13 - 160 гривень, ОСОБА_14 - 160 гривень, ОСОБА_15 - 8 000 гривень, ОСОБА_16 - 960 гривень, ОСОБА_17- 160 гривень, ОСОБА_18 - 4000 гривень, ОСОБА_19 - 480 гривень, ОСОБА_20- 22 000 гривень, ОСОБА_21- 320 гривень, ОСОБА_22- 320 гривень, ОСОБА_23 - 3200 гривень, ОСОБА_24 - 160 гривень, ОСОБА_25- 960 гривень, ОСОБА_26 - 480 гривень, ОСОБА_27 - 800 гривень; ОСОБА_28- 320 гривень, ОСОБА_29- 320 гривень, ОСОБА_30 - 160 гривень, ОСОБА_31 - 2720 гривень, ОСОБА_32 - 800 гривень, ОСОБА_33 - 800 гривень, ОСОБА_34 - 2240 гривень,ОСОБА_35 - 480 гривень, ОСОБА_36 - 640 гривень, ОСОБА_37. - 160 гривень, ОСОБА_38 -480 гривень, ОСОБА_39 - 160 гривень, ОСОБА_40 - 640 гривень, ОСОБА_41- 5600 ОСОБА_42 - 1920 гривень, ОСОБА_43 - 800 гривень, ОСОБА_44- 160 гривень, ОСОБА_45- 320 гривень, ОСОБА_46 - 480 гривень, ОСОБА_47- 800 гривень, ОСОБА_48 - 320 гривень, ОСОБА_49 - 800 гривень, ОСОБА_50 - 800 гривень, ОСОБА_51 - 640 гривень, ОСОБА_52- 1600 гривень,ОСОБА_53 - 800 гривень, ОСОБА_54 - 160 гривень, ОСОБА_55- 320 грн., ОСОБА_56 - 800 гривень; ОСОБА_57- 320 гривень,ОСОБА_58 - 320 гривень; ОСОБА_59 - 800 гривень; ОСОБА_60 - 800 гривень, ОСОБА_61- 160 гривень, ОСОБА_62 - 160 гривень, ОСОБА_63 - 320 гривень, ОСОБА_64 - 800 гривень ОСОБА_65 на 3200 гривень; ОСОБА_66 А. - 3200 гривень, ОСОБА_67 - 3360 гривень., ОСОБА_68- 4950 гривень, ОСОБА_69 - 800 гривень; ОСОБА_70 - 7720 грн., ОСОБА_71 - 480 гривень, ОСОБА_72 - 1600 грн., ОСОБА_73 - 1600 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., ОСОБА_6 - 640 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., ОСОБА_74 - 3200 гривень, ОСОБА_75 - 320 гривень;
прийнято рішення про залишення без розгляду позовів потерпілих ОСОБА_76 на суму 320 гривень, ОСОБА_77 на суму 1960 гривень, ОСОБА_78 на суму 800 гривень; ОСОБА_79 на суму 800 гривень; ОСОБА_80 на суму 800 гривен, ОСОБА_81 на суму 160 грн.
Згідно з вироком, -
ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, з червня по вересень 2012 року, вчинюючи шахрайство, шляхом обману або зловживання довірою, заволоділи чужим майном потерпілих, вказаних у мотивувальній частині вироку і вступній частині цієї ухвали у сумах, зазначених в цих судових рішеннях, всього на суму 134100 грн.
Як встановлено вироком, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченою ОСОБА_2, ОСОБА_1 пришукав нежитлове приміщення у місті Запоріжжі по проспекту Леніна,232, де: «не маючи права, як фінансова установа, здійснювати фінансові послуги, організували фінансову піраміду «Мурзілка». За допомогою встановленого у вказаному приміщенні персонального комп'ютеру, проводили регістрації громадян на сайтах Інтернету, присвоювали логіни останнім начебто для легкого доступу до інформації та перевірки надходження коштів громадян, приймали грошові внески від громадян м.Запоріжжя, запевнивши останніх про 100-відсоткове повернення вкладених коштів на протязі місяця, а також отримання грошової винагороди на таку ж суму вкладу. Втім, отримані готівкою кошти від громадян, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ніде не оприбутковували.
З метою досягнення злочинного плану, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, для залучення нових учасників піраміди, отримання максимальної кількості грошових вкладів громадян та заволодіння ними, проводили презентації, на протязі першого місяця першим учасникам виплачували обіцяні грошові винагороди, які останні знову вкладали в піраміду, тим самим рекламували стійкість піраміди, законність даної діяльності, наявності великої кількості учасників та наявності виплат грошових коштів.
Після залучення великої кількості учасників піраміди та отримання від них грошових коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, покинули вищезазначене приміщення, а громадянам їхні грошові вклади не повернули, грошові винагороди не виплатили».
В апеляційних скаргах:
первинній і доповненнях до неї, - прокурор Панченко Б.М. стверджує про законність і обґрунтованість вироку в частині кваліфікації дій обвинувачених і призначених їм покарань. Разом з тим, посилаючись на те, що «... ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не виконували умови ухвал Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12.04.2013 та без поважних підстав не з'являлися у судові засідання (11.10.2013 ОСОБА_1, 18.11.2013 ... ОСОБА_2.), у деяких випадках без поважних причин не з'являлась у судове засідання - 13.01.2014 ОСОБА_2 ...», просить вирок змінити і суми застав, внесених заставодавцями в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 68820 гривен звернути на користь потерпілих при виконанні вироку (т.11 а.пр.77-78, 94-95);
представник потерпілих, потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_6, стверджуючи, що «...В цілому вірним судовим рішенням не врегульовано найболюче питання - відшкодування завданої всім потерпілим шкоди...», просить: «Накласти арешт на гроші, внесені засудженими у заставу ... Звернути стягнення завданої засудженими шкоди на гроші, внесених у заставу» (т.11 а.пр.75);
обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять обвинувальний вирок щодо них скасувати і за змістом скарги (т.1 а.пр.71-74), - закрити кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, стверджуючи про таке:
виплату учасникам піраміди протягом першого місяця обіцяної грошової винагороди і вкладання ними зі своєї ініціативи знову грошей у піраміду;
не підтримання частиною вкладників позовних заяв є свідченням переконання відсутності в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення;
самі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є «звичайними учасниками інтернет-проекту та зареєстровані в ньому під №74 та 79», реєстратором якого є інша особа, яку не притягнуто до кримінальної відповідальності. В цій піраміді, вони, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є самі потерпілими від шахрайства іншої особи;
При здійсненні апеляційного розгляду:
в судовому засіданні 26 травня 2015 року при обговоренні можливості врегулювання цивільно-правових відносин між цивільними позивачами у кримінальному провадженні і обвинуваченими, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявили клопотання про надання їм часу для відшкодування майнової шкоди, завданої потерпілим;
в судовому засіданні 14-15 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив наміри врегулювання цивільно-правових відносин з потерпілими. На це судове засідання обвинувачена ОСОБА_2 не з'явилася у зв'язку з хворобою.
В судовому засіданні 28 липня 2015 року -
заставодавець ОСОБА_82 не надав згоди на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень;
обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявили про їх відмову від врегулювання цивільно-правових відносин з потерпілими - цивільними позивачами, підтримали доводи своєї апеляційної скарги і просили суд, у разі відмови в її задоволенні, задовольнити їх клопотання про звільнення від відбування призначених покарань за амністією. При цьому, апеляційному суду, до відповідних клопотань, надані - ОСОБА_1 дані про народження ОСОБА_83 ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком якої є він, ОСОБА_1, обвинуваченою ОСОБА_2 дані про те, що вона має матір ОСОБА_84 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка досягла 70-річного віку. Ці дані долучені до судового провадження в якому, як і в самому кримінальному провадженні, відсутні дані про наявність у ОСОБА_84 інших працездатних дітей, дані про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_83;
адвокат Дорогих С.Л. підтримав позицію обвинувачених;
потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_85 та інші стверджуючи про законність ухвалення обвинувального вироку щодо обвинувачених, просять звернути заставу на виконання вироку в частині майнових стягнень;
прокурор Нестерук О.Г. знайшла вирок законним і обґрунтованим. Із врахуванням позиції заставодавця не вбачила можливості звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, тому не підтримала апеляційну скаргу прокурора Панченка Б.М.
За наслідками розгляду здійсненого провадження в суді апеляційної інстанції суд не вбачає підстав до задоволення апеляційних скарг виходячи з такого.
Винність засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих їм злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і їх діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.
Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнавали при розгляді проводження судом першої і апеляційної інстанцій реєстрацію громадян на сайтах Інтернету, присвоювання логінів останнім для доступу до інформації та перевірки надходження коштів інших громадян, приймання грошових внесків від громадян міста Запоріжжя потерпілих-цивільних позивачів, які не могли це зробити самостійно. Ці дії, за їх показаннями, ними вчинювалися в приміщенні офісу, оренду приміщення якого було оформлено на ОСОБА_1 Згідно їх показанням там же проводилися презентації піраміди «Мурзилка».
Наведені показання обвинувачених об'єктивно підтверджені показаннями потерпілих - цивільних позивачів, зазначених у мотивувальній частині вироку і вступній частині цієї ухвали, - про спільність дій обвинувачених при проведенні презентацій, реєстрації громадян, прийманні в офісі їх коштів або визначеними ними особами, пропонування їм повторного внесення коштів, що погоджується з даними:
договору оренди ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_5 (т.3 а.пр.188,194);
протоколу огляду вилученого майна від 26 лютого 2013 року - оргтехніки, заяв вкладників (потерпілих-цивільних позивачів), копій їх паспортів, пенсійних посвідчень та ідентифікаційних кодів (т.4 а.пр.25-42);
витягів про історію нарахувань і переказів проекту «Мурзилка»;
про визнання вилучених предметів речовими доказами у провадженні на підставі відповідних процесуальних рішень слідчих суддів та слідчих (т.5 а.пр.218-219, 221-222).
За вказаних обставин, участь у піраміді самих обвинувачених (під №№74,79), ні яким чином не впливає на встановлені судом першої інстанції обставини вчинення ними шахрайства щодо інших осіб, у своїй більшості - людей похилого віку. За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і наближенні до них вкладники внесені ними суми повернули за умовами піраміди, а потерпілі-цивільні позивачі втратили свої гроші в результаті шахрайства з боку обвинувачених.
Кримінальне провадження, яке було відкрито за заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про вчинення шахрайства іншою особою слідчим органу досудового розслідування обґрунтовано закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення (т.11 а.пр.97-98). Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано виконавши вимоги ст.337 КПК України, здійснив судовий розгляд лише стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Залишення місцевим судом без розгляду частини цивільних позовів до обвинувачених, зокрема, ОСОБА_76 на суму 320 грн., ОСОБА_77 на суму 1960 грн. та ін., відповідає виписам ст.326 КПК України. За цією нормою, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд може залишити цивільний позов без розгляду. В цій частині вирок не оскаржено цими потерпілими-цивільними позивачами. За таких обставин, твердження обвинувачених в апеляційній скарзі про усвідомлення такими потерпілими відсутності ознаків інкримінованого їм кримінального правопорушення, є безпідставними.
Згідно з вимогами ч.11 ст.182 КПК України, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. За матеріалами судових проваджень в судах першої і апеляційної інстанції, заставодавцями не надавалася згода на звернення застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. За таких обставин суд залишає без задоволення апеляційні вимоги про звернення застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, викладені в апеляційних скаргах прокурора Панченка Б.М. і представника потерпілих - потерпілої ОСОБА_6
Засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений ними злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженим призначені покарання необхідні й достатні для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин провадження, апеляційний суд:
на вимогу Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року, а саме положень ст.9 та пункту «в» ст.1 щодо ОСОБА_1 і положень ст.9 та пункту «е» ст.1 щодо ОСОБА_2, - звільняє засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі;
вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на необхідність -
додаткової перевірки у судовому засіданні - дотримання обвинуваченими умов міри запобіжного заходу у виді застави та врахувати, що застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч.11 ст.182 КПК України). У разі ж встановлення не надання згоди заставодавцем або невиконання обов'язків заставодавцем, не з'явлення підсудного (підсудної) за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч.8 ст.182 КПК України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 426 КПК України апеляційний суд ухвалив:
апеляційні скарги прокурора прокуратури Ленінського району міста Запоріжжя Панченка Богдана Миколайовича, представника потерпілих та самої потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_1 і обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити в частині призначених їм покарань:
на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року, а саме положень ст.9 та пункту «в» ст.1 щодо ОСОБА_1 і положень ст.9 та пункту «е» ст.1 щодо ОСОБА_2, - звільнити засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі.
В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.
Касаційна скарга на рішення апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його оголошення.
Судді:
Шпонька В.П. Дадашева С.В. Булейко О.Л.
Судове рішення № 47886020, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 28.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/3757/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: