Ухвала суду № 47882671, 13.03.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/726/15-ц

2-с/264/170/2015

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя в складі:

головуючого судді Харитонової Г. Л при секретарі Лавренко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяву Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про скасування судового наказу від 10.02.2015 року,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2015 року за заявою прокурора Іллічівського району м.Маріуполя в інтересах ОСОБА_1 видано судовий наказ № 2-н/264/129/2015, 264/726/15-ц року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі за текстом ПАТ «Азовзагальмаш») заборгованості з виплати заробітної плати за період з липня 2014 року по листопад 2014 року у розмірі 7394,05 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 121,80 гривень.

03 березня 2015 року ПАТ «Азовзагальмаш» подав до суду заяву, в якій просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на те, що у поданій прокурором заяві про видачу судового наказу жодними доказами не підтверджується, що ОСОБА_1 відноситься до кола осіб, на яких розповсюджується дія ч.2, ч.4 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». До того ж посилався на те, що між сторонами мається спір щодо розміру заборгованості з заробітної плати, оскільки згідно довідки від 25.02.2015 року заборгованість ПАТ «Азовзагальмаш» перед ОСОБА_1 складає 786,65 грн., що суттєво відрізняється від зазначеної у оскаржувальному наказі суми, яка підлягає стягненню з боржника, а саме 7394,05 грн.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті (100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України ).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки вбачається спір про право, що унеможливлює розгляд справи в порядку наказного провадження.

Керуючись ст. 105-1 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суд

У Х В А Л И В :

Судовий наказ, виданий 10 лютого 2015 року за номером № 2-н/264/129/2015, 264/726/15-ц року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» заборгованості з виплати заробітної плати за період з липня 2014 року по листопад 2014 року у розмірі 7394,05 грн., на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: М.Маріуполь, АДРЕСА_1, та про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь держави витрат по сплаті судового збору в сумі 121,80 гривень, скасувати.

Заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Суддя: ОСОБА_2