Вирок № 47878346, 04.08.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/847/14-к

Провадження №1-кп/639/275/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Васильєвої Н.М.,

при секретарі - Чигріновій В.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Нестєрова Д.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката Позднякова С.Г.,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/847/14-к (в ЄРДР №12013220500002788 від 21.11.2013 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, без освіти, офіційно не працюючого, до затримання зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, утримуваного під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору УДПтС України в Харківській області, раніше судимого: 1) 12.09.2000 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 04.04.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 11.09.2006 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 4) 15.10.2012 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Барвінкове Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, до затримання зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, утримуваного під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору УДПтС України в Харківській області, раніше судимого: 1) 31.07.2002 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі; 2) 01.09.2003 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 26.09.2007 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 4) 15.11.2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

20.11.2013 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2, приблизно о 12:00 год., прибули до міста Харкова з м. Барвінкове Харківської області та знаходились приблизно до 18.00 год. в районі Південного вокзалу м. Харкова. О 18.30 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись біля кафе «У Галини» за адресою : вул. Червоноармійська б.1, побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_4, який рухався в напрямку вул. Полтавський шлях, після чого у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел на скоєння розбійного нападу з метою заволодіння майном останнього. Продовжуючи свій умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли за ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, де в під'їзді вказаного будинку, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя, приставили до ОСОБА_4 пневматичний пістолет «А- 111 4,5 мм (ВA CAL)», який згідно висновку експерта № 460 від 24.12.2013 року є газобалонним пневматичним тренувальним пістолетом заводського виготовлення, моделі «А - 111» № 96515, калібру 4,5 мм, виробництва Росії, призначеним для стрільби сферичними кулями не бойового призначення типу «ВВ» калібру 4,5 мм, і до категорії вогнепальної зброї не відноситься. Слідів конструкційних змін у даному пістолеті з метою можливості виробництва з нього пострілів нештатним патроном немає. Пістолет працездатний і придатний для стрільби сферичними кулями не бойового призначення «ВВ CAL», калібру 4,5 мм, при наявності заповненого балончика з вуглекислим газом. Відкрито демонструючи погрозу застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи грошима потерпілого в сумі 200 гривень та бензиновою запальничку жовтого кольору, ринкова вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4150 від 13.01.2014 року складає станом на 20.11.2013 року, на вторинному ринку 15,00 гривень. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 місце скоєння злочину покинули, розпорядившись майном ОСОБА_4 на власний розсуд, завдавши останньому матеріальну шкоду на суму 215,00 гривень.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому їм злочині визнали повністю та пояснили як скоїли його при вищезазначених обставинах. Висновки судово-криміналістичної експертизи № 460 від 24.12.2013 року та судово-товарознавчої експертизи №4150 від 13.01.2014 року не оспорювали. Просили суворо не карати їх.

Обвинувачені вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпілий.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 своєї вини, а також, що вони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинувачених, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілого та дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особи обвинувачених.

Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтверджується також показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 20.11.2013 року, приблизно о 17:00 год., він приїхав до Південного вокзалу м. Харкова. Зайшов у кафе, поїв та випив спиртне. З кафе він вийшов приблизно о 18:00 год. та направився додому свого знайомого Олександра, який проживає в будинку по вул. Полтавський шлях. Коли він зайшов у під'їзд, то двері за ним не встигли зачинитися та туди забігли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ОСОБА_1 приставив до його шиї щось та наказав мовчати. Він супротиву не чинив. ОСОБА_1 зняв сумку, яка була одягнута на його правому плечі, передав її ОСОБА_2 та почав перевіряти зміст його кишень. Витягнувши з кишені, одягнених на ньому джинсів 200 грн. та бензинову запальничку - з кишені його куртки, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вибігли з під'їзду. Цивільний позов просив залишити без розгляду. Просив їх суворо не карати.

Аналізуючи зібрані та досліджені, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, докази, та враховуючи визнання обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; неодружений; офіційно не працює; раніше судимий; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем проживання характеризується посередньо.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; неодружений; офіційно не працює; раніше судимий; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем відбування останнього покарання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння органам досудового слідства та суду у встановленні істини по кримінальному провадженню.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, зазначених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння органам досудового слідства та суду у встановленні істини по кримінальному провадженню.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, зазначених в ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особи обвинувачених, їх відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та попередження скоєння ними нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо них в цілому, є не можливим без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Разом з тим, судом встановлено наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного ними злочину. Крім того, суд враховує і позицію самого потерпілого, який зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, просив їх суворо не карати.

Враховуючи зазначене вище, особу обвинувачених, повне визнання ними своєї вини, щире каяття у скоєному, сприяння органам досудового слідства та суду у встановленні істини по кримінальному провадженню, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений 15.10.2012 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, а злочин, який є предметом даного судового розгляду скоїв у зазначений період (у період іспитового строку), суд остаточне покарання призначає йому у відповідності до ст. 71 КК України, застосовуючи принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинувачених в дольовому порядку. Заявлений цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 122, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 15.10.2012 року у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 26.03.2014 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 26.03.2014 року.

Речові докази: 1) металеву запальничку - вважати повернутою потерпілому ОСОБА_5; 2) пневматичний пістолет «А- 111 4,5 мм (ВA CAL)» - конфіскувати.

Процесуальні витрати у розмірі 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість ) грн. 85 коп. за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертиз».

Процесуальні витрати у розмірі 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість ) грн. 85 коп. за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертиз».

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань УДПтС України в Харківській області №27.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань УДПтС України в Харківській області №27.

Зарахувати у строк відбування ОСОБА_1 покарання строк тримання його під вартою - з 21.11.2013 року по 25.03.2014 року включно.

Зарахувати у строк відбування ОСОБА_2 покарання строк тримання його під вартою - з 22.11.2013 року по 25.03.2014 року включно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, направити копію потерпілому.

Суддя Васильєва Н.М.