Ухвала суду № 47878077, 04.08.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3011/15-к

Провадж. № 1-кп/639/233/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

при секретарі - Кузнецові М.І.,

за участю:

прокурора - Нестерова А.А.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

адвокатів Молокосусова В.Є., Нікольського О.М., Літвінової О.С.,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 14.01.2015 року в ЄРДР за № 12015220500000082, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого вантажником у ТОВ «Асарт», на підставі ст.89 КК України не засудженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.121 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого помічником директора ТОВ «ВенБест», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, суд,

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6, оскільки строк його тримання під вартою, встановлений ухвалами суду закінчується 09 серпня 2015 року, однак ризики, які були враховані судом під час обрання такої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не зникли.

Захисником - адвокатом Літвіновою О.С., заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 на не пов'язану із ізоляцією від суспільства, оскільки останній має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, донька, 2008 року народження, а також батько, 1955 року народження, який є інвалідом 3-ої групи, прокурором суду не надані докази на підтвердження ризиків того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового слідства та суду і будь - яким чином впливати на потерпілих.

Адвокатом Нікольським О.М. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з домашнього арешту на особисте зобов'язання.

В обґрунтування клопотання сторона захисту посилається на те, що на теперішній час ОСОБА_8 працює помічником директора з технічного розвитку у ТОВ «ВенБест». У вільний від основної праці час продовжує займатися підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець. Маючи не великий дохід ОСОБА_8 активно намагається відшкодувати моральну шкоду потерпілому ОСОБА_9 про що свідчить квитанція 97862481 від 08.07.2015 р. про перерахування на рахунок потерпілого 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також обвинувачений планує ще відшкодувати ОСОБА_1 не менш ніж 2000 грн. моральної шкоди.

Таким чином, характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_8 сторона захисту вважає, що немає підстав в даний час стверджувати про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування домашнього арешту відносно ОСОБА_8

Крім того, домашній арешт заважає ОСОБА_8 займатись більш ефективно підприємницькою діяльністю, тому він недоотримає доходи, які міг би направити на відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1

Суд, вислухавши думку учасників процесу, адвокатів, обвинувачених, які заперечували проти клопотання прокурора, та підтримали клопотання сторони захисту, прокурора, який заперечував проти клопотання сторони захисту, посилаючись на зазначені вище обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і також може негативно впливати на потерпілих і свідків по справі, потерпілих, які підтримали клопотання і думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи приходить до наступних висновків.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів за ч.2 ст.187, ч.1 ст.121 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та спричинення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, за які кримінальним законом визначено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, та від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування доданого до обвинувального акту, вказана вище міра запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрана судом 16.01.2015 року, дія запобіжного заходу продовжена ухвалами суду до 09.08.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

При вирішенні клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту суд враховує, що ОСОБА_6, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

На теперішній час в судовому засіданні згідно встановленого судом порядку дослідження доказів допитані потерпілі, свідки в судове засідання не з'явились.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_6, перебуваючи на волі може впливати на свідків та потерпілих по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшились, у зв'язку з чим, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

З приводу клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з домашнього арешту на особисте зобов'язання суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину за ч.2 ст.187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за який кримінальним законом визначено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування доданого до обвинувального акту, вказана вище міра запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрана судом 20.01.2015 року, ОСОБА_8 заборонено покидати місце проживання з 19-00 год. до 07-00год., дія вказаного запобіжного заходу продовжена ухвалою суду від 15.04.2015р.

Згідно ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні клопотання суд враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.

На теперішній час в судовому засіданні згідно встановленого судом порядку дослідження доказів допитані потерпілі, свідки в судове засідання не з'явились.

За таких обставин суд вважає, що ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_8 такого запобіжного заходу не зменшились, у зв'язку з чим, суд вважає, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання адвоката Літвінової О.С. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.

Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 02.10.2015 року включно.

У задоволенні клопотання адвоката Нікольського О.М. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з домашнього арешту на особисте зобов'язання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Федюшин