Рішення № 47876306, 30.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17005/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1378/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Яковин М.Я.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору та витрат по оплаті судового збору за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

в листопаді 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що 27.07.2007 року уклав з ОСОБА_4 кредитний договір № 155/07-МК на суму 95 000 доларів США, строком до 10.07.2022 року. Того ж дня з ОСОБА_5 укладено договір поруки. Так як свої зобов`язання ОСОБА_4 належним чином не виконує, то утворилась заборгованість в розмірі 2 361 785,93 грн, яку просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 2 361 785,93 грн заборгованості за кредитним договором № 155/07-МК від 27.07.2007 року, з яких: строкова заборгованість по кредиту - 614 432,59 грн, прострочена заборгованість по кредиту - 392 378,16 грн, строкова заборгованість по відсотках - 8 515,91 грн, прострочена заборгованість по відсотках - 123 264,68 грн; пеня - 1 223 194,59 грн; вирішено питання судових витрат.

На судове рішення сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначають, що суд відмовив у задоволенні їх прохання про звернення стягнення решти заборгованості за кредитним договором виключно за рахунок реалізації заставного майна шляхом передачі його на баланс банку за ринковою вартістю. Суд не врахував, що кредитний договір діє до 2022 року, що дає їм можливість за цей час повністю повернути кредитні кошти. Відповідно до ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане виключно у гривнях, тому кредитний договір суперечить ч. 1 ст. 524 ЦК України і є підстави для визнання його недійсним. Не враховано судом і те, що їх волевиявлення на підвищення відсотків під час підписання договору не було, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які стосувались підвищення суми по кредитному договору. Тому просять оскаржуване рішення змінити, стягнути заборгованість за кредитним договором виключно за рахунок реалізації заставного майна шляхом передачі його на баланс банку за ринковою вартістю, в задоволенні решти позову відмовити.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вказує, що кредитні ресурси позичальнику були видані у валюті США, сторонами у договорі визначено порядок їх повернення також у валюті кредиту. Суд не врахував, що розрахунок заборгованості проведений на час подання позову до суду і на той час офіційний курс гривні становив 12,95 грн за 1 долар США, загальний розмір заборгованості перед банком визначений в сумі 2 361 785,93 грн. В той же час станом на 25.05.2015 року, тобто на день ухвалення рішення курс гривні до іноземної валюти становив 20,836853 грн за 1 долар США. Отже, за рахунок зростання курсової різниці збільшилася і сума загальної заборгованості, яка склала 3 055 409,05 грн. Тому просить оскаржуване рішення змінити, стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

В засідання апеляційного суду представники сторін свої апеляційні скарги підтримали, доводи апеляційної скарги іншої сторони заперечили. Крім того, представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором за курсом, встановленим НБУ на 30.07.2015 року (1 USD = 22,07 UAH) в розмірі 3 163 548,39 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідачів слід відхилити, а апеляційну скаргу представника позивача - задовольнити, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 155/07-МК, на підставі якого їй надано кредитні кошти в розмірі 95 000 доларів США, зі сплатою 14,5% річних, строком до 10.07.2022 року. ОСОБА_5 як поручитель згідно договору поруки № 01-155/07-МК від 27.07.2007 року, відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 2 361 785,93 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. ОСОБА_4, уклавши вказаний кредитний договір, не виконує його умови щодо порядку та строків погашення кредиту і процентів за користування ним, хоча взяла на себе зобов'язання виконувати їх вчасно, відповідно до графіку погашення заборгованості. ОСОБА_5, уклавши договір поруки, відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

При цьому судом правильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення ст. ст. 546, 548, 554,611, 1054 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи, оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК) (п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Підстав для визнання кредитного договору недійсним не встановлено, при його укладенні додержані вимоги закону, які є необхідними для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Суд першої інстанції вірно визначив грошовий еквівалент в іноземній валюті згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №155/07-МК від 27.07.2007 року, з якого: сума строкової заборгованості по основному (тілу) кредиту - 47 444,40 доларів США, сума простроченої заборгованості по основному боргу (тілу) кредиту - 30 298,11 доларів США, сума строкової заборгованості по сплаті відсотків - 657,57 доларів США, прострочена заборгованість по відсоткам - 9 518,08 доларів США, а пеню - в гривнях - 1 223 194,59 грн.

Разом з тим, суд не врахував наступні положення закону та висновки Верховного Суду України, викладені зокрема, в постанові від 24 вересня 2014 року у справі за N 6-145цс14.

Так, згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1, 3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Однак, у мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості.

Такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим і не узгоджується з вимогами частини другої статті 533 ЦК України.

Станом на 30.07.2015 року офіційний курс гривні щодо долара США встановлений Національним банком України: 1 USD = 22,07 UAH.

З огляду на викладене, підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість станом на 21.10.2014 року за кредитним договором № 155/07-МК від 27.07.2007 року за курсом, встановленим НБУ на 30.07.2015 року в розмірі 3 163 548,39 грн, з яких: строкова заборгованість по основному боргу (тілу) кредиту - 47 444,40 долари США, що еквівалентно 1 047 097,91 грн; прострочена заборгованість по основному боргу (тілу) кредиту - 30 298,11 долари США, що еквівалентно 668 679,29 грн; строкова заборгованість за відсотками - 657,7 долари США, що еквівалентно 14 512,57 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 9 518,08 долари США, що еквівалентно 210 064,03 грн; пеня - 1 223 194,59 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

В решті судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 року в частині стягнення грошових сум змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість станом на 21.10.2014 року за кредитним договором № 155/07-МК від 27.07.2007 року за курсом, встановленим Національним банком України на 30.07.2015 року (1 USD = 22,07 UAH) в розмірі 3 163 548 (три мільйони сто шістдесят три тисячі п'ятсот сорок вісім) грн 39 коп., з яких:

- сума строковї заборгованості по основному боргу (тілу) кредиту - 47 444,40 долари США, що в еквіваленті до національної валюти становить1 047 097,91 грн;

- сума простроченої заборгованості по основному боргу (тілу) кредиту - 30 298,11 долари США, що в еквіваленті до національної валюти становить 668 679,29 грн;

- сума строкової заборгованості за відсотками - 657,7 долари США, що в еквіваленті до національної валюти становить 14 512,57 грн;

- сума простроченої заборгованості за відсотками - 9 518,08 долари США, що в еквіваленті до національної валюти становить 210 064,03 грн;

- пеня - 1 223 194,59 грн.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» по 913 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.