Постанова № 47875949, 04.08.2015, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №340/410/15-а

Номер провадження №2-а/340/44/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді Данилюк М.П.,

з участю: секретаря Фурманюк В.М.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в селищі Верховина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУу Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною відмову управління ПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо призначення пенсії за вислугу років, зобов"язати зарахувати та призначити пенсію та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05 квітня 1989 року він був прийнятий на посаду фельдшера у Валдайському районі у Російській Федерації, що підтверджується записом у трудовій книжці серії АТ-ІІ №7792067, стор.3. Пізніше у період з 07.08.1989 року по 13.05.1991 року він проходив військову службу, де працював санітарним інструктором третьої роти 60 ВСО, що підтверджується записом у воєнному білеті серії НК №5024453 та відповіддю Пенсійного фонду РФ, управлінням Пенсійного Фонду в Чунскому районі Іркутської області. З 10.12.1991 року він був прийнятий на посаду завідуючого фельдшерсько-акушерського пункту с.Синиці Верховинського району, де і працює до цього часу, що підтверджується записом у трудовій книжці стор.5.

Враховуючи те, що його спеціальний стаж на вищевказаних посадах становить не менше 25 років, що дає йому право на призначення пенсії за вислугу років. У звязку з чим він 26.03.2015 року звернувся до УПФУ у Верховинському районі із відповідною заявою про призначення йому пенсії за вислугу років. Згідно листа - відповіді УПФУ у Верховинському районі за вихідним №2098/03 від 02.07.2015 року йому необгрунтовано відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років та повідомлено, що ним не підтверджено право на пенсію за вислугу років.

Просить визнати протиправною відмову управління ПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо призначення йому пенсії за вислугу років, зобовязати управління ПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області зарахувати до його стажу роботи, який дає йому право на пенсію за вислугу років, його роботу на посаді санітарного інструктора третьої роти 60 ВСО за період з 07.08.1989 р. по 13.05.1991 р., зобовязати управління ПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" після звільнення його з роботи з дня подання заяви про призначення пенсії та стягнути на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, докази надав до позовної заяви, крім того подав довідку Верховинської ЦРЛ про те, що за весь період своєї роботи тільки 11 днів перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Представник відповідача, Управління Пенсійного Фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, попередньо на позов ОСОБА_1, відповідачем подано письмові заперечення, відповідно до яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях відповідач вказує на те, що Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 року №1397 відсутня військова частина в якій проходив службу позивач та немає посади, що вказується позивачем - санітарного інструктора. Згідно наданих ОСОБА_1 документів, його спеціальний стаж складає 23 роки 2 місяці 22 дні. Тому вважають, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права і тому не підлягають задоволенню.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд розглядає справу на підставі доказів поданих до матеріалів справи. обидвома сторонами.

Розглянувши подані позивачем письмові докази та заслухавши його пояснення, а також заслухавши заперечення відповідача, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

26.03.2015 року позивач, подав до Управління Пенсійного Фонду України у Верховинському районі заяву про призначення пенсії за вислугою років згідно п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії ним були додані всі необхідні документи, що вимагаються відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-І з врахуванням наступних змін і доповнень.

Листом УПФУ у Верховинському районі від 02.07.2015 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» оскільки його спеціальний стаж складає 23 роки 2 місяці 22 дні.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час дослідження судом матеріалів справи встановлено, що з 05.04.1989 року по 11.04.1989 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду фельдшера Боярського м/н Валдайського району (а.с.17). З 07.08.1989 року по 13.05.1991 року ОСОБА_1, проходив військову службу, де працював санітарним інструктором третьої роти 60ВСО (а.с.16) в подальшому працював на посаді завідуючого фельфшерсько-акушерського пункту с.Синиці Верховинського району, що підтверджується копіями трудової книжки (а.с.17,18).

Надаючи оцінку вищенаведеним обставинам, суд вважає доведеним належними та допустимим доказами зарахування до спеціального стажу проходження позивачем військової служби, де він працював санітарним інструктором третьої роти 60ВСО про що свідчить архівна справка від 04.06.2015 року №С-294 видана архівним відділом адміністрації Чунского района Иркутської області (а.с.34).

Відповідно до ст.81 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно вимог ст. 101 даного Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, а в необхідних випадках перевіряти і обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Ст. 8 вказаного Закону визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що період проходження громадянами військової служби зараховується до їх спеціального стажу, якщо особа на момент призову на строкову військову службу працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності ЗУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою № 909, згідно якого лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) мають право на пенсію за вислугою років.

У примітці другій постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» чітко зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Тому суд дійшов висновку, що час проходження позивачем військової служби на посаді санітарного інструктора повинен бути включено до спеціального трудового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років позивачу і не може бути правомірною підставою для відмови в призначені пенсії позивачу, так як ОСОБА_1 до того як був призваний в лави Радянської армії працював фельдшером Боярского м/н Валдайського району, що підтверджується записом у трудовій книжці та архівною довідкою.

Трудовий стаж слід рахувати: із 05.04.1989 р. по 11.04.1989 р.; із 10.12.1991 р. по 26.03.2015 р. (6 днів + 24 р. 3 місяці 16 днів це по трудовій книжці), а також служба в армії із 07.08.1989 по 13.05.1991 р. ( 1рік 9 місяців 6 днів по довідці та військовому квитку)а.с.(16-18; 34), а всього 26 років 1 місяць 1 день на момент звернення до ПФУ у Верховинському районі за призначенням пенсії 26.03.2015 року.

З врахуванням вищенаведених обставин та норм чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі, суд прийшов до висновку про безпідставність та неправомірність відмови УПФУ у Верховинському районі у призначенні ОСОБА_1, пенсії за вислугою років згідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

За вимогами ст.71 КАСУ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В той же час відповідачем доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не було надано.

Згідно з приписами ст.162 КАСУ у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити це у судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача. Аналіз положень вказаної статті надає підстави для висновку, що визнання рішення субєкта владних повноважень протиправним є юридичною оцінкою цього рішення, а способом захисту порушеного права є зобовязання відповідача зарахувати період проходження ОСОБА_1 військової служби у спеціальний трудовий стаж.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 71, 86, 94, 160, 161,162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період проходження ним військової служби з 07.08.1989 року по 13.05.1991 року на посаді санітарного інструктора 3 роти воєнної частини 60 ВСО у спеціальний трудовий стаж, який дає йому право на державну пенсію за вислугою років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст.55 «Про пенсійне забезпечення» з 26.03.2015 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий: _____ М.П.Данилюк