Ухвала суду № 47869966, 23.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м. Київ К/800/51715/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014

у справі №802/2802/14-а

за позовом Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до Дочірнього підприємства «Ензим»

про арешт коштів на рахунку

ВСТАНОВИВ:

Бершадська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі по тексту - позивач, Бершадська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області) звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Ензим» (далі по тексту - відповідач, ДП «Ензим») про арешт коштів на рахунку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2014 позов задоволено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 14.07.2014 прийнято наказ №298 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Ензим» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Темп-Інвестбуд» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014. Перевірку здійснити з 17.07.2014 в термін 5 робочих днів.

17.07.2014 на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та наказу №298 від 14.07.2014 позивачем видано направлення №167 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Ензим» головному державному ревізору-інспектору відділу податкового аудиту.

Відповідач відмовився допустити до перевірки перевіряючого інспектора, який прибув 17.07.2014 на об'єкт перевірки - ДП «Ензим» за юридичною адресою вул. Хлібозаводська, 2, м. Ладижин, Вінницька область, у зв'язку з чим, у відповідності до норм п. 81.2 ст. 81 розділу ІІ ПК України та п. 1.4.6 наказу ДПС України №948 від 31.10.2012, інспекторами складено акт №23/22-32813696 від 17.07.2014 про відмову у допуску посадових осіб до проведення позапланової документальної виїзної перевірки та акт №24/22-32813696 від 17.07.2014 про відмову посадових осіб ДП «Ензим» розписатися у направлені на перевірку.

В зв'язку з не допуском інспектора до перевірки, позивачем прийнято рішення №2055 від 21.07.2014 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно довідки позивача (Ладижинське відділення) №1041, станом на 01.08.2014 у ДП «Ензим» відсутня заборгованість з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби, тому застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача є необґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України.

Статтею 81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, не дозволяється.

Судом зазначено, що відповідачем не доведено, що документи податкового органу були оформлені з будь-якими порушеннями, які б давали підстави для не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства України, суд дійшов вірного висновку, що відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення. У відповідача були відсутні підстави для не допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі по тексту - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

Згідно п. 94.4 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Крім того, особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків регулюються Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 568 від 10.10.2013.

Пунктами 7.1, 7.3 вказаного Порядку також встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з огляду на наведене та враховуючи відсутність законних підстав для недопуску посадових осіб до перевірки, та беручи до уваги те, що здійснення арешту коштів на рахунках платника податків можливе виключно на підставі рішення суду, то судом зроблено вірний висновок про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 скасувати та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2014.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров