Ухвала суду № 47867153, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2015 р. м. Київ К/800/37541/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Щербюка О.Ю.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 по справі №2а-2726/10/0370 (№36459/10/9104) за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 у задоволенні позовних вимог Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 №0007932303.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби 13.07.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою службою проведено планову виїзну перевірку Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме неоприбуткування готівки в сумі 11226,85грн. в книзі обліку розрахункових операцій, а саме готівкова виручка за 03.04.2010 в сумі 6136,85грн. на підставі Z-звіту №0961 та готівкова виручка за 07.04.2010 в сумі 5130,00грн. на підставі Z-звіту №0962 оприбуткована в КОРО лише 08.04.2010.

За результатами перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою службою складено акт від 03.09.2010 №1244/03/18/13364650 та прийнято рішення від 16.09.2010 №0007932303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 56334,25грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не здійснено своєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі у день їх одержання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Z-звіт №0961 за 03.04.2010 та Z-звіт №0962 за 07.04.2010 були відображені із затримкою в книзі обліку розрахункових операцій №0318006059, зареєстрованої у органі державної податкової інстанції 08.04.2010, оскільки податковим органом було порушено строки реєстраціє відповідної КОРО. При цьому, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, а відсутність самого лише запису в КОРО про облік готівкових коштів згідно наявних Z-звітів не є доказом того, ці готівкові кошти не оприбутковувались.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, записи про готівкову виручку за 03.04.2010 на підставі Z-звіту №0961 та за 07.04.2010 на підставі Z-звіту №0962 в книзі обліку розрахункових операцій було відображено лише 08.04.2010.

Отже, з огляду на встановлені судами обставини щодо невиконання позивачем вищезазначених вимог, висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, є обґрунтованим.

При цьому, посилання позивача на неможливість своєчасного отримання книги обліку розрахункових операцій №0318006059 з огляду на затримку її реєстрації податковим органом та, як наслідок, неможливість своєчасного оприбуткування готівкових коштів згідно Z-звіту №0961 та Z-звіту №0962 з вини відповідача є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстратора розрахункових операцій, - на окрему господарську одиницю.

Згідно з пунктом 2.6 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок реєстрація першої книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання довільної форми при поданні ним реєстраційного посвідчення на реєстратор розрахункових операцій. Реєстраційне посвідчення повертається суб'єкту господарювання.

Положеннями абзацу 1 пункту 2.9 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок передбачено, що реєстрація другої та наступних книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на реєстратор розрахункових операцій здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу державної податкової служби здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки титульної сторінки книги обліку розрахункових операцій. Номер другої та наступних книг обліку розрахункових операцій складається з фіскального номера першої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на ту саму господарську одиницю (місце проведення розрахунків) або на той самий реєстратор розрахункових операцій, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги обліку розрахункових операцій.

При цьому, пунктом 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок встановлено, що книга обліку розрахункових операцій вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.4 - 2.9. Кількість книг обліку розрахункових операцій, що реєструються одночасно, не обмежується.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що з метою своєчасного оприбуткування готівкових коштів у день їх надходження у прошнурованій і належним чином зареєстрованій в органах державної податкової служби книзі обліку розрахункових операцій суб'єкту господарювання слід дотримуватися певної черговості дій. Насамперед, слід зареєструвати ту книгу обліку розрахункових операцій, яка буде першою та отримає свій власний унікальний фіскальний номер, а після цього можна реєструвати наступні книги обліку розрахункових операцій, призначені для використання у тій самій господарській одиниці чи з тим самим реєстратором розрахункових операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не був обмежений правом своєчасно зареєструвати нову книгу обліку розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 по справі №2а-2726/10/0370 (№36459/10/9104) скасувати, залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2010.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв