Ухвала суду № 47866836, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/9991/25619/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року

у справі № 0670/3008/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Нафта»

до Державної податкової інспекції у місті Житомирі

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Нафта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 грудня 2010 року № 0014472302.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014472302 від 06 грудня 2010 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у місті Житомирі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Еліт Нафта», посилаючись на те, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26 листопада 2010 року у період з 15:00 год. по 19:20 год. ДПІ у місті Житомирі була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - автомобільної заправної станції № 1, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 104, яка належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Еліт Нафта», за результатами якої складений акт № 0614/06/25/23/37151670 (на бланку №001246).

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у порушенні порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання), оскільки оператором АЗС - ОСОБА_1 до перевірки був наданий звіт від 26 листопада 2010 року залишку пального станом на 00:00 год. на суму 452956,79 грн., який не відповідає встановленій формі, а саме - за формою 17-НП, а змінний звіт за формою 17-НП - відсутній.

Акту перевірки був підписаний оператором АЗС ОСОБА_1 із зауваженнями та запереченнями, в яких оператор вказала, що облік нафтопродуктів ведеться відповідно до чинного законодавства.

06 грудня 2010 року ДПІ у місті Житомирі на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0014472302, яким на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Еліт Нафта» штрафні (фінансові) санкції у сумі 905913,58 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «Еліт Нафта» належним чином вело облік товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання), що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Також, суд виходив з того, що змінний звіт форми 17-НП не міг бути наданий до перевірки, оскільки такий звіт складається в кінці зміни о 24:00 год.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155.

Відповідно до загальних положень зазначеної Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях визначений у статті 10 цієї Інструкції.

Підпунктом 10.2.10 цієї Інструкції передбачено, що на підставі товарно-транспортної накладної та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток №14 до Інструкції).

Таким чином, документами, які підтверджують оприбуткування нафтопродуктів є товарно-транспортні накладні та акти приймання (у разі їх наявності), записи про які вносяться до журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.

Відповідно до пункту 10.4.1 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

В свою чергу, підпунктом 10.4.2 Інструкції визначено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

Положеннями підпункту 10.4.3 Інструкції передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Наказом ТОВ «Еліт Нафта» від 01 серпня 2010 року було зобов'язано всі АЗС здійснювати відкриття зміни об 00:00 год. та закривати зміну об 24:00 Год. (арк. справи 73).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження і у постанові Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2011 року у справі № 3-548/11, якою було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, у постанові було встановлено, що змінний звіт за формою 17-НП перевіряючим не був наданий, оскільки вони його не витребовували. Змінний звіт був нею складений після закінчення зміни (арк. справи 44).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, оператор під час перевірки не повинен був надавати змінний звіт форми 17-НП за 26 листопада 2010 року, оскільки такий звіт мав бути складений оператором лише о 24 год. 00 хв. вказаного дня, по завершенню зміни.

Також, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як безпідставні посилання податкового органу на надання оператором АЗС змінного звіту залишку пального від 26 листопада 2010 року станом на 00:00 год., який не відповідає затвердженій Інструкцією формі, оскільки використання змінного звіту старого зразка в процесі зміни не заборонено, з урахуванням того, використання такого звіту в процесі зміни не свідчить про неведення обліку товарних запасів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, встановленої статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та, як наслідок, про неправомірність оспорюваного рішення і наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у місті Житомирі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна