Вирок № 47859424, 03.08.2015, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1172/15-к

Номер провадження 1-кп/580/115/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року Лебединський районний сул

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Зайцева І.А.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Суми, зареєстрованої в АДРЕСА_1, громадянки України, освіта повна загальна середня, не військовозобов'язаної, одруженої, на утриманні маючої малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючої в АДРЕСА_1, не працюючої, судимої 12.12.2014 року Лебединським райсудом Сумської області по ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на даний час вказане покарання відбуває;

по ч. 1 ст. 119 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 22 год. обвинувачена ОСОБА_3 повернулась разом з чоловіком - ОСОБА_5, додому, в АДРЕСА_1, після святкування Дня молоді. Оскільки обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння, між ними виникла сварка на побутовому рівні, в процесі якої ОСОБА_5 висловлювався на її адресу брутальною лайкою, принижуючи її гідність, наніс кілька ударів по голові та по ребрах, хватав за волосся, а вона намагалась втекти від нього. Щоб уникнути подальшого побиття, ОСОБА_3 схватила кухонний ніж, який лежав на мотоблоці біля виходу з подвір'я, та почала ним розмахувати перед чоловіком, направляючись задом до виходу з подвір'я. В момент, коли потерпілий притягнув її до себе, вона, не бажаючи настання смерті своєму чоловіку, не передбачаючи можливості її настання, хоча повинна була і могла її передбачити, діючи з більшою обачністю, нанесла один удар кухонним ножем у верхню третину лівого стегна ОСОБА_6 Від отриманого удару останній закричав від болю, схопився за ногу та відразу упав на землю. ОСОБА_3, побачивши велику кількість крові, стягнула штани з ОСОБА_5 та оглянула рану, після чого забігла до будинку за мотузкою, щоб перев'язати ногу чоловікові та зупинити кровотечу. Повернувшись через кілька хвилин з мотузкою до потерпілого, ОСОБА_3 виявила його без ознак життя. Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи №37 від 08.06.2015 року, у ОСОБА_6 були ушкоджені крупні магістральні судини лівого стегна, вена та артерія, що призвело до великої крововтрати та настання смерті останнього в короткий проміжок часу.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину свою визнала повністю і пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_6. вони з чоловіком були в гостях у своїх знайомих з приводу святкування дня молоді, де вживали спиртні напої. Повернувшись о 22 годині додому в АДРЕСА_1, у них виникла сварка на побутовому ґрунті. Чоловік висловлювався на її адресу брутальною лайкою, принижував її, та наніс кілька ударів по голові та ребрах. Бажаючи не допустити подальшого побиття, вона намагалась втекти від нього, але він її догнав на виході з подвір'я. Тоді вона схопила кухонний ніж, який лежав на мотоблоці, та почала ним розмахувати попереду себе, намагаючись вибігти з подвір'я, обличчям була повернута до чоловіка, спиною - до хвіртки, відходячи від чоловіка. А коли він наблизився до неї та притягнув до себе, вона необережно зачепила його ножем у верхню третину лівого стегна. ОСОБА_7 відразу упав спиною на землю. Вона побачила багато крові та побігла до будинку по мотузку, щоб перев'язати ногу та зупинити кровотечу. А коли повернулася, то чоловік уже був без ознак життя. В цей час з будинку вийшов ОСОБА_8, який проживав у їхньому господарстві, перевірив пульс потерпілого та пересвідчився у відсутності ознак життя останнього. З ОСОБА_8 вони перенесли тіло чоловіка до житлового будинку, де він знаходився 3 дні. Щоб приховати сліди злочину, вона змила кров з подвір'я, штани, в яких був ОСОБА_7, випрала, а кухонний ніж, яким нанесла удар, вимила та в подальшому користувалася у побуті. Пізніше вона з ОСОБА_8, який проживав з ними, щоб уникнути покарання, труп потерпілого винесли в город, де ОСОБА_8 його закопав, а сама вона виїхала в м. Суми до матері. Пізніше вони з матір'ю труп перенесли в лісополосу на відстані 350м від господарства, де він і був виявлений працівниками міліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які правильно розуміє обвинувачена та інші учасники процесу і які ніким не оспорюються.

Тому, суд обмежився показами обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої і дійшов висновку, що вчинені обвинуваченою ОСОБА_3 дії необхідно кваліфікувати по ч. 1 ст. 119 КК України, так як вона скоїла вбивство через необережність.

При обранні обвинуваченій виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченої з місця проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття обвинуваченої та наявність на її утриманні неповнолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевказані обставини та особу винної, суд вважає доцільним обрати їй міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таку міру покарання вважає необхідною і достатньою для її виправлення та попередження інших злочинів.

Оскільки вказаний злочин ОСОБА_3 скоїла до постановлення попереднього вироку Лебединського районного суду Сумської області від 12.12.2014 року, за який вона засуджена по ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточне покарання суд призначає за сукупністю цього злочину та злочину, за який вона засуджена за попереднім вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. В судовому засіданні вона зменшила його до 80000 грн. Змінений цивільний позов підлягає повному задоволенню, оскільки в судовому засiданнi було встановлено, що злочинними діями обвинуваченій потерпілій було завдано моральної шкоди, яка виразилася в отриманні стресу після втрати старшого сина, якого вона змогла поховати тільки після 7 місяців після його зникнення, в погіршенні стану її здоров'я та постійних хвилюваннях, неприємних снах, що призвели до втрати звичних для неї умов життя. А відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується цією особою. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з принципів об'єктивності, розумності та справедливості та вважає, що позовні вимоги повністю обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Долю речових доказів вирішити на підставі ч. 9 ст.100 КПК України.

Судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз, покласти на обвинувачену.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 367 - 370, 374, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України і призначити їй покарання по цьому закону у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю цього злочину та злочину, за який вона засуджена попереднім вироком Лебединського районного суду від 12.12.2014 року по ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді 4 років позбавлення волі.

Термін покарання рахувати з 20.10.2014 року.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь Лебединського УК/м. Лебедин 24060300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, банк отримувача (ГУДКСУ) у Сумській області, Код Банку МФО 837013, номер рахунку 31114115700010 ККД 2406300, найменування ККД інші надходження кошти за проведення судової експертизи холодної зброї № 2 від 19.01.2015 року в розмірі 393 грн. 12 коп., за проведення молекулярно-генетичної № 20-1386 від 26.01.2015 р. в розмірі 2 661 грн. 12 коп., а всього 3054 грн. 24 коп., та на користь потерпілої ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 80 000 грн.

Речові докази: 3 ножі, прозора пластикова пляшка ємкістю 1 л, пара рукавичок, труси, джемпер, фуфайка, штани ОСОБА_5,, два фрагменти кісток скелетованого трупу, зразок крові ОСОБА_1 - що знаходяться в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - знищити, як такі, що не мають цінності; металевий візок, який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_9, вважати повернутим власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. Гура