Ухвала суду № 47858376, 29.07.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/770/2015(м)

263/4023/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Категорія 5 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Биліної Т.І., Бугрим Л.М.

при секретарі Костенко О.О.

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та поділ майна

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно та поділ майна в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер дідусь ОСОБА_7., після смерті якого залишилась спадщина у вигляді: квартири за адресою: АДРЕСА_1, 1/2 частки грошових коштів в ПАТ «Банк Руссий стандарт», автомобілю «Фіат», 1995 року випуску, земельної ділянки, площею 0,0641 га у СТ «Луч» Першотравневого району, гаражу АДРЕСА_4, що належали померлому на праві власності.

Спадщину донька прийняла, звернувшись з заявою до нотаріальної контори разом із відповідачкою ОСОБА_5, її бабусею, яка до 2011 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим дідусем та відповідно до ст.22 ч.1 КпШС України має право на 1/2 частку зазначеного майна. Інших спадкоємців, крім онуки Єлізавети, у померлого не має. Оскільки нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину і вона визнає право відповідачки на 1/2 частку в порядку ч.1 ст.22 КпШС України, просила: визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, на 1/2 частку автомобілю «Фіат». 1995 року випуску, земельну ділянку, площею 0,0641 га у СТ «Луч» Першотравневого району, 1/2 частку гаражу АДРЕСА_4 та 1/2 частку грошових коштів з усіма процентами та компенсаціями, розміщеними в ПАТ «Банк Руссий стандарт»; за відповідачкою визнатиправо власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, на 1/2 частку автомобілю «Фіат», 1995 року випуску, 1/2 частку гаражу АДРЕСА_4 ; а також поділити між ними це майно, яке є спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на автомобіль і гараж, а за відповідачкою нею право власності на квартиру, припинивши право спільної часткової власності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2015 року позов про визнання права власності на спадкове майно та поділ майна задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на автомобіль Fiat, 1995 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1. ; на гараж АДРЕСА_4; на земельну ділянку площею 0,0641 га, розташовану у СТ «Луч» Першотравневого району та на 1/2 частку грошових коштів з усіма процентами та компенсаціями розмішеними у ПАТ «Банк Русский Стандарт» на рахунку НОМЕР_2, відкритого 27.03.2013 року.

Визнано за ОСОБА_5, право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 47,2 кв.м., загальною площею 66,3 кв.м.

Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/2 частку автомобілю Fiat, 1995 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_3, на 1/2 частку гаражу АДРЕСА_4.

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, житловою площею 47,2 кв.м., загальною площею 66,3 кв.м.;

В апеляційній скарзі заінтересована особа ОСОБА_6, посилаючись на те, що суд не залучивши її до участі у справі, вирішив питання про її права та обов'язки, як цивільної дружини померлого ОСОБА_7, з яким вона проживала однією сім'єю, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки ОСОБА_5, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, направила до суду письмові заперечення на скаргу з клопотанням про розгляд справи за її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта ОСОБА_6, її представників, адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які просили скаргу задовольнити, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_11, які просили скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

Згідно із положеннями ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права і обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя доповідач відповідно до цієї норми та частині третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановленні після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1216, ст.1218, 1223,ст.1268 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями статті 1261, ч.1 статті 1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Внуки спадкодавця спадкують ту частки спадщини, яка б належала за законом батькам, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1264 ЦК України, четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За положеннями ч.2 статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_7, на час смерті якого залишилось спадкове майно: квартира АДРЕСА_1, автомобіль Fiat, 1995 року випуску, земельна ділянка площею 0,0641 га, розташована у СТ «Луч» Першотравневого району, гараж АДРЕСА_4 та грошовий вклад з усіма процентами та компенсаціями, розмішеними у ПАТ «Банк Русский Стандарт» на рахунку НОМЕР_2 відкритого 27.03.2013 року. (а.с.15, 23-27, 38-43)

Спадкоємицею за правом представлення за законом, у зв»язку зі смертю батька ОСОБА_7, що помер до смерті спадкодавця ОСОБА_7, залишилась його онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. (а.с.12-14)

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. від 01.04.2015 року №52/02-31, у провадженні якого знаходиться спадкова справа до майна померлого ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причини ненадання правовстановлюючих документів на спадкове майно. З цих самих підстав відмовлено у видачі свідоцтва про власності на частку у спільному майні подружжя і відповідачці. (а.с.18-22)

За таких обставин позивачка мала право звернутися до суду з вимогою про визнання за нею права власності за правом спадкування на майно, яка належало померлому, а також про поділ цього майна з бабусею ОСОБА_5, право власності якої на Ѕ частку зазначеного майна вона визнає на підставі ст.22 КпШіС. (а.с.16-17)

Із пояснень ОСОБА_6, її представників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в апеляційному суді, а також наведених в апеляційній скарзі доводів не вбачається, що судом першої інстанції ухваленням оскаржуваного судового рішення було порушено та вирішено про права ОСОБА_6 на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_7

Як вбачається зі справи, рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 28.10.2014 року, встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в період з 11 листопада 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто менш ніж 5 років до часу відкриття спадщини, а тому до кола спадкоємців вона не відноситься. Крім того цим рішенням визнано право власності за ОСОБА_6 на 1/2 частку спільних сумісних грошових коштів з усіма процентами та компенсаціями, розміщених в ПАТ «Банк Русский Стандарт» на рахунку НОМЕР_2, відкритого 27.03.2013 року на ім»я померлого ОСОБА_7 (а.с.35-37)

Звертаючись до суду з даним позовом, та погоджуючись з судовим рішенням від 28.10.2014 року, ОСОБА_3 при визначенні частки у спадковому майні ОСОБА_7 врахувала 1/2 частку грошових коштів, з усіма процентами та компенсаціями, розміщених в ПАТ «Банк Русский Стандарт» що належать ОСОБА_6 на підставі зазначеного судового рішення від 28.10.2014 року. Останньою цей факт не заперечується, а тому вважати що при ухваленні оскаржуваного рішення були порушені її права на отримання грошових коштів, не можна.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час смерті ОСОБА_7 спадщина на земельну ділянку в СТ «Луч» не відкривалась, оскільки за життя останнього, ОСОБА_6 за рішенням товариства була прийнята в члени товариства також не є підставою для задоволення скарги і скасування оскаржуваного рішення, оскільки на час смерті ОСОБА_7, власником земельної ділянки відповідно до Державного акту, виданого на підставі рішення №64 Бердянської сільської ради від 23.12.1997 року залишався саме спадкодавець і на час розгляду справи його право власності не оспорено. Том, вважати що суд вирішив про права та обов'язки ОСОБА_6, яка не набула права власності на земельну ділянку на час смерті спадкодавця, не можна.

Посилання ОСОБА_6 та її представників на те, що у зв'язку із прийняттям оскаржуваного судового рішення може бути поставлене питання щодо її виселення із спадкової квартири, що свідчить про порушення її прав та інтересів, оскільки вона продовжує проживати в ній, також є безпідставними, оскільки остання не входить до кола спадкоємців, які набули права спадкування після смерті ОСОБА_7 Питання щодо набуття права користування цією квартирою не було предметом розгляду цієї справи.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ОСОБА_6 не навела в скарзі обставин і не довела про своє право на спадщину після смерті ОСОБА_7, яке було предметом вирішення даного спору.

З урахуванням встановлених у справі обставин, положень матеріального і процесуального закону, роз'яснень, викладених у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки ОСОБА_6 не є спадкоємцем на майно померлого ОСОБА_7, то вона не має права на апеляційне оскарження судового рішення від 15.04.2015 року, оскільки цим рішенням її права на спадщину, а також на грошові кошти, що були розміщені у Банку на ім'я померлого, не порушені.

Тому, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на оскаржуване рішення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 292, 307 ЦПК України. колегія суддів

У х в а л и л а :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та поділ майна.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

СУДДІ