Рішення № 47856582, 15.08.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2335/13-ц

Провадження №2/283/428/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2014 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Кобилінської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та Коростенського районного сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області про звернення стягнення на майно, виселення та зняття реєстрації,-

встановив:

ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та Коростенського районного сектору ДМС України в Житомирській області в якому просить (а.с. 94-95):

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRFWG40000004923 від 22.04.2008 року в сумі 487056 гривень 14 копійок (яка виникла станом на 22.03.2013 року) звернути стягнення на квартиру загальною площею 80 кв.м., житловою площею 50,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZRFWG40000004923 від 22.04.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за початковою ціною реалізації 227250 гривень;

2. Виселити ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1;

3. Зобов?язати Коростенський районний сектор Державної міграційної служби України в Житомирській області зняти з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України слідуючих осіб: ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він на підставі кредитного договору надав відповідачу кредит в розмірі 151250 гривень із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 15% річних. Забезпеченням виконання умов кредитного зобовязання виступала іпотека належної відповідачу квартири за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 227250 гривень. Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору та не в повній мірі сплачує необхідні платежі. У зв?язку з цим допустив заборгованість по кредиту в розмірі 487056 гривень 14 копійок, що складається з:

-заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 151062,73 грн.,

- заборгованості по відсотках в розмірі 178892,83 грн.,

- пені в розмірі 112822,75 грн.,

- штрафу в розмірі 44277,83 грн.

Враховуючи вищевказане, просить звернути стягнення на вказану квартиру, виселити відповідача з цієї квартири та зняти його з реєстрації за місцезнаходженням квартири.

Відповідачі в судове засідання не зявились, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи про причини неявки суд не повідомили. У зв?язку з цим, за згодою позивача, справа розглядається за правилами ст. ст. 224-233 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та Коростенського районного сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», яке в подальшому було перейменоване на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 26-28), та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № ZRFWG40000004923 (а.с. 13-17). За умовами цього договору банк надав відповідачу кредит в розмірі 151250 гривень 60 копійок гривень до 22.04.2028 року із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватись шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 2014 гривень 97 копійок до 22 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору.

Забезпеченням виконання умов договору про іпотечний кредит виступала іпотека квартини № 13 в будинку № 11 по вул. Київській в м. Коростень, Житомирської області (а.с. 19-20), яка належить відповідачу на праві приватної власності (а.с. 21).

Також 22.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZRFWG50000004923 за яким відповідач отримав від відповідача кредит в розмірі 6202 гривні 75 копійок до 22.04.2028 року для оплати винагороди за надання фінансового інструменту та страхових платежів (а.с. 86-88). За користування цим кредитом встановлювалась ставка в розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватись шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 82 гривні 63 копійки в період з 22 по 22 число кожного місяця.

Кошти за договором про іпотечний кредит № ZRFWG40000004923 від 22.04.2008 року у розмірі 151250 гривень відповідач отримав 22.04.2008 року, що підтверджується ордером (а.с. 18).

За двома вищевказаними кредитними договорами відповідач повинен щомісячно сплачувати кошти в розмірі 2097 гривень 60 копійок (2014,97 грн. + 82,63 грн.).

Вищевказані договори свідчать про те, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також в частині 1 статті 1049 зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. В частині 2 статті 1050 ЦК України вказано, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, відповідно до умов іпотечного договору (а.с. 19-20), у випадку невиконання умов договору про іпотечний кредит № ZRFWG40000004923 від 22.04.2008 року позивач має право задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить відповідачу, шляхом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

Звернення стягнення на квартиру є підставою, відповідно до ст. 109 ЖК України, для виселення всіх громадян, що мешкають в ній.

В свою чергу виселення, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Однак, як видно з наданих суду квитанцій (а.с. 69-83), відповідач в обумовлені кредитними договорами строки щомісячно сплачував позивачу кошти в розмірі 2100 гривень і жодної заборгованості не допустив.

Таким чином немає підстав для звернення стягнення на майно відповідача, його виселення та зняття з реєстрації, а тому суд відмовляє в задоволенні позову повністю за безпідставністю.

Судові витрати позивачу суд не відшкодовує, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову повністю.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 179, 185, 192, 193, 196, 197, 209, 212-216 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України та ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,-

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та Коростенського районного сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області відмовити повністю за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_2