Постанова № 478500, 22.02.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.02.07 Справа № 13/39ад.

За позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська м. Луганськ

до Дочірнього підприємства “Автошкола “Полібланк” Закритого акціонерного товариства НВК “Полібланк” м. Луганськ

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Прокурор не прибув

Від позивача

Соколов М.М. дов. № 132117/07 від 27.09.2006 р.

Від відповідача

Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 10978 грн. 78 коп. по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та фінансових санкцій в сумі 2649 грн. 86 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у друге не прибув на виклик суду, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання.

Відповідно до ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що відповідач –Дочірнє підприємство “Автошкола Полібланк” Закритого акціонерного товариства “Навчально-виробничий комбінат “Полібланк” відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03 р. № 1058-ІV (далі –Закон України № 1058-ІV) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України № 1058-ІV до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. п. 5.1.5. п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 платники зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки визначені чинним законодавством.

Об’єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно із п. п.3, 4 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-VI страхові внески є цільовими загальнообов’язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Остаточний розрахунок за базовий звітний період (у даному випадку календарний місяць) здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду відповідно до п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/866 (далі - Інструкція).

Ставка збору на обов’язкове пенсійне страхування згідно з п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього закону встановлена у розмірі 32% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом першим і другим п.1 ст.2 даного Закону.

Сплата страхового збору є обов’язковою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснював нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за найманих працівників .

Позивачем в період з 23.02.2006. по 27.02.2006. була проведена перевірка правильності обчислення, повноти нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідача.

За результатами перевірки був складений акт б/н від 27.02.2006., за висновками якого відповідачу за період з 01.01.2004. донараховані страхові внески у розмірі 32%, 32,3% та 31,8%.

На підставі вказаного акту УПФУ в Ленінському районі м. Луганська було прийнято рішення №87 від 27.02.2006. про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у томі числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Згідно цього рішення позивач повинен сплатити фінансові санкції у розмірі 2649,88 грн.

Також на підставі акту перевірки відповідачем позивачу направлена вимога Ю-183 від 27.02.2006. про сплату боргу у сумі 10978,78 грн.

Зазначені рішення та вимоги позивача були оскаржені відповідачем.

23.06.2006 р. постановою господарського суду Луганської області у справі № 5/9н-ад відповідачу було відмовлено в позові повністю, в зв’язку з законністю та обґрунтованістю актів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати боргу в сумі 10978 грн. 78 коп. по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та фінансових санкцій в сумі 2649 грн. 86 коп.

Прокурором та позивачем належним чином доведено правомірність заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 128, 158, 160 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнє підприємство “Автошкола Полібланк” Закритого акціонерного товариства “Навчально-виробничий комбінат “Полібланк” м. Луганськ, вул. Оборонна 122 ідентифікаційний код 30596445 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська м. Луганськ, вул. Советська 42 ідентифікаційний код 21792330 борг в сумі 10978 грн. 78 коп. по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та фінансових санкцій в сумі 2649 грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.02.2007 р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Б.В. Яресько