Ухвала суду № 47849532, 30.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 р. Справа № 821/1436/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Коваля М.П.судді -Потапчука В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Поліекспо» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009 р. №0005722301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) за жовтень 2008 року на 73 272 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами невиїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Тягинське ХПП» і ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, ці висновки суперечать податковому законодавству.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Поліекспо» задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 р. №0005722301/0.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Поліекспо» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 р. № 0005722301/0.

Не погоджуючись з постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 17.12.2009 р. по 18.12.2009 р. ДПІ у м. Херсоні проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Поліекспо» за період: жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт від 18.12.2009 р. №4034/23-2/19236745.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2008 року на суму 73272 грн.

Висновок ДПІ у м. Херсоні про завищення ТОВ «Поліекспо» суми бюджетного відшкодування ґрунтується на тому, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит вересня 2008 року, оскільки постачальники позивача у третьому, четвертому, п'ятому ланцюгах постачання не знаходяться за юридичною адресою, визнані банкрутами та не мали можливості здійснювати господарську діяльність у зв'язку з відсутністю необхідних активів для цього.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 р. №0005722301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на 73272 грн.

ТОВ «Поліекспо» протягом 2008 року укладало договори на поставку сільськогосподарської продукції з ТОВ «Тягинське ХПП», ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», зокрема:

1) 29.09.2008 р. між позивачем та ТОВ «Тягинське ХПП» укладено договір поставки №20, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах даного договору. Найменування товару: соняшник товарний, загальна кількість: 554,720 т, ціна за тонну: 1680 грн., у т.ч. ПДВ, сума договору: 931929,60 грн., в т.ч. ПДВ - 155321,60 грн. Передача соняшника товарного здійснюється в пункті передачі на ТОВ «Тягинське ХПП», шляхом оформлення Продавцем товарних і податкових накладних (п.1.2-1.5, 2.2 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Тягинське ХПП» у вересні 2008 року поставило позивачу соняшник у кількості 554,720 т на загальну суму 931929,60 грн., з яких ПДВ - 155321,60 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.09.2008 р. №13, актом приймання-передачі соняшника від 30.09.2008 р., податковою накладною від 30.09.2008 р. №125, складською квитанцією від 30.09.2008 р. №448, згідно якої ТОВ «Тягинське ХПП» прийняло від позивача соняшник у кількості 554720 кг на зберігання.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчить рахунок від 30.09.2008 р. № 41, виписка з банківського рахунку від 23.10.2008 р.

Отриманий від ТОВ «Тягинське ХПП» соняшник використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізовано ЗАТ «АТ «Каргілл» згідно договору поставки від 09.10.2008 р. № СVР 80914, про що свідчать складська квитанція від 13.10.2008 р. №420, видаткова накладна від 13.10.2008 р. №31, податкова накладна від 13.10.2008 р. №31/1, виписка з банківського рахунку від 15.10.2008 р.

2) 02.09.2008 р. між позивачем та ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» укладено договір поставки №2/9-08, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах даного договору. Найменування товару: пшениця 6 кл., загальна кількість: 3450,000 т, ціна за тонну: 997 грн., сума договору: 3439650 грн., у т.ч. ПДВ - 573275 грн. Передача товару здійснюється на умовах ЕХW-ПРОДАВЕЦЬ, згідно правил ІНКОТЕРМС-2000. Навантаження товару здійснюється за рахунок та силами Постачальника. Передача товару здійснюється в пункті передачі шляхом оформлення Продавцем товарних і податкових накладних (п.1.2-1.5, 2.2-2.4 договору).

На виконання умов договору ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» у вересні 2008 року поставило позивачу 3450 т пшениці 6 кл. на загальну суму 3439649,99 грн., з яких ПДВ - 573275 грн., що підтверджується видатковими накладними від 11.09.2008 р. №110/1, від 22.09.2008 р. №130/1, актами приймання-передачі пшениці від 11.09.2008 р., від 22.09.2008 р., податковими накладними від 11.09.2008 р. №110/1, від 22.09.2008 р. №130/1, складськими квитанціями від 11.09.2008 р. №59, від 22.09.2008 р. № 296, згідно яких ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» прийняло від позивача на зберігання пшеницю 6 кл. у кількості 2526006 кг та 923994 кг відповідно.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчать рахунки від 11.09.2008 р. №110/1, від 22.09.2008 р. №130/1, виписка з банківського рахунку від 30.09.2008 р.

Отриману від ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» пшеницю використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме на підставі договору комісії від 22.08.2008 р. №04/60-08 ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» здійснило продаж пшениці, яка належить позивачу, фірмі «W.J. Grain LTD» (Будапешт, Угорщина), про що свідчать звіти комісіонера №2, №3 до договору комісії від 30.09.2008 р., контракт на експорт пшениці від 22.08.2008 р. №105/0663-08 з угодою №1 до контракту від 05.09.2008 р., митні декларації від 11.09.2008 р., від 29.09.2008 р. щодо експорту пшениці 6 кл. у кількості 2526006 кг та 923994 кг відповідно.

Сторонами повністю виконано умови договорів поставок: ТОВ «Тягинське ХПП», ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» поставило позивачу передбачені договорами соняшник та пшеницю, а ТОВ «Поліекспо» оплатило їх вартість.

На підставі складених за результатами цих взаємовідносин документів, позивачем сформовано податковий кредит вересня 2008 року у сумі 746476,84 грн. який відображено у додатку №5 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано всі умови Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту вересня 2008 року за результатами господарських операцій з ТОВ «Тягинське ХПП», ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а перевіркою не було встановлено порушення ведення податкового обліку в частині визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень і жовтень 2008 року, не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Поліекспо» показників в рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, тому позивач правомірно задекларував до відшкодування з бюджету суму ПДВ за жовтень 2008 року у розмірі 845 084 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній сплаті цього податку контрагентами по всьому ланцюгу постачання, тому, враховуючи, що неможливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету певними контрагентами позивача у третьому, четвертому, п'ятому ланцюгах постачання, то позивач не має права вимагати бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведених норм Закону слідує, що правомірність формування податкового кредиту платника податку та відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування визначається фактичним придбанням ним товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. При цьому, жодною нормою Закону не передбачено, що невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі встановлені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, довід ДПІ у м. Херсоні про те, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній сплаті цього податку контрагентами по всьому ланцюгу постачання суперечить Закону України «Про податок на додану вартість».

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій з придбання позивачем соняшника у ТОВ «Тягинське ХПП» та пшениці у ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» повністю підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні в акті перевірки (а.с.9-19 т. 1), на якому ґрунтується оскаржуване рішення, ні протягом розгляду справи ДПІ у м. Херсоні не заперечувала факту товарності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Тягинське ХПП» та ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії».

Отже, позивач формував свій податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Тягинське ХПП» і ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії» та розраховував суму бюджетного відшкодування відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що було вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого рішення та необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: М.П. Коваль Суддя: В.О. Потапчук