Постанова № 47849526, 31.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1510/7039/12

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бальжик О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Левицької З.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2013 року за адміністративним позовом Ізмаїльського товариства ім.. Кирила і Мефодія до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на те, при прийнятті рішення органу місцевого самоврядування №2433- VІ від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської Ради № 2236-VІ від 27 червня 2012 року» не враховано, що:- в орендованому Ізмаїльським товариством ім. Кирила і Мефодія (надалі - Ізмаїльське товариство) нежитловому приміщенні за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова 33 розміщується клуб та бібліотека; - відповідач не розглянув заяву позивача від 15 серпня 2012 року про приватизацію спірного нежитлового приміщення шляхом викупу та прийняв рішення про приватизацію об'єкту шляхом конкурсу чим порушив ст. 2, 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація), п.п.5.17, ст. 20 Закону України «Про культуру», просив суд: скасувати п.1 рішення Ізмаїльської міської Ради №2433-VІ від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської Ради № 2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягає приватизації в 2012 році».

31 травня 2013 року позивачем доповнено підстави, за яких він просив скасувати оскаржуване рішення, та вказав, що договір оренди нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова 33 укладений між Ізмаїльським товариством і Ізмаїльською міською Радою діє до теперішнього часу оскільки відповідач нараховує і надсилає товариству рахунки про сплату орендної плати.

09 жовтня 2013 року Ізмаїльське товариство доповнило позов, вказавши на ті самі підстави для задоволення позову, що і в позові від 15 жовтня 2012 року.

20 жовтня 2013 року позивач змінив позовні вимоги та виклав їх наступним чином: визнати незаконним та скасувати п.1 рішення Ізмаїльської міської Ради №2433-VІ від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської Ради № 2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягає приватизації в 2012 році».

05 листопада 2013 року Ізмаїльське товариство надало суду кінцеву редакцію позовних вимог, а саме: визнати протиправним і скасувати п.1 рішення Ізмаїльської міської Ради №2433-VІ від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської Ради № 2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягає приватизації в 2012 році».

За наслідками розгляду адміністративного позову Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 05 листопада 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував п.1 рішення Ізмаїльської міської Ради №2433-VІ від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської Ради № 2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягає приватизації в 2012 році».

Приймаючи означене рішення, суд попередньої інстанції виходив з того, що між органом приватизації та орендарем об'єкту приватизації виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав на приватизацію шляхом викупу, Ізмаїльський міськрайонний суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України. Суд не перевіряв твердження позивача про знаходження Ізмаїльського товариства в орендних відносинах з Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради по теперішній час, так як вважає, що в судовому засіданні встановлено та не спростовано відповідачем і третьою особою того, що за час ухвалення оскаржуваного рішення строк дії договору оренди нерухомого майна не закінчився та Ізмаїльське товариство було його орендарем.

При цьому, суд першої інстанції визнав безпідставним доводи позивача про використання нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова 33 під бібліотеку, оскільки Ізмаїльським товариством не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про віднесення орендованого приміщення до об'єктів культури або того, що в цьому приміщенні було розміщено бібліотеку.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська Рада, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав, що термін договору оренди нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова 33 укладений між Ізмаїльською міською Радою та Ізмаїльським товариством закінчився 06 листопада 2012 року, про що свідчить лист Фонду комунального майна №01/04-615 від 10 вересня 2012 року з попередженням про відмову у продовженні терміну дії договору оренди. Так як на час прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення, позивач не був орендарем спірного приміщення, Ізмаїльська міська Рада не порушувала прав та законних інтересів Ізмаїльського товариства.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 01 вересня 1993 року між Управлінням житлово-комунального господарства та Ізмаїльським товариством укладено договір оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, площею 43,4 кв.м, для використання в якості клубу та бібліотеки, строком на п'ять років.

01 січня 1998 року між Відділом по управлінню комунальної власності міста виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та Ізмаїльським товариством укладено договір оренди вищевказаного нежилого приміщення для використання в якості клубу та бібліотеки, строком до 01.02.1999 року.

18 березня 1998 року між Відділом по управлінню комунальної власності міста виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та позивачем укладено додаткову угоду, за якою товариству дозволено передати орендоване приміщення в суборенду підприємцю ОСОБА_1 для організації салону-магазину.

16 січня 2001 року та 26 лютого 2003 року між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та позивачем було укладено договір оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, площею 48,8 кв.м, для використання в якості клубу, строком до 01 лютого 2003 року та 01 лютого 2004 року, відповідно.

07 лютого 2012 року між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та Ізмаїльським товариством укладено додаткову угоду до договору оренди від 26 лютого 2003 року, з доповненнями від 11 травня 2004 року, 01 березня 2005 року, 21 квітня 2005 року, та зі змінами від 13 лютого 2006 року, 17 березня 2011 року про продовження дії договору оренди комунального майна до 06 листопада 2012 року включно.

03 лютого 2012 року Ізмаїльське товариство звернулося до Ізмаїльського міського голови із заявою про включення в Програму приватизації на 2012 рік нежитлового приміщення, площею 49, 5 кв.м, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, шляхом викупу.

Однак, 22 березня 2012 року позивач відкликав вищезазначену заяву.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 27 червня 2012 року за №2236-VI затверджено «Другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2012 році».

В п.3 додатку до рішення зазначено, що нежитлове вбудоване приміщення, розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, площею 48,9 кв.м, орендоване Ізмаїльським товариством до 06 листопада 2012 року, в III кварталі 2012 року підлягає приватизації шляхом викупу.

15 серпня 2012 року позивач звернувся до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради із заявою про приватизацію нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, шляхом викупу.

Як встановлено Ізмаїльським міськрайонним судом, зазначена заява органом приватизації не розглядалася. Позивач не оскаржував і не оскаржує до суду відмову у розгляді його заяви.

10 вересня 2012 року та 22 жовтня 2012 року Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради листами за вих.№№01/04-615 та 06/01-11-2883 проінформував Ізмаїльське товариство про те, що строк договору оренди буде продовжено до 10 грудня 2012 року та в подальшому продовжуватися не буде, у зв'язку з чим, по закінченню строку його дії необхідно здати орендоване нежиле приміщення за актом приймання-передачі. Відмову у продовженні договору оренди, як і відмову в укладені договору оренди Ізмаїльське товариство до суду не оскаржувало.

27 вересня 2012 року Ізмаїльською міською радою за №2433-VІ прийнято рішення про внесення змін в додаток до рішення Ізмаїльської міської ради за №2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2012 році». Так в п.1 розділу «Спосіб приватизації» змінено з «викуп» на «конкурс», в розділі «Строк приватизації, квартал - III» на «IV».

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення від 27 вересня 2012 року №2433 позивач був попереджений про закінчення 10 грудня 2012 року договору орендованого ним приміщення. Рішення про продовження договору оренди або про приватизацію Ізмаїльським товариством нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, площею 48,9 кв.м., орган приватизації не приймав.

Відповідно до ч. ст. 144 Конституції України: «Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території».

Наведена Конституційна норма кореспондується з ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» де визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Питання щодо способу приватизації було розглянуто Конституційним Судом України де в рішенні за №14-рп/2000 від 13 грудня 2000 року зазначено Згідно Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 року за №14-рп/2000 пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та іншими законами. Включення підприємства до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації.

Таким чином, приймаючи рішення від 27 вересня 2012 року за №2433-VІ Ізмаїльська міська рада прийняла рішення про внесення змін в додаток до рішення Ізмаїльської міської ради за №2236-VІ від 27 червня 2012 року «Про другий додатковий перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2012 році», діяла в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та Законами України.

Конституційний Суд України в абз.5 п.5 Рішення від 16.04.2009 року за №7-рп/2009 зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Наведене, дає підстави для висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У випадку, що розглядається, Ізмаїльська міська Рада внесла зміни до раніше прийнятого рішення, при цьому, як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, правовідносини, пов'язані з реалізацією законних інтересів між органом місцевого самоврядування і Ізмаїльським товариством закінчилися після спливу терміну дії договору оренди та попередженням про необхідність передати майно власнику. На той час, питання щодо приватизації позивачем нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 33, площею 48,9 кв.м, орендованого Ізмаїльським товариством до 06 листопада 2012 року, не розглядалося так як така заява була відкликана заявником. Питання щодо відмови у розгляді повторної заяви позивача про приватизацію орендованого ним приміщення ним не оскаржено. Орендар був попереджений про закінчення договору оренди до початку реалізації прийнятого Радою оскаржуваного рішення.

Отже, за відсутності між сторонами правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів Ізмаїльська міська рада скористалася своїм правом визначеним Конституцією та Законами України стосовно прийняття змін, доповнень до прийнятого нею раніше рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі однак не дав їм належної правової оцінки, а тому прийняв не вірне рішення щодо задоволення адміністративного позову Ізмаїльського товариства.

Суд апеляційної інстанції погоджується і вважає правильним висновки суду щодо визнання безпідставними доводів позивача про використання нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова 33 під бібліотеку. В судовому засіданні Ізмаїльським товариством не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що це приміщення було об'єктом культури або в ньому було розміщено бібліотеку. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що в період з 1998 року по 2001 рік за договором суборенди приміщення було передано підприємцю ОСОБА_1 для організації салону-магазину.

Згідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України: «Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам у справі…».

Зважаючи на те, що висновки, викладені в постанові Ізмаїльського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року не відповідають встановленим під час судового засідання обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати це рішення та ухвалити нову постанову суду про відмову Ізмаїльському товариству у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Одеської області - задовольнити повністю.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову Ізмаїльського товариства ім.. Кирила і Мефодія до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: