Постанова № 47849150, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/5156/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просив скасувати постанову державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 23.03.2015 року за невиконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/11927/13-а .

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2014 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42992692 з виконання виконавчого листа № 2а/357/388/13 виданого 03.04.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, якою надано строк для добровільного виконання судового рішення в семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Листом від 16.05.2014 року № 8583/03 Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області повернуто копію виконавчого листа та направлено копію розпорядження № 176950 від 12.05.2014 року, відповідно до якого здійснено перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням роботи в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії міського пологового будинку до стажу роботи у подвійному розмірі, починаючи з 01.01.2004 року.

23.03.2015 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про накладення на Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області штрафу в сумі 680 гривень 00 копійок за невиконання рішення суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, дійшов висновку, що рішення відповідача про накладення штрафу на позивача є законним .

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.

Порядок та умови виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч.2 ст.89 Закону).

Накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 16.05.2014 року повідомляв відповідача про виконання рішення суду щодо проведення перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_3 та надав копію відповідного розпорядження.

Державним виконавцем 02.06.2014 року направлено боржнику запит щодо надання інформації за який період проведено перерахунок та які нарахування здійснено.

04.06.2014 року боржником направлено інформацію щодо нарахованих сум та зазначено, що доплата з 13.02.2014 року буде проведена в червні місяці поточного року (а.с.10).

Оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена відповідачем 22.03.2015 року з тих підстав, що боржником перерахунок здійснено в неповному розмірі.

На думку державного виконавця, перерахунок пенсії мав бути здійснений за період з 01.01.2004 року.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно наявної в матеріалах справи постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 18.09.2013 року не вбачається, що судом визначався період за який виплачена пенсія підлягала перерахунку.

Отже, державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення, з перевищенням наданих повноважень, допущене вільне тлумачення судового рішення, що призвело до безпідставного винесення постанови про накладення штрафу.

Оскільки, Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області було виконано судове рішення, то постанова про накладення штрафу у розмірі 680 гривень 00 копійок є протиправною.

Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального о права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 23.03.2015 року ВП № 42992692.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 31.07.2015 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.