Ухвала суду № 47849025, 29.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року справа №805/5252/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання - Челаховій О.О., за участю представника відповідача - Пожидаєвої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 805/5252/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій областіпро скасування податкової вимоги, зобов'язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку, звільнення майна з податкової застави,-

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО-Трейдінг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій областіпроскасування податкової вимоги інспекції за № 387-25 від 31 березня 2014 року про сплату товариством податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 738 664,92 грн.; зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з нею відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 738 664,92 грн.; звільнення майна з податкової застави(а.с. 3-7 т. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 805/5252/14 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу інспекції від 31 березня 2014 року № 387-25 про сплату податкового боргу на прибуток приватних підприємств у сумі 21 738 664,92 грн. В інший частині позовних вимог відмовлено. Зобов'язано відповідача надати суду звіт про виконання постанови суду у 15-денний строк з моменту набрання постановою законної сили. (а.с. 146-150 т. 1).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 175-179 т.1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 31 березня 2015 року касаційна скарга інспекції задоволена частково. Постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 253-258 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКО-Трейдінг»задоволеночастково. Скасовано податкову вимогу інспекції від 31 березня 2014 року № 387-25 про сплату податкового боргу на прибуток приватних підприємств сумі 21 738664,92 грн.В іншій частині позовних вимог відмовлено . Зобов'язано відповідача надати суду звіт про виконання постанови суду у 15-денний строк з моменту набрання постановою законної сили (а.с. 56-59 т.2).

Ухвалою суду першої інстанції від 03 липня 2015 року виправлено описку в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, а саме: у мотивувальній частині постанови в абзаці 5 ухвалено вважати вірними наступні платіжні доручення сплачені позивачем за 2013 рік: «платіжне доручення № 1851 від 26 липня 2013 року в сумі 6531162 грн.за липень 2013 року»; «платіжне доручення № 422 від 25 лютого 2013 року в сумі 7035030 грн. сплачено за кодом 11021000 авансовий внесок з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року при виплаті дивідендів». У мотивувальній частині постанови ухвалено абзац 24 викласти в наступній редакції: «Таким чином, враховуючи приписи п. 87.1 ст.87 Податкового кодексу України відповідачем неправомірно не зараховано переплату з авансових внесків з податку на прибуток в рахунок сплати податку на прибуток за заявою позивача.». В іншій частині постанову суду залишено без змін (а.с. 64-65 т. 2).

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції від 11 червня 2015 року,08 липня 2015 рокуДержавна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій областіподала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 805/5252/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.57,п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу Українита п.4 ст.11,ст.ст.86,159Кодекс адміністративного судочинства України.(а.с. 66-67 т. 2).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Позивач письмово просив розглянути справу у відсутність їх представника.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, навела пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКО-Трейдінг» (ідентифікаційний код юридичної особи 37967910) 07 грудня 2011 року зареєстрованоВиконавчим комітетом Донецької міської ради, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа № 1 266 107 000 204 02; місцезнаходження: 83015, м. Донецьк, пр.. Б.Хмельницького, буд. 102 (а.с. 50 т. 1); є платником податку на додану вартість з 21 грудня 2011 року (а.с. 51 т. 1); діє на підставі статуту (а.с. 52-61 т.1),перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 08 грудня 2011 року за № 55130 (а.с. 12 т. 1).

23 січня 2013 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІVквартали 2012 року, у рядку 20 якої зазначено суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи в розмірі 30 819 919 грн.; у рядку 34 Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковій) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2013 року та у січні-лютому 2014 року, відображено суму 8 531 162 грн (а.с. 63-70 т.1).

Позивачем в повному обсязі сплачені авансові внески з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (призначення платежу авансовий внесок з податку на прибуток, код 11024000):

- платіжне доручення № 334 від 14 лютого 2013 року в сумі 7 850 000,00 грн. за лютий 2013 року (а.с. 14 т.1);

- платіжне доручення № 759 від 29 березня 2013 року в сумі 1496 132,00 грн. за березень 2013 року (а.с. 15 т.1);

- платіжне доручення № 909 від 12 квітня 2013 року в сумі 2000 000,00 грн. за квітень 2013 року (а.с. 16 т.1);

- платіжне доручення № 967 від 19 квітня 2013 року в сумі 5000 000,00 грн. за квітень 2013 року (а.с. 17 т.1);

- платіжне доручення № 1046 від 25 квітня 2013 року в сумі 1531162 грн. за квітень 2013 року (а.с. 18 т. 1);

- платіжне доручення № 1286 від 30 травня 2013 року в сумі 8531 162,00 грн. за травень 2013 року (а.с. 19 т.1);

- платіжне доручення № 1513 від 25 червня 2013 року в сумі 241624,74 грн. за червень 2013 року (а.с. 20 т.1);

- платіжне доручення № 1667 від 05 липня 2013 року в сумі 2000 000,00 грн. за липень 2013 року (а.с. 21 т.1);

- платіжне доручення № 1851 від 20 липня 2013 року в сумі 6531 162,00 грн. за липень 2013 року (а.с. 22 т. 1);

- платіжне доручення № 2339 від 06 вересня 2013 року в сумі 3500 000,00 грн. за вересень 2013 року (а.с. 23 т.1);

- платіжне доручення № 2411 від 13 вересня 2013 року в сумі 3000 000,00 грн. за вересень 2013 року (а.с. 24 т. 1);

- платіжне доручення № 2705 від 11 жовтня 2013 року в сумі 4000 000,00 грн. за жовтень 2013 року (а.с. 26 т. 1);

- платіжне доручення № 2766 від 18 жовтня 2013 року в сумі 4 531 162,00 за жовтень 2013 року (а.с. 27 т. 1);

- платіжне доручення № 3123 від 29 листопада 2013 року в сумі 4000 000,00 грн. за грудень 2013 року (а.с. 28 т. 1);

- платіжне доручення № 3292 від 13 грудня 2013 року в сумі 1000000 грн. за грудень 2013 року (а.с. 29 т. 1);

- платіжне доручення № 3339 від 20 грудня 2013 в сумі 3 531 162,00 грн. за грудень 2013 року (а.с. 30 т. 1).

Податок на прибуток підприємств за 2013 рік сплачено товариством платіжним дорученням № 120 від 18 січня 2013 року на суму 7 850 000 грн. (за січень 2013 року) (а.с. 13 т.1).

Згідно платіжних доручень позивачем сплачені авансові платежі по податку на прибуток при виплаті дивідендів, а саме:

- платіжне доручення № 2558 від 27 вересня 2013 року на суму 2 031 162,00 грн. (код 11021000) за 9 мес. 2013 року (а.с. 25 т.1);

- платіжне доручення № 422 від 22 лютого 2013 року в сумі 7 035 030,00 грн. (код 11021000) за 4 квартал 2012 року (а.с. 32 т. 1);

- платіжне доручення № 1432 від 14 червня 2013 року в сумі 2 500 000,00 грн. (код 11024000) авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 року при виплаті дивідендів (а.с. 33 т. 1);

- платіжне доручення № 1437 від 17 червня 2013 року в сумі 500 000,00 грн. (код 11024000) авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 року при виплаті дивідендів (а.с. 34 т.1);

- платіжне доручення № 1574 від 27 червня 2013 року в сумі 5289537,26 грн. (код 11024000) авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 рік при виплаті дивідендів (а.с. 35 т. 1);

- платіжне доручення № 2059 від 14 серпня 2013 року в сумі 10711 568,00 грн. (код 11024000) авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 року при виплаті дивідендів (а.с. 36 т.1);

- платіжне доручення № 2980 від 08 листопада 2013 року в сумі 10 000 000,00 грн. (код 11021000) авансовий платіж з податку на прибуток за 9 місяців 2013 року при виплаті дивідендів (а.с. 37 т. 1);

- платіжне доручення № 3014 від 15 листопада 2013 року в сумі 13628 329,00 грн. (кодом 11021000) авансовий платіж з податку на прибуток за 9 місяців 2013 при виплаті дивідендів (а.с. 39 т. 1).

26 лютого 2014 року позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік,відповідно до якої податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню склав 132 151 221,00грн;податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду - "мінус" 21 748 357,00 гривень, нарахований авансовий внесок при виплаті дивідендів в сумі 52 944 464,00 грн.Відповідно до додатку ЗП на зменшення нарахованої суми податку на прибуток віднесені авансові внески у зв'язку із виплатою дивідендів у 2013 році в сумі 52 944 464,00 грн(а.с. 39-48 т.1).

31 березня 2014 року відповідачем сформована податкова вимога форми «Ю»№ 387-25 щодо сплати податкового боргу у сумі21738 664,92 грн., в т.ч. 21738573,07 грн. основного платежу та 91,85 грн. пені.,який виник у зв'язку з несплатою позивачем податку на прибуток (а.с. 8 т. 1).

За даними зворотного боку картки особового рахунку платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) станом на 31 березня 2014 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 21 738 664,90 грн. (а.с. 76-78 т. 1),а також, станом на 30 квітня 2014 року враховується переплата в сумі 26 049 915,70 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток (код платежу 1102400) (а.с. 90 т. 1).

31 березня 2014 року за № 9872/10/05-62-25-01 на адресу керівника товариства за підписом заступника начальника інспекції направлено лист про надання інформації щодо надання податковому керуючому переліку майна, товарів або запасів на суму, визначену в податковій вимозі, яке перебуває у власності для складання акту опису майна для подальшого включення їх до податкової застави (а.с. 9 т. 1).

31 березня 2014 року за № 9873/10/05-62-25-01 посадовою особою інспекції прийнято рішення про опис майна у податкову заставу відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України (а.с. 10 т. 1) та 10 квітня 2014 року складено акт опису № 8 майна позивача, а саме грошових коштів на суму 21 738 664,92 грн. (а.с. 11 т. 1).

Згідно п.п.3.1.3 п.3.1 довідки від 23.04.2014 року за № 264/05-62-22-01/37967910 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МАКО-ТРЕЙДІНГ" з питань дотримання вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, складеною ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області встановлено,що за перевіряє мий період позивач задекларував податок на прибуток у розмірі 132 151 221,00 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток не встановлено його заниження або завищення. (а.с. 99-142). Таким чином сума податку на прибуток сплачена в повному обсязі,що також підтверджується платіжними дорученнями, що долучені до матеріалів справи.

Крім того між позивачем і відповідачем станом на 21.05.2014 року підписано акт звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2014 року по 21.05.2014 року з податку на прибуток приватних підприємств за кодом платежу 11021000- сальдо на 21.05.2014 року складає 21 738 573,07 грн., з авансових внесків з податку на прибуток за кодом платежу 11024000- складає 26 049 915,73 грн. (а.с. 149-150). Враховуючи проведене звіряння між сторонами та надані суду акти станом на 01.05.2014 року позивач має переплату з податку на прибуток в сумі 4 311 342,66 грн.

Спірним питанням у справі, є можливість зменшувати податок на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, які заздалегідь сплачуються платником податків,чи є щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, податком на прибуток звітного періоду, який відповідно до пункту 153.3. статті 153 ПК України, може бути зменшений.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що авансові платежі з податку на прибуток, які сплачуються протягом звітного річного періоду, є складовою частиною податку на прибуток того звітного періоду, протягом якого вони сплачуються та який визначений для сплати в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі річної декларації, для яких встановлено особливі умови обчислення та сплати у порівнянні з загальними положеннями, відповідно спірна вимога є такою, що підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити корегування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток та звільнення майна з податкової застави, суд першої інстанції зазначив, що ці дії є виключною компетенцією податкового органу, а скасування спірної вимоги є достатнім захистом прав позивача.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Статтею 33 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абз. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 4 -10 ст. 57 Податкового кодексу України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абз. 3 ст. 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Як вбачається з податковій декларацій з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, позивач визначив розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягатиме сплаті у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року у розмірі 8 531 162,00 гривень (рядок 34 декларації), а тому зазначені суми є узгодженими сумами грошового зобов'язання (а.с. 63-64 т. 1).

Оскільки авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та твердженням позивача, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного року, є саме податком на прибуток, що розрахований на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків у складі річної декларації та підлягає обов'язковій сплаті протягом звітного періоду. На суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшаться податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

Згідно з п. 153.3. статті 153 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.151.1. ст. 151 ПКУ, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів. У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

За даними зворотного боку картки особового рахунку платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) станом на 31 березня 2014 року за відповідачем обліковується податковий борг по податку на прибуток в сумі 21 738 664,90 грн. (а.с. 76-78 т. 1), а також, станом на 30 квітня 2014 року враховується переплата в сумі 26 049 915,70 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток (код платежу 1102400) (а.с. 90 т. 1), а томумається достатньо підстав для зарахування надмірно сплачених сум на сплату податку на прибуток.

Відповідно д пункту 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахуваннякоштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

У справі, що переглядається, Інспекція не заперечує того факту, що перерахована платником сума авансового внеску з податку на прибуток надійшла до бюджетної системи на рахунок Державного казначейства. У той же час відповідач не враховує, що податковезаконодавство не пов'язує факт сплати податкового платежу з правильністю зазначення платником коду бюджетної класифікації у відповідній графі платіжного документа.

Надходження грошових коштів за призначенням досягається шляхом правильного міжбюджетного розподілення коштів органами державного казначейства. Усі надходження у вигляді сплати загальнодержавних податків зараховуються на відповіді рахунки державного казначейства та в подальшому розподіляються між загальним та спеціальним фондами Державного бюджету. Тому уразі невірного зазначення платником коду бюджетної класифікації суми податку не можуть вважатися не зарахованими до бюджету. Суми податку, сплачені платником на рахунок казначейства, призначений для акумулювання коштів такого податку, не можуть розглядатися як податкова недоїмка, та слугувати підставою для нарахування платникові штрафних санкцій.

Згідно з частиною першою статті 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетнакласифікація є обов'язковою для застосуваннявсімаучасникамибюджетногопроцесу в межах бюджетнихповноважень.

Отже, з огляду на призначення та сферу застосування бюджетної класифікації остання не може змінювати вид та структуру платежів у системі оподаткування.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленомуцим Кодексом.

Згідно п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків подає заяву, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Отже в силу приписів вищенаведених норм, встановлено можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати без визначення будь-яких застережень щодо випадків, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати. А реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.

Позивач, як платник податку, вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема, шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов'язань. Не здійснення відповідачем такого заліку, при наявності відповідної переплати, порушує право позивача на розпорядження коштами.

Як встановлено в суді першої та апеляційної інстанції позивач листом № 141/03 від 27.03.2014 року звернувся до відповідача про здійснення перекиду переплати з податку на прибуток з коду 11024000 на код 11021000 у сумі 21953600 грн.( а.с.46т.2)

Листом відповідача від 04.04.2014року його повідомлено про розгляд питання після прийняття остаточного рішення про результати камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2013 рік( а.с.47т.2).

Як пояснів представник апелянта у судовому засідання, камеральна перевірка декларації з податку на прибуток за 2013 рік відносно позивача зовсім не проводилась.

Оскільки відповідач не зарахував надмірно сплачені грошові кошти (суму переплати, яка є достатньою для заліку), внаслідок чого і не здійснив покладені на нього положеннями статей 17, 43, 87 ПК України обов'язки, суд дійшов обґрунтованого висновку, що не проведення відповідачем заліку надмірно сплачених коштів є протиправною бездіяльністю, а у податкового органу були відсутні підстави для винесення спірної податкової вимоги..

В решті постанова суду першої інстанції апелянтом не оскаржувалась.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 805/5252/14 - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 29 липня 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 03 серпня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова