Ухвала суду № 47848917, 26.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року справа №2а-2866/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року у справі № 2а-2866/10/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області «про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень № 000107/1840/0, № 000109/1840/0, № 000110/1840/0 від 31 березня 2010 року», -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року у справі № 2а-2866/10/1270 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, а саме: визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення - рішення, прийняті Державною податковою інспекцією в місті Свердловську Луганської області у відношенні Державного підприємства «Свердловантрацит»: від 31.03.2010 №0001071840/0 про застосування штрафу у сумі 81,34 грн., від 31.03.2010 №0001091840/0 про застосування штрафу у сумі 3,63 грн. та від 31.03.2010 №0001101840/0 про застосування штрафу у сумі 1113,00 грн.

Суд першої інстанції встановив, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету № 336-15-20-32355669 від 22.03.2010 встановлено, що в порушення п.п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платником ДП «Свердловантрацит» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку за забруднення навколишнього природного середовища, відповідальність за що передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, на підставі чого складено розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по збору за забруднення навколишнього природного середовища. На підставі цього акту винесено податкові повідомлення - рішення:

-від 31.03.2010 № 000107/1840/0 на суму 81,34 грн.;

-від 31.03.2010№ 000109/1840/0 на суму 3,63 грн.;

-від 31.03.2010 № 000110/1840/0 на суму 1113,00 грн. за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку за забруднення навколишнього природного середовища та вручені позивачу.

Позивач з ними не згоден, проте п.п.7.7 ст.7 Закону № 2181 чітко встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Пунктом 1 Податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, яке затверджено наказом ДПА України від 13.11.2002 № 540 зазначено, що за наявності в платника податків податкового боргу не передбачено можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізні терміни виникнення. Тобто кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідач вважає, що ДПІ в м. Свердловську Луганської області на законних підставах зарахувала кошти, які надійшли від позивача в погашення податкового боргу у порядку календарної черговості, про що згідно п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2003 № 522/784, про що повідомила ДП «Свердловантрацит» відповідними повідомленнями про розподіл сум.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначав, що 06.11.2009 р. він подав до ДПІ у м. Свердловську податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців (3 квартал) 2009 року по Свердловській міській раді та Матвєєвській селищній раді, а 09.11.2009р. - по Олександрівській селищній раді.

26.11.2009 року у зв'язку з самостійно виявленою помилкою позивачем були подані уточнюючі розрахунки до вищенаведених розрахунків.

Згідно до уточнюючого розрахунку по Олександрівській селищній раді (рядок 9) податкові зобов'язання збільшились на 34 грн. 61 коп., тому керуючись підпунктом «а» пункту 17.2 ст.17 Закону України №2181, який передбачає, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, позивач платіжним дорученням №1223 від 26.11.2009 сплатив 34 грн. 61 коп. збору за забруднення навколишнього природного середовища та 1,73 грн. штрафу.

Двома іншими уточнюючими розрахунками було виправлено помилку (переплату) та зменшено податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009р. (рядок 10) по Свердловській міській раді на 813,41 грн., по Матвєєвській селищній раді - на 5564,98 грн.

Як свідчить розрахунок штрафних санкцій, наведений у акті перевірки ДПІ у м. Свердловську, суми, на які позивачем уточнюючими розрахунками було зменшено податкові зобов'язання по вищезазначеному збору за 9 місяців 2009 року, ДПІ у м. Свердловську зарахувала у сплату податкового боргу (замість зменшення податкового зобов 'язання) та нарахувала штрафні санкції.

Сума 36,34 грн., сплачена позивачем у зв'язку зі збільшенням податкового зобов'язання по уточнюючому розрахунку (34,61 грн.) та самостійним нарахуванням штрафу - 1,73 грн., також була зарахована відповідачем у сплату податкового боргу з нарахуванням штрафних санкцій.

Позивач вважає, що дії відповідача по зарахуванню вищенаведених сум у сплату податкового боргу з нарахуванням пені з а несвоєчасну оплату є протиправними, виходячи з наступного. У наведених вище випадках сплати податкового зобов'язання збоку позивача не було, а було лише уточнення податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючих розрахунків з дотриманням вимог підпункту 17.2 ст.17 Закону України №2181, тому ДПІ у м. Свердловську безпідставно визнала сплатою уточнення податкових зобов'язань та безпідставно прийняла рішення про нарахування штрафних санкцій.

Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

ДП «Свердловантрацит» відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (далі Порядок № 303), є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 303, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Платники збору згідно із пунктом 10 Порядку № 303, протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Згідно із пунктом 15 Порядку № 303, контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

Державне підприємство «Свердловантрацит» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 24.04.2003 виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області (а.с.8), та взяте на облік у ДПІ в м.Свердловську Луганської області як платник податків з 12.05.2003 за № 150/270 (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 06.11.2009 подано до ДПІ у м.Свердловську Луганської області податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців (3 квартал) 2009 року по Свердловській міській раді - 291038,73 грн. (а.с. 22-23), та Матвєєвській селищній раді - 19 886,76 грн. (а.с. 26-27), а 09.11.2009 - по Олександрівській селищній раді - 243 010,84 грн. (а.с. 18-19).

26.11.2009 позивачем були подані уточнюючі податкові розрахунки у зв'язку з самостійно виявленою помилкою, а саме:

-по Олександрівській селищній раді - податкові зобов'язання збільшено на 34,61 грн., та самостійно нараховано суму штрафу відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - 1,73 грн. (а.с.20-21);

-по Свердловській міській раді - податкові зобов'язання зменшено на 813,41 грн. (а.с. 24-25);

-по Матвєєвській селищній раді - податкові зобов'язання зменшено на 5564,98 грн. (а.с. 28-29).

Платіжним дорученням № 1223 від 26.11.2009 позивачем ДП «Свердловантрацит» сплачено 36,34 грн. та суму штрафу 1,73 грн. відповідно до уточнюючого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 26.11.2009 по Олександрівській селищній раді (а.с.30).

Актом від 22.03.2010 №336-15-20-32355669 про результати невиїзної перевірки дотримання граничних строків сплати податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року ДП «Свердловантрацит», виявлена затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища:

1) Свердловська міська рада:

- до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 813,41 грн.;

- від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 29999,80 грн.;

2)Олександрівська селищна рада:

- до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 36,34 грн.;

3)Матвєєвська селищна рада:

- від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 5564,98 грн.;

- більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі - не встановлено, (а.с.13-14).

На підставі зазначеного акта відповідачем були винесені податкові повідомлення -рішення:

1)від 31.03.2010 № 0001071840/0, яким зобов'язано ДП «Свердловантрацит» сплатити штраф у розмірі 81,34 грн. - 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання, за затримку сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по Свердловській міській раді (а.с.15);

2)від 31.03.2010 № 0001091840/0, яким зобов'язано ДП «Свердловантрацит» сплатити штраф у розмірі 3,63 грн. - 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання, за затримку сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по Олександрівській селищній раді (а.с.16);

3)від 31.03.2010 № 0001101840/0, яким зобов'язано ДП «Свердловантрацит» сплатити штраф у розмірі 1113,00 грн. - 20% від узгодженої суми податкового зобов'язання, за затримку сплати від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по Матвєєвській селищній раді (а.с.17).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків встановлений Законом України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно п.5.3.1 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що сума 36,34 грн., сплачена позивачем платіжним дорученням № 1223 від 26.11.2009 у зв'язку зі збільшенням податкового зобов'язання по уточнюючому податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 26.11.2009 та самостійним нарахуванням штрафу 1,73 грн. відповідачем була зарахована у рахунок погашення існуючого податкового боргу без врахування реквізиту «призначення платежу». Суд першоїі інстанції правильно вважав, що відповідачем безпідставно було проведено перерозподіл зазначеного платежу, оскільки позивачем було конкретно визначено призначення платежу «101; 32355669; збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно уточн. розрахунків, в т.ч. фін санкція - 1,73 грн.» з огляду на наступне.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 № 679-ХІУ Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до приписів п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий боргу погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. Ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими законами з питань оподаткування.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Законом № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжному дорученні під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період, тому податкове повідомлення - рішення від 31.03.2010 № 0001091840/0 підлягає скасуванню, оскільки ним застосовану штрафну санкцію за несплату фактично сплаченого податкового зобов'язання.

Що стосується податкових повідомлень - рішень від 31.03.2010 № № 0001071840/0, 0001101840/0, вони також є неправомірними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Уточнюючими податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища від 26.11.2009 позивачем виправлено помилки та зменшено податкові зобов'язання з зазначеного збору по Свердловській міській раді - на 813,41 грн., по Матвєєвській селищній раді - на 5564,98 грн.

Згідно п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 штрафні санкції нараховуються платнику податку за порушення граничних строків, встановлених для сплати податкового зобов'язання, тобто мова йде про сплату боргу.

Джерела самостійної сплати податкового зобов'язання або сплати податкового боргу визначені у п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 зазначеного Закону, до переліку яких не входить подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

В даному випадку суму податкового зобов'язання зменшено, і застосування до позивача штрафних санкцій при поданні уточнюючих розрахунків є безпідставним.

Зважаючи на вищевикладене, місцевий суд вірно вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 000107/1840/0, №000109/1840/0, № 000110/1840/0 від 31 березня 2010 року підлягають визнанню недійсними та скасуванню в повному обсязі.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у справі № 2а-2866/10/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області «про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень № 000107/1840/0, № 000109/1840/0, № 000110/1840/0 від 31 березня 2010 року» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

ОСОБА_2