Постанова № 47847998, 30.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5019/2101/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Василишин А.Р.

суддя Юрчук М.І. ,

суддя Дужич С.П.

при секретарі Довгалюк О.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 14.10.11 р. у справі № 5019/2101/11 (суддя - Павлюк І.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд"

про стягнення в сумі 120 533 грн. 00 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 22.09.11р.)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (а. с. 2-4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" (надалі Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача 120 533 грн. 20 коп. заборгованості за надані послуги та судові витрати по справі в тому числі й послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2011 року (а.с. 37-39), з підстав, вказаних в цьому рішенні позов задоволено, стягнуто: з Відповідача на користь Позивача 120 533 грн. 00 коп. заборгованості, 1 205 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 10 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 51-54) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2011 року в даній справі скасувати.

В судовому засіданні представник Позивача заперечив проти доводів висвітлених в апеляційній скарзі, та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання від 30 листопада 2011 року представник Відповідача не з'явився. Водночас, 30 листопада 2011 року в 15 год. 34 хв. через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду Відповідач подав клопотання, про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтовується відрядженням представника та необхідністю витребування нових доказів...

Представник Позивача заперечив проти клопотання Відповідача висвітленого у телеграмі.

Дослідивши подане клопотання, колегія суддів вирішила відхилити його та вбачає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача, оскільки: дане клопотання подано Відповідачем безпосередньо в канцелярію апеляційного суду в 15 год. 34 хв., тоді, як судове засідання по даній справі було призначено на 15 год. 00 хв., а засідання в м. Києві на яке представник Відповідача посилається в своєму клопотанні було призначено на 11 год. 30 хв. (суд зауважує, що дане клопотання було подано безпосередньо представником Відповідача вже після закінчення судового засідання у м. Києві, що вказує на можливість прийняття участі в судовому засіданні представника Відповідача); Господарським процесуальним кодексом України не обмежено коло представників сторін в судовому процесі; дії Відповідача, на думку колегії суддів, свідчать про недобросовісне користування Відповідачем своїми правами (суд зауважує, що представником Відповідача подано дане клопотання вже після номінального початку розгляду даної справи (апелянтом не враховано затримання початку розгляду справи пов'язаної з розглядом попередньої справи; через 4 хвилини після часу призначення судового засідання), що свідчить не про намір відкласти розгляд справи, а про намір представника апелянта створити доказ (при подачі касаційної скарги) відсутності оцінки Рівненським апеляційним господарським судом дане клопотання, як доводи для скасування рішення суду апеляційної інстанції).

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що у листопаді 2008 року Відповідачем отримано послуги від Фермерського господарства "Щасливе" по збиранню цукрових буряків на площі 172,19 га, що стверджується актом виконаних робіт б/н від 25 листопада 2008 року на суму 120 533 грн. 00 коп., який підписаний уповноваженими представниками Відповідача та Фермерського господарства "Щасливе" і скріплений відбитками печаток (а.с. 10).

Надані послуги не були оплачені Відповідачем.

Дослідивши акт звірки взаєморозрахунків Відповідача та Фермерського господарства "Щасливе" (а.с. 11), колегія суду приходить до висновку, що станом на 26 листопада 2008 року заборгованість Відповідача перед Фермерським господарством "Щасливе" за надані послуги становить 120 533 грн. 00 коп. Даний акт підписаний представниками ФГ "Щасливе" та Відповідачем, скріплений печатками.

6 серпня 2009 року між Фермерським господарством "Щасливе" та Позивачем укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 9; надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору: Фермерське господарство "Щасливе" відступає Позивачу право вимоги до Відповідача, сплати заборгованості у сумі 120 533 грн. 00 коп. за надані послуги по збиранню цукрових буряків, що підтверджується актом виконаних робіт від 25 листопада 2008 року, який підписаний між Фермерським господарством "Щасливе" та Відповідачем.

Згідно пункту 4 Договору: Фермерське господарство "Щасливе" зобов'язались після підписання цього Договору повідомити Відповідача про відступлення права вимоги Позивача, а також передати Позивачу всі документи, з яких випливає право вимоги.

На виконання умов Договору Фермерським господарством "Щасливе" 3 серпня 2011 року було направлено на адресу Відповідача лист - повідомлення № 4 від 20 липня 2011 року (а.с. 12, 13) про відступлення Позивачу права вимоги до Відповідача сплати заборгованість в сумі 120 533 грн. 00 коп. за надані послуги по збиранню цукрових буряків відповідно до акту виконаних робіт від 25 листопада 2008 року.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що: підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

В силу дії частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України: зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог статей 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України: одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору...

В силу дії частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України: якщо договором передбачено надання послуг за плату, - замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті Цивільного кодексу України встановлено, що: якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України: кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до 610 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії частини частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суду зауважує, що 5 серпня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про погашення 120 533 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги по збиранню буряків (а.с. 14-16). Однак, Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Доказів сплати боргу Відповідач ні суд першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надав.

Враховуючи вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції та господарським судом апеляційної інстанції заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 120 533 грн. 00 коп..

Враховуючи усе вищеописане, Позивач, як особа якій за Договором уступлено право вимоги правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованість за поставлений товар, що виникла у останнього перед ФГ "Щасливе" до відступлення ним цієї вимоги.

Що ж до доводів апелянта, то вони є надуманими, безпідставними та такими, що не спростовують законності рішення суду першої інстанції... а також спростовуються усім вищевказаним у даній судовій постанові.

Також, суд критично оцінює доводи апелянта щодо дійсності Договору та його відповідності нормам чинного законодавства, адже дані заперечення не входять в предметом доказування по справі про стягнення заборгованості уступленою вимогою, а можуть бути предметом доказування у справі про визнання такого договору недійсним... Водночас, апелянтом не взято до уваги, при подачі цих заперечень, що у даній справі не розглядається вимога про недійсність даного Договору...

Враховуючи усе вищеописане у даній судові постанові, колегія суду приходить до висновку по законність та обгунтованість оспорюваного рішення, та відповідно залишає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Відповідача залишає без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2011 року у справі № 5019/2101/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - фінансова компанія "Євроінвестбуд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

01-12/17119/11 17119/11