Постанова № 47847840, 31.07.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2015 р.Справа № 923/513/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 31.07.2015 року:

від позивача: Шовкун І.С., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Таврійської міської ради Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 року

по справі № 923/513/15

за позовом: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: Таврійської міської ради Херсонської області

про стягнення 362239,42 грн.

В судовому засіданні 31.07.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Таврійської міської ради Херсонської області (відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті виконаних підрядних робіт в сумі 311114,60 грн., пені в сумі 22690,00 грн., трьох процентів річних в розмірі 1789,97 грн. та інфляційних втрат в розмірі 26644,79 грн., а всього в сумі 362239,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 193,216, 217, 232 ГК України, ст. ст. 526, 629 ЦК України та умовами договорів № 56 від 15.10.2014 року, № 67 від 22.12.2014 року та № 61 від 25.12.2014 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 року по справі № 923/513/15 (суддя Остапенко Т.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Таврійської міської ради на користь Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 273764,00 грн. основного боргу, 19966,02 грн. пені, 1575,08 грн. 3 % річних, 23445,97 грн. втрат від інфляції та 6375,42 судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з Таврійської міської ради 37350,60 грн. боргу, 2724,04 грн. пені, 214,89 грн. 3% річних, 3198,82 грн. втрат від інфляції.

Не погодившись з рішенням суду від 21.04.2015 року, Таврійська міська рада Херсонської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про прийняття судом оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства.

Скаржник, посилаючись на приписи ст. 617 ЦК України, вважає, що неперерахування сум за виконані роботи не є умисним ухиленням від зобов'язання за договорами № № 61, 67, оскільки ці обставини слід розцінювати як випадок, що стався не з вини ради.

З вказаних підстав Таврійська міська рада Херсонської області просить рішення від 21.04.2015 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що підстави для скасування законного рішення від 21.04.2015 року відсутні, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що 15.10.2014 року між Таврійською міською радою (замовник) та філією «Каховська ДЕД» дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір № 56, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати визначені замовником види і обсяги робіт з капітального ремонту автомобільних доріг комунальної власності.

Згідно з п. 3.5 договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5-ти банківських днів на підставі підписаних сторонами Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Судом правильно встановлено, що згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року за договором № 56 від 15.10.2014 року підрядником виконано робіт на 123822,00 грн., які оплачені замовником у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 15.10.2014 року на суму 37146,60 грн. та платіжним дорученням № 17 від 21.11.2014 року на суму 86675,40 грн.

Відтак, боргу з оплати виконаних робіт за договором № 56 від 15.10.2014 року на дату звернення з позовом (березень 2015 року) не існувало.

Також, господарським судом Херсонської області встановлено, що 22.12.2014 року між Таврійською міською радою (замовник) та філією «Каховська ДЕД» дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядника) укладено договір № 67, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати визначені замовником види і обсяги робіт з будівництва автомобільних доріг комунальної власності.

Згідно п. 3.4 договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у даному договорі, протягом 5 банківських днів на підставі підписаних сторонами Акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Згідно акту приймання виконаних робіт за грудень 2014 року за договором № 67 від 22.12.2014 року виконано робіт на 52660,00 грн., акт підписано обома сторонами.

Крім викладеного, з матеріалів справи вбачається, що 25.12.2014 року між Таврійською міською радою (замовник) та філією «Каховська ДЕД» дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір № 61, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати визначені замовником види і обсяги робіт з капітального ремонту автомобільних робіт комунальної власності.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5-ти банківських днів на підставі підписаних сторонами Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року за договором № 61 від 25.12.2014 виконано робіт на 221104,00 грн.

Колегія суддів відмічає, що на дату пред'явлення позову борг Таврійської міської ради перед позивачем з оплати робіт, виконаних за договором № 67 від 22.12.2014 року та договором № 61 від 25.12.2014 року складав 273764,00 грн., доказів оплати вказаної суми на дату прийняття оскаржуваного рішення матеріали справи не містять, тому стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 273764,00 грн. та відмова у стягненні безпідставно заявленої суми - 37350,60 грн. (311114,60-273764,00) є правомірним вирішенням спору в частині стягнення основного боргу.

При цьому колегія суддів зазначає, що пояснення відповідача, яке міститься в клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів в рахунок обґрунтування заперечень проти позову, про сплату відповідачем основного боргу 21.07.2015 року платіжними дорученнями № № 28,29 на суму 221104,00 грн. та 52600,00 грн. не можуть вплинути на правильність висновку суду, оскільки кошти сплачені після прийняття оскаржуваного рішення. Однак, ці обставини повинні бути враховані при виконанні рішення суду.

Як вже зазначалось вище, позивачем також заявлено до стягнення пеню в розмірі 22690,06 грн., три проценти річних в сумі 1789,97 грн. та інфляційні втрати в сумі 26644,79 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), зокрема, сплати неустойки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема; сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 7.2 договорів № 56 від 15.10.2014 року, № 67 від 22.12.2014 року та № 61 від 25.12.2014 року сторони узгодили, що в разі прострочення оплати робіт замовник зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позов ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в частині позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про неправильний розмір обчислених позивачем сум, оскільки суд правильно встановив, що з урахуванням пунктів 5.1., 7.2 договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року за договорами № № 67, 61, розміру боргу - 273764,00 грн. та банківських робочих днів у січні 2015 року - 01, 02, 05, 06, 07 січня, період прострочки з оплати починає свій відлік з 08.01.2015 року та закінчується за розрахунком позивача 16.03.2015 року.

Відтак, розмір пені за вказаний період з суми боргу 273764,00 грн. складає 19966,02 грн.; три проценти річних складають 1575,08 грн. та інфляційні втрати за січень, лютий 2015 р. складають 23445,97 грн., які правомірно стягнуті на корить позивача з відмовою в іншій частині цих вимог в зв'язку з їх безпідставністю.

Доводи Таврійської міської ради Херсонської області з посиланням на умови договорів та ст. 617 ЦК України, які передбачають звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин та випадку, колегія суддів вважає хибними з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставини, які відповідач вважає форс-мажорними та випадком - реєстрація суми боргу в останні дні бюджетного року, не підпадають під законодавчо визначені поняття форс-мажорні обставини та випадок.

Заява Таврійської міської ради Херсонської області про залишення апеляційної скарги без розгляду, яка надійшла в електронному вигляді на адресу Одеського апеляційного господарського суду, не підлягає задоволенню з підстави невідповідності нормам Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 року по справі № 923/513/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 31.07.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.О. Журавльов