Постанова № 47847678, 30.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015 року Справа №904/479/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М .- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

розпорядник майна: Гришин М.А., посвідчення НОМЕР_1 від 23.05.13;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 року у справі №904/479/15

за заявою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області

до боржника комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №19", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 року у даній справі (суддя Камша Н.М.) клопотання арбітражного керуючого Гришина М.А. задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна Гришина М.А. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №19" Дніпропетровської міської ради. Стягнуто з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на користь самозайнятої особи Гришина Михайла Анатолійовича грошову винагороди в розмірі 9 111,80 грн. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки на засіданні комітету кредиторів 03.06.2015 року погоджено звіт про здійснення витрат, проведених в процедурі розпорядження майном, в сумі 1 916,83 грн. та звіт розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди розпоряднику майна за період з 12.02.2015 року по 04.06.2015 року в сумі 9 111,80 грн., за приписами ч.7 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» він підлягає затвердженню.

Що стосується виплати ініціюючим кредитором на користь розпорядника майна суми в розмірі 1 916,83 грн. (витрати в процедурі розпорядженням майном), то суд відмовив в задоволенні цієї вимоги Гришина М.А., оскільки чинним законодавством про банкрутство на ініціюючого кредитора покладено лише обов'язок проводити оплату грошової винагороди розпорядника майна, а не відшкодовувати витрати останнього.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до апеляційної інстанції звернувся ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволених вимог арбітражного керуючого Гришина М.А. В решті ухвала не оскаржується.

Так, кредитор посилається на положення ч.ч.2,5 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначає, що Гришин М.А. не звертався до нього з вимогою про оплату грошової винагороди, а на засіданні комітету кредиторів 06.06.2015 року погоджено тільки суму такої винагороди, питання про авансування суми в розмірі 9 111,80 грн. не розглядалось. Крім того, кошторис податкового органу на 2015 рік не передбачає таких виплат/видатків, незважаючи на це господарським судом прийнято рішення про стягнення відповідної грошової винагороди тільки з ініціюючого кредитора - скаржника, в той час як у боржника наявне ліквідаційне майно, що дозволяє здійснити відповідні виплати за його рахунок.

Перевіривши розрахунок суми грошової винагороди арбітражного керуючого Гришина М.А. за період з 12.02.2015 року по 04.06.2015 року, виходячи з двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень у даній справі, скаржник встановив, що судом допущена арифметична помилка, так сума грошової винагороди повинна становити - 8 676,80 грн. (лютий - 104,00 грн., березень - 2 436,00 грн., квітень - 2 436,00 грн., травень - 2 436,00 грн., червень-324,80 грн.).

29.07.2014 року від арбітражного керуючого Гришина М.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі від 29.07.2015 року вх.№5569/15.

30.07.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Арбітражний керуючий Гиршин М.А. надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи відсутні обґрунтування поважності підстав неявки представників в засідання апеляційного господарського суду. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення скаржника та кредиторів належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Вивчивши матеріали справи та наявні в них докази, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №19" Дніпропетровської міської ради за загальною процедурою; розпорядником майна призначено Гришина М.А. та встановлено розмір грошової винагороди у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок ініціюючого кредитора (а.с.20-23).

30.04.2015 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі вимоги і Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (а.с.26-29).

В червні 2015 року арбітражний керуючий Гришин М.А. звернувся до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (а.с.37), у зв'язку з рішенням комітету кредиторів від 03.06.2015 року, оформленим протоколом №2 (а.с.39-46).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 року припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинені повноваження розпорядника майна боржника Гришина М.А., визнано комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №19" Дніпропетровської міської ради банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича (а.с.55-59).

Також, 04.06.2015 року арбітражний керуючий Гришин М.А. звернувся з заявою про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат (а.с.52). Ухвалою суду від 25.06.2015 року його заяву задоволено частково, затверджено звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна Гришина М.А. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №19" Дніпропетровської міської ради та стягнуто з ініціюючого кредитора на користь самозайнятої особи Гришина М.А. грошову винагороди в розмірі 9 111,80 грн. В решті відмовлено (а.с.67-69), що наразі є предметом оскарження.

Перевіривши доводи сторін у справі і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Зазначені норми мають імперативний характер та не допускають інших варіантів вирішення питання оплати послуг розпорядника майна у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в п.37 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гришина М.А. та встановлено розмір оплати послуг розпорядника майна боржника в сумі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Згідно частин 4,5 статті 115 Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Частиною 7 статті 115 Закону встановлено, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Таким чином, законодавством гарантовано право арбітражного керуючого, який виконує обов'язки розпорядника майна на оплату його послуг за рахунок ініціюючого кредитора. Разом з тим, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути затверджене рішенням комітету кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комітету кредиторів від 03.06.2015 року погоджено звіт розпорядника майна боржника, у тому числі розрахунки розміру оплати послуг та видатків, а також визнано задовільним виконання повноважень розпорядника майна по справі (а.с.39-46).

Зі звіту арбітражного керуючого Гришина М.А. вбачаться, що ним як розпорядником майна боржника вжиті наступні заходи: отримано документи підприємства від його керівників, проведено інвентаризацію майна підприємства, розміщено оголошення на сайті ВГС України про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, розглянуто грошові вимоги конкурсних кредиторів, складений та направлений/затверджений реєстр вимог кредиторів до господарського(-им) суду(-ом), проведено аналіз фінансово-майнового стану підприємства боржника, обговорена дебіторська заборгованість перед підприємством, проведенні заходи по звільненню з під арешту коштів боржника на його рахунках в банківських установах, скликано та проведено збори комітету кредиторів.

Оскаржуваною ухвалою від 25.06.2015 року затверджено звіти розпорядника майна Гришина М.А. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 9 111,80 грн. (а.с.69), тобто ініціюючим кредитором не виконано вимог ухвал господарського суду та приписів статті 115 Закону, грошову винагороду в сумі 9 111,80 грн. не сплачено.

Посилання скаржника на виплату грошової винагороди та відшкодування витрат розпорядника майна з коштів, одержаних від продажу майна боржника, судом до уваги не приймається, спростовуються ухвалою суду першої інстанції від 12.02.2015 року (а.с.22), та яка не оскаржувалась податковим органом.

Щодо кошторису Податкової інспекції, то чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов'язаної сторони від виконання своїх обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як не встановлює й залежності для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за рахунок коштів кредиторів від організаційної форми чи фінансування кредитора (чи є він бюджетною установою чи іншим суб'єктом господарювання).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно розглянувши клопотання арбітражного керуючого про оплату його послуг розпорядника майна та витрат у процедурі розпорядження майном, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши надані докази, дійшов висновку про стягнення з Податкової інспекції як ініціюючого кредитора оплати послуг арбітражного керуючого в сумі 9 111,80 грн.

При цьому, колегія також вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні витрат арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном розмірі 1 916,83 грн., оскільки такі витрати будуть погашатись в ліквідаційній процедурі за рахунок майна боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та рішення комітету кредиторів.

Апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кредиторів у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Усе вищенаведене дає підстави апеляційному суду вважати, що твердження скаржника, викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, а також всі вищенаведені факти ним не спростовані належними доказами.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому оскаржувана ухвала винесена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 року у справі №904/479/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 року у справі №904/479/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 31.07.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков