Рішення № 47847644, 28.07.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

від « 28» липня 2015 року у справі №927/896/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/896/15

за позовом: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,

пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Головного управління Держземагенства у Чернігівській області,

пр-т. Миру, 14, м. Чернігів, 14000

про стягнення 32703грн.14коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Максак Т.Л. - начальника відділу правової роботи, довір.пост. №01-111 від 10.02.2015

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, яке відбулось 28.07.2015, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача в доход обласного бюджету 18548грн.08коп. боргу по орендній платі за період з 01.12.2014 по 31.03.2015, на користь позивача - 1189грн.12коп. пені, нарахованої за період з 16.05.2015 по 23.06.2015, 198грн.21коп. 10% річних, нарахованих за період з 16.05.2015 по 23.06.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням, переданим в оренду на підставі договору №51 від 20.12.2010 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву №01-582 від 13.07.2015 про збільшення розміру позовних вимог, яка частково прийнята судом до розгляду (ухвала від 14.07.2015), внаслідок чого стала нова ціна позову, яка складається з 30454грн.33коп. боргу по орендній платі за період з 01.12.2014 по 31.05.2015, 1927грн.53коп. пені, нарахованої за період з 16.05.2015 по 13.07.2015, 321грн.28коп. 10% річних, нарахованих за період з 16.05.2015 по 13.07.2015, та виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач письмовий відзив на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулось 28.07.2015, прийняв участь представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату. Про поважність причин неявки представника відповідач суд не повідомив. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (позивач у справі, орендодавець за договором) та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №51 (далі по тексту рішення - договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (майно), розташовані у чотирьохповерховій будівлі, яка перебуває на бухгалтерському обліку головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, і знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 14, у складі: приміщення з 2-х кімнат, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) - 49,3кв.м., корисною площею - 28,8кв.м., що не має окремого входу, балансовою вартістю 24736грн.41коп.

Відповідно до п.1.2. договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення адміністративних приміщень Головного управління Держкомзему у Чернігівській області.

20 грудня 2010 року сторонами підписано акт прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: проспект Миру, 14, м. Чернігів, що є додатком №1 до договору оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди.

Як вбачається з наказу №412 від 20.11.2012 комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 №974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» та від 20.10.2011 №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Головне управління Держкомзему у Чернігівській області шляхом приєднання до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що саме Головному управлінню Держземагенства у Чернігівській області (відповідачу у справі) належать права та обов'язки орендаря за договором №51 від 20.12.2010.

Протягом існування відносин оренди, які виникли між сторонами на підставі договору №51 від 20.12.2010, сторонами неодноразово вносились до нього зміни, зокрема, в частині розміру орендованих площ, орендної плати, найменування орендаря у зв'язку з його реорганізацією, та строку дії договору шляхом укладення додаткових угод до договору. До матеріалів справи надано додаткові угоди №1 від 31.12.2010, №2 від 14.01.2011, №3 від 18.11.2011, №4 від 01.02.2012, №5 від 10.10.2012, №6 від 19.03.2013, №7 від 15.07.2013, №8 від 19.12.2013 та №9 від 25.06.2014.

Так у зв'язку з реорганізацією Головного управління Деркомзему у Чернігівській області шляхом приєднання до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області згідно із наказом з проведення реорганізації Держкомзему №412 від 20.11.2012 сторони уклали додаткову угоду №6 від 19.03.2013 про внесення змін до преамбули договору та визначили орендарем за договором Головне управління Держземагенства у Чернігівській області.

У зв'язку із збільшенням та уточненням площі орендованих приміщень, а також враховуючи внесені зміни і доповнення до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та Типового договору оренди майна від 25 березня 2011 року, сторони за взаємною згодою додатковою угодою №7 від 15.07.2013 внесли зміни, зокрема, до п.1.1.1., 1.1.2., виклавши їх в такій редакції:

« 1.1.1. - приміщення з 13-ти кімнат, які знаходяться на 1 поверсі будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) - 399,5кв.м., корисною площею - 228,3кв.м., що не мають окремого входу;

- приміщення з 14-ти кімнат, які знаходяться на 2 поверсі будівлі, загальною площею ( з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) - 449,9кв.м., корисною площею - 257,1кв.м., що не мають окремого входу.

Загальна площа приміщень, які передаються в оренду складає - 849,4кв.м., корисна площа - 485,4кв.м.

1.1.2. Балансова вартість орендованого майна становить 590336,61грн. станом на 15.07.13р.».

До додаткової угоди №7 від 15.07.2013 сторонами підписано акт від 15.07.2013 прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: проспект Миру, 14, м. Чернігів, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди та договору оренди, за яким орендарем передано, а орендодавцем прийнято визначенні в цій додатковій угоді приміщення загальною площею 849,4кв.м.

Додатковою угодою №8 від 19.12.2013 сторони за взаємною згодою внесли зміни до п.10.1. договору оренди та встановили, що договір діє по « 31» грудня 2015 року включно.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору №51 від 20.12.2010 та актів прийому-передачі, свідчить, що у зв'язку з їх вчиненням між сторонами виникли правовідносини оренди, які регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України та главою 58 Цивільного кодексу України.

Крім того, враховуючи, що передане в оренду за договором №51 від 20.12.2010 нерухоме майно є об'єктом комунальної власності, до спірних відносин також підлягають застосуванню норми спеціального щодо даного виду правовідносин Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

В силу ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі позивачем у строкове платне користування відповідачу об'єкта оренди підтверджується наявними в матеріалах справи актом прийому-передачі від 20.12.2010, який складався до договору оренди, та актами прийому-передачі від 31.12.2010, від 14.01.2011, від 18.11.2011, від 15.07.2013, які складалися до кожної із додаткових угод, укладених між сторонами в яких йшла мова про збільшення розміру орендованих площ.

До того ж факт передачі позивачем у строкове платне користування відповідачу об'єкта оренди не заперечувався сторонами в ході розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконані взяті за договором оренди зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.3 ст.285 Господарського кодексу України внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі віднесено до основних обов'язків орендаря.

Згідно із ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу ч.1, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В розділі 3 договору оренди сторони узгодили умови щодо розміру та порядку сплати орендної плати та встановили, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який вноситься орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування (п.3.1.). До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за землю (п.3.2.).

Відповідно до п.3.3. договору оренди, в редакції додаткової угоди №7 від 15.07.2013, розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженою рішенням обласної ради від 25 березня 2011 року.

Згідно із п.3.4. договору оренди, в редакції додаткової угоди №8 від 19.12.2013, розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку №1 до цієї угоди, що є невід'ємною її частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 3421грн.68коп. Орендна плата за перший (грудень 2013 року) місяць оренди після перегляду розміру орендної плати, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2013 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

В силу п.3.5., 3.6. договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні встановленому Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

За твердженням позивача ним на адресу відповідача простими поштовими відправленнями направлялись рахунки №0000000035 від 15.01.2015 на сплату орендної плати за грудень 2014 року у сумі 4294грн., №0000000082 від 12.02.2015 на сплату орендної плати за січень 2015 року у сумі 4427грн.11коп., №0000000141 від 13.03.2015 на сплату орендної плати за лютий 2015 року у сумі 4661грн.75коп., №0000000194 від 10.04.2015 на сплату орендної плати за березень 2015 року у сумі 5165грн.22коп., №0000000264 від 13.05.2015 на сплату орендної плати за квітень 2015 року у сумі 5888грн.35коп., рахунок №0000000321 від 11.06.2015 на сплату орендної плати за травень 2015 року у сумі 6017грн.90коп.

В ході розгляду справи відповідач факт отримання від позивача вищевказаних рахунків на сплату орендної плати за спірний період не заперечував. Крім того, аналіз змісту п.3.6. договору оренди свідчить, що в ньому не визначений спосіб виставлення орендодавцем орендарю рахунків; розмір, порядок розрахунку орендної плати та строк сплати орендної плати встановлений договором; дані про індекс інфляції, на який коригується розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» є відкритою інформацією та щомісяця публікується в офіційних періодичних виданнях. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що відповідач був обізнаний про розмір орендної плати, який підлягав сплаті за спірний період, і мав можливість виконати свій обов'язок, встановлений п.5.1.2 договору оренди щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

За повідомленням позивача, відповідач орендну плату не сплатив, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість по сплаті орендної плати за період з 01.12.2014 по 31.05.2015 у розмірі 30454грн.33коп., яку він просить стягнути з останнього в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач доказів сплати орендної плати, нарахованої за спірний період, суду не надав, клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України не заявив.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної сплати орендної плати за користування об'єктом оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою врегулювання господарського спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №03-556 від 02.07.2015 (а.с.82) з вимогою погасити борг по орендній платі в розмірі 30454грн.33коп., який існує станом на 01.07.2015, за оренду нежитлових приміщень загальною площею 849,4кв.м., що знаходяться в будівлі по пр. Миру у м. Чернігові, які передані в строкове платне користування на підставі договору оренди №51 від 20.12.2010.

В наданому суду листі №16-25-0.8-10576/2-15 від 20.07.2015, який, як в ньому зазначено, є відповіддю на лист позивача №03-556 від 02.07.2015, відповідач визнає, що у нього обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем з орендної плати станом на 01.07.2015 в сумі 30454грн.33коп. Несплату орендної плати відповідач обґрунтовує тим, що його рахунки заблоковані через надходження в органи казначейства судових рішень для примусової оплати кредиторської заборгованості по програмі «Земельна реформа», яка виникла станом на 01.01.2014 не з вини відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З приводу застосування вказаного положення ч.1 ст.35 вищеназваного Кодексу Вищий господарський суд України в підп.2.5.№ п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначив, що про визнання обставин може свідчити зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості). Законом не передбачено можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин. Визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов'язковим та остаточним. Суд може не прийняти такого визнання, якщо: визнана обставина викликає сумнів у її достовірності, тобто у тому чи відповідає вона дійсності, оскільки не узгоджується з іншими обставинами, вже з'ясованими в тій же справі, або такими, що мають для останньої преюдиціальне значення; сумнівною є добровільність визнання певних обставин, оскільки воно вчинене даним учасником судового процесу під

Добровільність та достовірність визнання позивачем обставини щодо наявності боргу в розмірі 30454грн.33коп. сумніву не викликає, оскільки підтверджується дослідженими судом в ході розгляду справи по суті доказами, а тому обставина щодо наявності боргу по орендній платі саме в заявленому до стягнення розмірі - 30454грн.33коп. - є доведеною.

Як вбачається із п.16.1. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011, у разі, коли орендодавцем майна виступає управління комунального майна, орендна плата за оренду нерухомого майна, яке перебуває в користуванні (на бухгалтерському обліку) окремих структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації перераховується в повному обсязі до обласного бюджету.

Відповідно до п.2.1., 2.3. Положення про управління комунального майна Чернігівської обласної ради, затвердженого в новій редакції рішенням десятої сесії обласної ради шостого скликання від 28.09.2012, основними завданнями управління, зокрема, є: реалізація державної та регіональної політики у сфері управління майном комунальної власності; забезпечення надходження до обласного бюджету коштів за рахунок передачі в оренду та відчуження майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Згідно із п.5.3. вищеназваного Положення управління має право пред'являти претензії та подавати позовні заяви до суду, предметом яких є стягнення на користь обласного бюджету орендної плати на підставі укладених управлінням договорів оренди об'єктів комунальної власності.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості по орендній платі відповідач суду не представив, а тому вимога про стягнення з відповідача до обласного бюджету 30454грн.33коп. боргу є правомірною та задовольняється судом в повному обсязі.

В силу п.3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

З посиланням на вказану умову договору оренди позивач просить стягнути з відповідача 1927грн.53коп. пені, нарахованої за період з 16.05.2015 по 13.07.2015.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у нарахуванні неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2.9. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати пеню. Розмір пені визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством. Пеня перераховується орендодавцю.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за спірний період, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені є правомірною, задовольняється в повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1927грн.53коп. пені.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.4. договору оренди у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю 10% річних від простроченої суми.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 321грн.28коп. 10% річних, нарахованих за період з 16.05.2015 по 13.07.2015.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 10% річних є законною, задовольняється в повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 321грн.28коп. 10% річних.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто в доход обласного бюджету 30454грн.33коп. боргу по орендній платі, а на користь позивача - 1927грн.53коп. пені та 321грн.28коп. 10% річних.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1827грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.530, 549, 610, 611, 612, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.22, 32, 33, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, м.Чернігів, пр-т. Миру, 14 (ідентифікаційний код 38777072, р/р 35216001004239 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) в доход обласного бюджету м.Чернігова (р/р 33215870700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, ККДБ 22080400) 30454грн.33коп. боргу по орендній платі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, м.Чернігів, пр-т Миру, 14 (ідентифікаційний код 38777072, р/р 35216001004239 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, м.Чернігів, пр-т. Миру, 43 (ідентифікаційний код 33469166, р/р 35427201020716 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, м.Чернігів, МФО 853592) 1927грн.53коп. пені, 321грн.28коп. 10% річних, 1827грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 03 серпня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич