Ухвала суду № 47847617, 03.08.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" серпня 2015 р. Справа № 925/1254/15

Суддя господарського суду Черкаської області Єфіменко В.В., розглянувши матеріали за позовом фізичної особи-підприємця Марошніченка Віталія Анатолійовича, м. Звенигородка, Черкаська область, до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси,

про визнання відмови протиправною;

про визнання договору поновленим;

ВСТАНОВИВ:

Підприємець Мірошниченко В.А. посилаючись на те, що він із липня 2015 р. є орендарем земельної ділянки площею 106,6 га., яка розташована в адмінмежах Тарасівської сільради Звенигородського району, а Управління Держгеокадастру у Черкаській області внаслідок реорганізації (приєднання) Держземагенства є органом уповноваженим розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення, заявив позов з вимогами:

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у поновленні договору оренди землі, укладеного 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП Мирошніченко Віталієм Анатолійовичем (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за №040578300038.

Визнати поновленим з 25 липня 2015 року договір оренди землі, укладений 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП Мирошніченко Віталієм Анатолійовичем (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за № 040578300038 із змінами згідно додаткової угоди, яка набирає чинності 24 липня 2015 року, у редакції позивача.

Водночас із пред'явленням позову позивачем - підприємцем Мірошниченко В.А. було подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд:

При здійсненні дій по підготовці справи до розгляду задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області вчиняти дії по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту села Тарасівка Звенигородського району, в адміністративних межах села Тарасівка Звенигородського району Черкаської області:

1) кадастровий номер 7121287600:02:001:0041 площею 61,1254 га;

2) кадастровий номер 7121287600:02:001:0040 площею 45,4666 га.

Заява вмотивована тим, що позивач прийшов до висновку, що відповідач відмовив у поновленні договору оренди землі з метою припинення переважного права позивача перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі відповідач отримав 23 червня 2015, відмову у поновленні договору оренди землі відповідач видав позивачу 22 липня 2015 року, строк дії договору оренди землі закінчується 24 липня 2015 року.

Враховуючи зміну орендодавця землі, поведінку службових осіб відповідача при прийнятті документів та розгляді заяв позивача, закінчення 24.07.2015 строку дії договору оренди землі, у позивача є підстави вважати, що відповідач може розпорядитись земельною ділянкою на свій розсуд, що зробить неможливим виконання судового рішення.

На думку заявника існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Із доданих до заяви документів неможливо з'ясувати, що земельна ділянка площею 106,6 га, яку орендував позивач і земельні ділянки в адміністративних межах села Тарасівка Звенигородського району Черкаської області

1) кадастровий номер 7121287600:02:001:0041 площею 61,1254 га;

2) кадастровий номер 7121287600:02:001:0040 площею 45,4666 га. фактично являється тією ж самою земельною ділянкою.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів для прийняття рішення про необхідність забезпечення позову.

Суд приходить до висновку, що заявник не надав суду доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а задоволення заяви по суті буде тотожним задоволенню позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, ст. 86 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Суддя Єфіменко В.В.