Рішення № 47847599, 20.07.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 925/2136/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Куліш А.А., представників сторін: позивача - не з'явились, відповідача - Чакалова А.К. за довіреністю, третьої особи - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «РосьІнвестБуд», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Коробівської сільської ради, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 8280,24 грн. шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року Золотоніський міжрайонний прокурор звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі позивача - Черкаської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «РосьІнвестБуд» (далі - відповідач), в якому просив суд:

- зобов'язати ТОВ «РосьІнвестБуд» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,2031 га в адміністративних межах Коробівської сільської ради, поза межами населеного пункту;

- стягнути з ТОВ «РосьІнвестБуд» на користь Черкаської обласної державної адміністрації 8280,27 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані наступним: проведеною прокурором перевіркою встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку рекреаційного призначення площею 6,7823 га, якою користується без правовстановлюючих документів та не сплачує кошти за використання земельної ділянки. На земельній ділянці площею 2,5792 га розміщене нерухоме майно, яке належить відповідачу, на решті земельної ділянки площею 4,2031 га розміщені дві альтанки та навіс для мангалу, спірна земельна ділянка обгороджена з трьох сторін дерев'яним парканом, що унеможливлює вільний доступ до неї. Факт використання відповідачем спірної земельної ділянки встановлений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси, тому згідно з ст. 35 ГПК України, не підлягає доказуванню при вирішенні цього спору. Відповідач не реагує на приписи державної сільськогосподарської інспекції про звільнення земельної ділянки, отже згідно зі ст.ст. 90, 95, 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вона підлягає поверненню за рішенням суду. Самовільним зайняттям спірної земельної ділянки відповідач завдав шкоду, яка становить 8280,24 грн. згідно з розрахунком проведеним відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) №963 від 25.07.2007.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав повністю та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що доводи прокурора щодо самовільного зайняття земельної ділянки безпідставні, оскільки на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу відповідач правомірно придбав розміщений на земельній ділянці площею 2,5792 га комплекс будівель та споруд бази відпочинку ТОВ «Український камінь», отже згідно зі ст.ст. 120 ЗК України, ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нього перейшло право користування на земельну ділянку, яке мав продавець об'єкту; у липні 2010 року відповідач відкрив процедуру оформлення правовстановлювальних документів на цю земельну ділянку для обслуговування існуючої бази відпочинку, однак Черкаська обласна державна адміністрація до цього часу рішення не прийняла; частину земельної ділянки площею 4,2031 га відповідач не використовує, припис державної сільськогосподарської інспекції оспорив, отже провадження у цій справі підлягало зупиненню до розгляду, пов'язаної справи у Черкаському окружному адміністративному суді. Крім того, прокурор і позивач неправомірно визначили розмір збитків та вдалися до порушення постанови КМУ № 284 від 19.04.1993, зокрема, відсутній затверджений акт комісії з визначення та відшкодування збитків (неодержаний дохід); нарахована сума коштів 8280,24 грн. не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 року залучено Коробівську сільську раду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Сільський голова Коробівської сільської ради у письмових поясненнях від 10.02.2014 № 33 вказав, що Золотоніською міжрайонною прокуратурою, спільно з Державною інспекцією сільського господарства, Коробівською сільською радою та виробничим відділком ДП «Центр ДЗК» за участю директора ТОВ «РосьІнвестБуд» Сагуна С.В. проведено перевірку законності використання земельної ділянки площею 10,18 га колишньої бази відпочинку «Дружба» с. Коробівка. У ході цієї перевірки встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 6,7823 га. Коробівська сільська рада зверталась до Золотоніської райдержадміністрації з проханням вжити заходів щодо укладення у встановленому порядку договору оренди землі, оскільки кошти за користування земельною ділянкою до бюджету не надходять. Коробівська сільська рада не приймала рішень щодо цієї земельної ділянки, оскільки вона знаходиться за межами населеного пункту.

Заявою від 05 лютого 2014 року позивач підтримав позов прокурора. У заяві позивач вказав, що 28 травня 2012 року комісією облдержадміністрації з визначення доцільності розміщення об'єктів на території області, розгляду матеріалів з надання у користування, передачу в оренду та у власність земельних ділянок розглянуто клопотання відповідача щодо відведення земельної ділянки площею 2,5792 га на умовах оренди терміном на 49 років під розміщення існуючої бази відпочинку в адмінмежах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Комісія вирішила: відмовити у клопотанні, у зв'язку з відсутністю документів, зазначених у ст. 123 ЗК України (п. 119 протоколу засідання комісії №4 від 28.05.2012).

Ухвалою суду від 27.02.2014 за клопотанням прокурора, на підставі ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжений на 15 днів

Ухвалою суду від 06.03.2014 зупинено провадження у справі № 925/2136/13 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 823/2674/13-а, яка пов'язана з цією господарською справою.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Черкаської області від 14.07.2014 року № 38 у справі призначено повторний автоматичний розподіл у зв'язку із припиненням повноважень судді Курченко Н.М.

Відповідно до ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду справу розподілено судді Грачову В.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.07.2014 року справу прийнято до провадження суддею Грачовим В.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.06.2015 року за клопотанням Золотоніського міжрайонного прокурора провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 13.07.2015 у зв'язку із неявкою представників сторін та третіх осіб.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Третя особа направила клопотання про розгляд справи без участі її представника, позивач причини неявки представника не повідомив.

У судовому засіданні прокурор позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив, вказав, що на даний час відповідач не є власником бази відпочинку, земельна ділянка, яка є предметом даного спору, ним не використовується, власником бази є ТОВ «Сосновий бор ЛС», також вважав, що збитки державі не завдані, оскільки земельна ділянка належить іншим користувачам.

Згідно з ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

На підставі направлення на позапланову перевірку від 19.06.2013 № 708, державним інспектором сільського господарства відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в Черкаській області Державної інспекції сільського господарства України Супруном М.О. (далі вживається - державний інспектор) проведена перевірка дотримання ТОВ «РосьІнвестБуд» (відповідач) вимог земельного законодавства, за результатами якої складений акт від 01.07.2013.

Вказаною перевіркою встановлено порушення відповідачем ст.ст. 125, 126, 211 ЗК України, яке виразилось у тому, що земельна ділянка, яка розміщена в адмінмежах Коробівської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 6,7823 га використовується відповідачем без правовстановлювальних документів, на земельній ділянці площею 2,5792га розміщено нерухоме майно, яке належить відповідачу, на решті земельної ділянки площею 4,2031га розміщені дві альтанки, навіс для мангалу, земельна ділянка огороджена з трьох сторін дерев'яним парканом (з однієї сторони від дороги та з двох сторін від лісового масиву) зі сторони водного плеса земельна ділянка не огороджена. Представник відповідача відмовився від підпису акту перевірки.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, державним інспектором 01.07.2013 складені: протокол № 000332 про адміністративне правопорушення відносно директора відповідача Сагун С.В.; приписи № 000661 та № 000662, згідно з якими відповідача зобов'язано виготовити до 11.07.2013 правовстановлювальні документи на земельну ділянку площею 2,5792га та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,2031 га.

Згідно з «Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, державним інспектором складений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно з яким розмір шкоди, заподіяний внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 4,2031 га становить в сумі 8280,24 грн.

Актом від 11.07.2013 державним інспектором зафіксований факт невиконання відповідачем приписів від 01.07.2013 №000661 та №000662 і в цей же день, 11.07.2013, складений припис № 000664 з повторними вимогами: звільнити земельну ділянку площею 4,2031га та виготовити документи на земельну ділянку площею 2,5792га.

Правомірність дій державного інспектора та законність наведених приписів державного інспектора розглянута Черкаським окружним адміністративним судом у адміністративній № 823/2674/13-а за позовом ТОВ «РосьІнвестБуд» до державного інспектора сільського господарства відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в Черкаській області Державної інспекції сільського господарства України Супруна Максима Олексійовича, Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаська обласна державна адміністрація) про визнання протиправним дій державного інспектора та скасування припису.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року у адміністративній № 823/2674/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, позивачу відмовлено у позові повністю.

На підставі ст. 35 ГПК України не підлягає доказуванню у цій справі правомірність дій, вимог державного інспектора, порушення відповідачем ст.ст. 125,126,211 ЗК України, яке виразилось у використанні відповідачем земельної ділянки площею 4,2031га без правовстановлювальних документів.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач фактично не використовує земельну ділянку площею 4,2031га, суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. У процесі вирішення спору відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи прокурора, позивача та третьої особи, що земельна ділянка площею 4,2031 га із загальної площі 6,7823га фактично використовується відповідачем з дати придбання ним об'єктів нерухомості, які розміщені на іншій частині цієї земельної ділянки площею 2,5792га. Продажа відповідачем у процесі вирішення спору належної йому частини бази відпочинку не має юридичного значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 124, 125, 126 ЗК України обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлювальних документів на цю земельну ділянку.

Відсутність у особи право встановлювальних документів на земельну ділянку є самовільним зайняттям земельної ділянки та підставою для вирішення питання щодо звільнення такою особою відповідної земельної ділянки. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 справа №3-27гс10, який згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковим для суду.

На дату завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення відповідач не надав правовстановлювальних документів на земельну ділянку площею 4,2031га, яку використовував на час перевірки.

Таким чином, суд вважає доведеним факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 4,2031га.

Згідно з ст. 212 ЗК України, у редакції на дату виявлення правопорушення, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Земельна ділянка, яку прокурор просить суд зобов'язати відповідача звільнити, знаходиться в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області, за межами населеного пункту, являється землею державної власності, згідно із земельно-кадастровою документацію на ній розміщувалась база відпочинку, за категорією та основним цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення, вимогу прокурора в цій частині суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Суд погоджується також з вимогою прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Земельним кодексом України встановлено, що:

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. «ґ» ч. 3 ст. 152);

землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.п. «б», «д» ст. 156);

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 2 ст. 157).

Як зазначено вище, судом встановлений факт самовільного зайняття відповідачем належної позивачу земельної ділянки.

За таких обставин, суд вважає, що на спірні земельні правовідносини поширюється дія ст.ст. 152, 156 Земельного кодексу України та п.п. 4, 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 № 963 (далі - Методика), чим спростовуються посилання відповідача на ст. 157 ЗК України та п.п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. № 284, які (посилання) покладено в основу заперечень відповідача проти задоволення позову.

Наведеним також спростовуються доводи відповідача щодо необхідності здійснення розрахунку збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок, відповідними комісіями згідно з постановою КМ України від 19.04.1993р. № 284, а не Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області.

Адже, предметом правового регулювання норм ст. 157 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 р. № 284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних саме внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Спірні ж правовідносини відшкодування шкоди виникли внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки державної власності рекреаційного призначення, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»), що, в свою чергу, є підставою для застосування наведеної Методики.

Згідно з п. 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розмір шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 44, ст. 1896).

У даному випадку розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки рекреаційного призначення за межами населеного пункту проведено компетентним державним органом відповідно до вимог п. 4 Методики, яким визначається, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823);

Розрахунок державного інспектора суд вважає обґрунтованим, таким, що відповідає обставинам справи і не потребує призначення судової експертизи.

Відповідачем не спростовано факт заподіяння ним шкоди у розрахованій державним інспектором сумі 8280,24 грн., внаслідок самовільного зайняття належної народу України земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним порушення відповідачем земельного законодавства, яке виразилось у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 4,2031га, вина відповідача у його вчиненні, розмір відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими і відхиляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в доход державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких прокурор звільнений, судовий збір у розмірі 3045 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «РосьІнвестБуд», місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, оф. 27, ідентифікаційний код 37067516 повернути Черкаській обласній державній адміністрації шляхом звільнення земельну ділянку державної власності площею 4,2031га, яка знаходиться в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області, за межами населеного пункту, згідно із земельно-кадастровою документацію на ній розміщувалась колишня база відпочинку «Дружба», за категорією та основним цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РосьІнвестБуд», місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, оф.27, ідентифікаційний код 37067516 на користь Черкаської обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бул.Шевченка, 185, ідентифікаційний код 00022668, із зарахуванням на розрахунковий рахунок у Золотоніському УДКСУ, № 31113168700007, банк отримувача: ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код 04060832 - 8280,24 грн. шкоди

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РосьІнвестБуд», місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, оф. 27, ідентифікаційний код 37067516 в доход державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, місцезнаходження: 18000, Черкаська область, вул. Хрещатик, 235, із зарахуванням на рахунок № 31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 3045 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 27.07.2015 року.

Суддя В.М. Грачов