Ухвала суду № 47846016, 04.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про роз'яснення рішення

"04" липня 2011 р. Справа № 5023/1738/11

вх. № 1738/11

Суддя господарського суду Харківської області Погорелова О.В.

при секретарі - Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Гелета О.О., посвідчення № 618 від 27.07.2006 року

позивач - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВДВС - не з'явився

розглянувши заяви Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції про роз'яснення рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі за позовом : Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави, в особі Державного підприємства Міністерства оборони "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова

до Приватної фірми "Вікар", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року по справі № 5023/1738/11 позовні вимоги прокурора задоволені повністю.

Зобов'язано відповідача - Приватну фірму "Вікар", звільнити земельну ділянку площею 18 кв.м. вартістю 5 717, 49 грн., яка розташована в м. Харкові за адресою: вул. Цементна, 3; зобов'язано відповідача - Приватну фірму "Вікар" повернути земельну ділянку площею 18 кв.м. вартістю 5 717, 49 грн., яка розташована в м. Харкові за адресою: вул. Цементна, 3 до сфери управління Міністерства оборони України.

Стягнуто з Приватної фірми "Вікар" на користь державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.06.2011 року до господарського суду від Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції надійшли заяви, в яких державний виконавець просить суд роз'яснити рішення про те, що яким чином боржник зобов2язаний повернути земельну ділянку до сфери управління міністерства оборони України, якщо стягувачем за виконавчим документом є ДП МОУ ХКМТЗ та від чого саме боржника зобов'язано звільнити земельну ділянку.

Суд, враховуючи те, що відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони чи державного виконавця господарський суд роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, вважає за необхідне роз'яснити рішення по справі.

Міністерство оборони України, згідно ст. ст. 1 та 10 Закону України “Про оборону України”, є Центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Збройні Сили України”, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні сили України організаційно складаються з органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, установ та організацій. Органами на місцях є підпорядковані Міністру оборони України командири зазначених військових формувань.

Згідно із вимогами ст. 80 Земельного кодексу України, суб’єктом права власності на землю державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Згідно з положеннями статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись в комунальну власність окрім іншого є землі оборони.

Відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 77 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про використання земель оборони”, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до пунктів 1, 1.1 Наказу Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року “Про затвердження Керівництва з обліку земель та Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землям”, землі (земельні ділянки) надаються військовим частинам, військово-навчальним закладам, установам, підприємствам та організаціям Збройних Сил України для їх розміщення та постійної діяльності.

Землі, які використовують Збройні Сили України, є державної власністю. Вони підлягають обов'язковому обліку, цільовому використанню і правильному утриманню.

Відповідно до норм ст. 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Правом господарського відання, згідно норм ст. 137 Господарського кодексу України, є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, повернення спірної земельної ділянки до сфери управління Міністерства оборони України є одночасно поверненням її в користування позивача - державного підприємства Міністерства оборони України “Харківська контора матеріально-технічного забезпечення”, оскільки організаційно позивач входить до структури органів Міністерства оборони України, якими за позивачем закріплене управління державним майном на праві господарського відання.

Крім того, згідно із вимогами ст. 376 ЦК України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Земельні ділянки, будівлі та споруди, які використовує ДП МО України “Харківська контора матеріально-технічного забезпечення” перебувають у державній власності та закріплені за підприємством на праві господарського відання.

З огляду на викладене, зобов’язання відповідача - Приватну фірму “Вікар” звільнити спірну земельну ділянку полягає у зобов’язанні знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю, розміщену на спірній земельній ділянці, яку передати до сфери управління позивача, шляхом складання відповідного акта приймання-передачі земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Роз'яснити Жовтневому відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції рішення господарського суду Харківської області від 18 квітня 2011 року по справі № 5023/1738/11.

Відповідно до рушення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 року зобов’язання відповідача - Приватної фірми “Вікар”у звільненні спірної земельної ділянки полягає у зобов’язанні відповідача знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю, розміщену на спірній земельній ділянці та передати спірну земельну ділянку до сфери управління позивача - Державного підприємства Міністерства оборони "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", шляхом складання відповідного акта приймання-передачі земельної ділянки.

Суддя Погорелова О.В.