Ухвала суду № 47844938, 03.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" серпня 2015 р.

№ 916/3193/15

Суддя господарського суду Одеської області Антощук С.І., розглянувши матеріали позовної заяви вих.№02-01/622 від 28.07.2015р. (вх.№3353/15 від 30.07.2015р.) Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65026, м.Одеса, вул. Польська, 18, адреса для листування: 65065, м.Одеса а/с 61; код ЄДРПОУ 01385479) до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (65026, м.Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства „Чорномортехфлот” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” про стягнення заборгованості за Договором №КД-14333 від 31.12.2009р. в розмірі 2 135 701,66грн. та заборгованості за Договором №КД-15992 від 15.04.2011р. в розмірі 4 109 681,86грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До позовної заяви позивачем було додано клопотання вих№02-01/623 від 28.07.2015р. (вх.№2-4199/15 від 30.07.2015р.) про відстрочку сплати судового збору. Так, позивач зазначає, що на час звернення до суду із позовом не може сплатити визначену ним суму судового збору (73 080,00 грн.), однак планує у серпні поточного року отримати кошти від продажу ліквідаційної маси позивача, який перебуває у процедурі банкрутства на стадії ліквідації, а також отримати кошти у разі задоволення судом даного позову на користь позивача. Крім того, позивач просить суд врахувати, що на підприємстві позивача наявна значна заборгованість по заробітній платі та встановлений обмежений строк для здійснення ліквідаційних заходів для її погашення, що, на думку позивача, є обґрунтованою підставою для подання позовної заяви до отримання коштів на сплату судового збору.

Розглянувши дане клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, при поданні клопотання про відстрочку сплати судового збору, позивач, по-перше, зобов’язаний довести суду, що майновий стан позивача на час звернення не надає можливості для здійснення оплати (відсутність грошових коштів на рахунках позивача), і по-друге, довести, що за час розгляду позовної заяви, до ухвалення рішення у справі, така можливість з’явиться. З доданих до позову документів дослідити майновий стан позивача не вбачається можливим. Крім того, відсутні будь-які докази здійснення заходів щодо отримання грошових коштів на проведення ліквідаційної процедури позивача (стягнення дебіторської заборгованості) від кредиторів позивача (створення фонду авансування витрат), оскільки здійснення ліквідаційної процедури позивача має на меті повне або часткове погашення вимог саме кредиторів і ч.6 ст.115 Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закону) передбачено механізм надання кредиторами ліквідатору банкрута необхідних коштів для здійснення ліквідаційних заходів.

Також, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо очікування отримати у найближчий час грошових коштів від реалізації ліквідаційної маси банкрута, оскільки доданий до клопотання звіт про визначення ринкової вартості автотранспорту свідчить про те, що вартість даного майна майже не перевищує визначену позивачем суму судового збору, а реалізація об’єктів за даною ціною є вкрай сумнівною, враховуючи процедуру реалізації майна у справі про банкрутство та зазначені у звіті відомості про відсутність реєстраційних документів на дане майно, незадовільний стан об’єктів та ін. Доказів наявності у позивача будь-яких інших об’єктів, які підлягають реалізації у найближчий час, суду не надано.

Щодо зауваження позивача про наявність на підприємстві значної заборгованості із заробітної плати, то суд вважає, що дана обставина взагалі виключає можливість погашення у найближчий час витрат, пов’язаних з провадження у справі про банкрутство в господарському суді, до яких відноситься і сплата судового збору за подання заяви про стягнення дебіторської заборгованості, за рахунок реалізації зазначеного позивачем майна, оскільки дані вимоги є вимогами однієї черги задоволення (ч.ч. 1,3 ст. 45 Закону) і підлягають задоволенню пропорційно сумі вимог, що належить кредитору (8 000 000/73 080,00).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем не доведено суду належним чином підстави, які передбачають можливість надання позивачу відстрочки сплати судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, в силу приписів ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, Публічне акціонерне товариства „Чорномортехфлот” в підтвердження відправки на адресу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” та Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” копії позовної заяви з додатками надані фіскальні чеки №6516 та №6517 від 29.07.2015р. з описами вкладення, з яких вбачається, що позивачем на адресу відповідача відправлено позовну заяву з додатками на 137 аркушах в 1 примірку. Але які саме додатки до позовної заяви було відправлено на адресу відповідача в описах вкладення не зазначено, у зв’язку з чим суд вважає, що позивачем не надано доказів відправлення відповідачу доданих до позовної заяви документів.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст.59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на відсутність доказів направлення відповідачу копії доданих до позову документів, позивач не дотримався принципів господарського процесу та порушив норми п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовна заява Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Керуючись ст. 56, ст. 57, п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву вих.№02-01/622 від 28.07.2015р. (вх.№3353/15 від 30.07.2015р.) Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65026, м.Одеса, вул. Польська, 18, адреса для листування: 65065, м.Одеса а/с 61; код ЄДРПОУ 01385479) до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (65026, м.Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457) про стягнення заборгованості повернути без розгляду.

2.Матеріали позовної заяви з додатком надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: позовна заява на 8-ми арк. з додатком на 147-ми арк.

Суддя С.І. Антощук