Рішення № 47844844, 27.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 р. Справа№ 914/1463/15

За позовом: Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ в інтересах суб'єкта авторського права ТзОВ "Українська музична видавнича група", м. Київ

до відповідача-1: ТзОВ "Мінпрод Галичина", м. Львів

до відповідача-2: ФОП ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача-2: ФОП ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 73080, 00 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Потикевич

Представники:

Від позивача: Михайлів М.М.

Від відповідача -1: Галуга Я.І.

Від відповідача-2: н/з

Від відповідача-3: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ в інтересах суб'єкта авторського права -ТзОВ "Українська музична видавнича група", м. Київ до ТзОВ "Мінпрод Галичина", м. Львів, ФОП ОСОБА_1, м. Львів, ФОП ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 73080, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. порушено провадження справі та призначено до розгляду на 26.05.2015р.

Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 26.05.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 07.07.2015р. строк вирішення спору продовжено до 27.07.2015р. та відкладено розгляд справи. Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 21.07.2015р. з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 27.07.2015р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, 23.07.2015р. на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення та додаткові документи в підтвердження заявлених позовних вимог та права організації колективного управління авторськими та суміжними правами на звернення до суду із позовною заявою. Позовні вимоги позивачі обґрунтовують порушенням відповідачами майнових авторських прав, а саме публічним виконанням музичних творів без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушені авторські права передбачені вимогами п.а ст. 50 Закону України «Про авторські і суміжні права». Посилаючись на норми ст. 52 Закону України «Про авторські і суміжні права» ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (ПО ОКУАСП) на підставі договору про управління майновими авторськими правами № АУ002К від 01.01.2014р. звернулась до господарського суду за захистом майнових авторських прав в інтересах суб'єкта авторського права - ТзОВ «Українська музична видавнича група». Представник Організації зазначив, що наявність у позивача виключних майнових прав суб'єкта авторського права підтверджується долученими до матеріалів справи угодами та обґрунтовується положеннями ст.204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину. Ствердив, що на момент вчинення порушення, позивач володів виключними майновими правами щодо спірних музичних творів, що підтвердив діючими угодами (ліцензійними договорами), а на момент виявлення факту порушення авторських прав, договір про управління майновими авторськими права укладений між позивачем та ПО ОКУАСП був чинний, відтак організація колективного управління має право управляти майновими авторськими правами, в тому числі звертатись до суду за захистом порушених прав. Порушення відповідачами майнових авторських прав позивач підтверджує актами контрольного прослуховування №1/12/14 та №2/12/14 від 01.12.2014р.; актом контрольного прослуховування №11/8/2014 від 17.12.2014р. та відеозаписами долученими до актів, якими зафіксовано факт публічного виконання музичних творів. Щодо заявлених позовних вимог одночасно до відповідачів -1,2,3 представник ПО ОКУАСП, зазначив, що вони є однорідними, оскільки виникають з одних і тих самих підстав - порушення майнового авторського права, підтверджуються одними і тими ж доказами, при цьому застосовується однаковий спосіб захисту порушеного права - стягнення компенсації. Вважає, що у справі наявні докази використання музичних творів без належного дозволу правовласника, які не спростовані відповідачами, а відтак доведений факт порушення майнових авторських прав. Позов просить задоволити та стягнути з відповідачів на користь позивача виплату компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 73080,00 грн.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, 16.07.2015р. подав заяву про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заяви зазначив, що на момент звернення до господарського суду та пред'явлення позову не було надано документів в підтвердження права ПО «Організації колективного управління авторськими та суміжними правами» на звернення до суду, оскільки строк дії договору про управління майновими авторськими АУ002К від 01.01.2014р. закінчився - 31.12.2014р., а позовна заява підписана представником ПО ОКУАСП подана до господарського суду в квітні 2015р., тобто після закінчення строку дії договору. Вважає, що організація здійснює представництво суб'єкта авторських прав без належних правових підстав. Враховуючи відсутність повноважень у ПО ОКУАСП на звернення до суду із даним позовом, просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.1.ч.1. ст.81 ГПК України.

Крім того, заперечуючи проти позову зазначив, що акти контрольного прослуховування та відеозаписи, як докази фіксації факту порушення майнових авторських прав на які посилається позивач, вважає неналежними доказами.

Відповідачі-2, 3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвал суду від 12.05.2015р., 26.05.2015р., 07.07.2015р. та 21.07.2015р. не виконали.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, поданого позивачем на виконання вимог суду, станом на 29.05.2015р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, проживає за адресою - АДРЕСА_1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, котрі повернуті з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів - 2,3 або їх представників та за відсутності їх відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи та подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

31.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Перше музичне видавництво (ООО «Первое музыкальное Издательство», ліцензіар - за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (ООО «Украинская музыкальная Издательская Группа», ліцензіат - за договором) укладено договір про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № ПМИсуб 01/11-укр.

31.12.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р.

Умовами п.2.1 договору № ПМИсуб 01/11-укр зі змінами внесеними додатковою угодою від 31.12.2011р. передбачено, що ліцензіар надає, а ліцензіат набуває на строк і в межах території право використання об'єктів (творів або/фонограм або/відеокліпів), що містяться в каталозі, на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третім особам об'єктів наступними способами визначеними договором (виключна ліцензія). Територія - Україна (п.1.7. договору). Строк - період часу, з моменту підписання сторонами даного договору і до 31.12.2011р. (п.1.8.) Додатковою угодою від 31.12.2011р. внесено зміни в п.1.8. договору № ПМИ суб 01/11-укр, строк дії договору продовжено до 31.12.2012р.

Додатковою угодою від 31.12.2012р. до договору про надання виключної ліцензії № ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р., яка є невід'ємною частиною договору, сторони домовились внести зміни в п.1.8. договору та продовжити строк дії договору до 31.12.2013р. Додатковою угодою від 31.12.2013р. до договору № ПМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р., сторонами внесено зміни в п.1.8. договору та продовжено строк дії договору до 31.12.2014р., всі інші умови договору залишились без змін.

Випискою із каталогу творів від 30.06.2014р., яка невід'ємною частиною договору про надання виключної ліцензії № ПМИ суб 01/11-укр зазначено перелік творів право на використання яких надано ТзОВ «Українська музична видавнича група» згідно умов договору № ПМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р.

31.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Національне музичне видавництво (ООО «Национальное музыкальное Издательство», ліцензіар - за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (ООО «Украинская музыкальная Издательская Группа», ліцензіат - за договором) укладено договір про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № НМИсуб 01/11-укр.

31.12.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р.

Умовами п.2.1 договору № НМИсуб 01/11-укр зі змінами внесеними додатковою угодою від 31.12.2011р. передбачено, що ліцензіар надає, а ліцензіат набуває на строк і в межах території право використання об'єктів (творів або/фонограм або/відеокліпів), що містяться в каталозі, на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третім особам об'єктів наступними способами визначеними договором (виключна ліцензія). Територія - Україна (п.1.8. договору). Строк - період часу, з моменту підписання сторонами даного договору і до 31.12.2012р. (п.1.9.). Додатковою угодою від 31.12.2011р. внесено зміни в п.1.9 договору № НМИсуб 01/11-укр, строк дії договору продовжено до 31.12.2012р.

Додатковою угодою від 31.12.2012р. до договору № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р., яка є невід'ємною частиною договору, сторони домовились внести зміни в п.1.9. договору та продовжити строк - період часу, з моменту підписання сторонами даного договору і до 31.12.2013р. Додатковою угодою від 31.12.2013р. до договору № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р., сторонами внесено зміни в п.1.9. договору та продовжено строк дії договору - до 31.12.2014р., всі інші умови договору залишились без змін.

Відповідно до виписки з каталогу творів від 24.03.2014р., яка є невід'ємною частиною договору про надання виключної ліцензії № НМИ суб 01/11-укр зазначено перелік творів право на використання яких надано ТзОВ «Українська музична видавнича група» згідно умов договору № НМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р.

Пунктом 3.5. договору № НМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р. та договору № ПМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р. передбачено обов'язок ліцензіата, забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання творів, фонограм і відеокліпів, права на які ним набуті, а також припиняти факти такого використання, приймаючи всі можливі заходи для стягнення компенсації, збитків і витрат, понесених у зв'язку з нанесенням такого збитку відносно осіб, неправомірними діями яких був завданий такий збиток.

Відповідно до ст. 440 ЦК України, до майнових прав інтелектуальної власності на твір відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про авторські і суміжні права», виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч.1. ст.15 Закону України «Про авторські і суміжні права», майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про авторські і суміжні права» передбачено виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про авторські і суміжні права» , автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до ч.1 ст. 427 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно свідоцтва виданого Державним департаментом інтелектуальної власності про облік організації колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011.

01.01.2014р. між приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (як організацією) і ТОВ «Українська музична видавнича група» (як видавник - за договором, суб'єкт авторського права) укладено договір про управління майновими авторськими правами №АУ002К.

Відповідно до п.2.1. договору №АУ002К, видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (об'єкти авторського права), що належать, або протягом дії цього договору, будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п.2.2. договору). Організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України (п.2.4. договору).

У відповідності до п.4.1. договору, видавник зобов'язаний повідомляти організацію про укладення договорів, за якими йому передаються майнові права на субвидані твори, а також надавати організації інформацію про такі права в порядку встановленому Правилами Організації. Особливості декларування майнових прав на субвидані твори встановлюються Правилами декларування Організації. Організація здійснює колективне управління майновими правами на субвидані твори, в межах території, на яку такі права були передані видавнику (п.4.3. договору).

Як вбачається з декларації музичних творів №12 від 30.06.2014р. до договору №АУ002К від 01.01.2014р., ТОВ «Українська музична видавнича група» на підставі договору № ПМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р. укладеним з ТОВ «Перше музичне видавництво» отримала авторські майнові права на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів: 1) ІНФОРМАЦІЯ_2, автор музики та тексту - ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_3; 2) ІНФОРМАЦІЯ_4, автор музики та тексту - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, виконавець - ОСОБА_3; 3) ІНФОРМАЦІЯ_5, автор музики та тексту - ОСОБА_12, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6.

Крім того, з декларації №13 від 24.03.2014р. до договору №АУ002К від 01.01.2014р. вбачається, що ТОВ «Українська музична видавнича група» на підставі договору № НМИ суб 01/11-укр від 31.12.2010р. укладеним з ТОВ «Національне музичне видавництво», отримала авторські майнові права на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів: 1) ІНФОРМАЦІЯ_7, автор музики та тексту - ОСОБА_13, ОСОБА_14, виконавець - ОСОБА_4 and ІНФОРМАЦІЯ_8; 2) ІНФОРМАЦІЯ_9 - автор музики та тексту - ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_10.

Згідно п.5.1. договору, організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника на наступні види використання об'єктів авторського права: «публічне використання»: а) публічне виконання об'єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців - (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, під час гастрольних заходів (на концертах) - як з платним так і з безкоштовним входом, а також - в громадських місцях при проведенні культурно-масових заходів; б) публічне виконання об'єктів авторського права за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів (не включаючи живе виконання виконавцем або колективом виконавців), у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, розважальні заклади, заклади громадського харчування), а також в інших місцях - як з платним так і з безкоштовним входом, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час.

Згідно п.8.2. договору №АУ002К, «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист майнових прав ТОВ «Української музичної видавничої групи», в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу організації.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. Дії, визначені в пункті 8.3 договору, Організація здійснює за умов отримання від видавника письмового погодження та довіреності на здійснення цих дій. Форми таких погодження та довіреності визначені сторонами у додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до п.11.1. договору, цей договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2014р. Додатковою угодою №2 від 30.12.2014р. до договору №АУ002К від 01.01.2014р., яка є невід'ємною частиною договору та має однакову юридичну силу, сторони підтвердили припинення договору про управління майновими авторськими правами №АУ002К - 31.12.2014р. відповідно до п.11.1 названого договору. Сторони дійшли згоди, що договір №АУ002К залишається чинним щодо повноважень на судовий захист прав видавника, які були порушені за період чинності договору №АУ002К.

01.12.2014р. представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами встановлено, що у приміщенні закладу харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, в якому здійснюють господарську діяльність ТОВ «Мінпрод Галичина», що встановлено на підставі розрахункового документу (фіскального чеку) №639 від 01.12.2014р. та ФОП ОСОБА_1, що встановлено на підставі розрахункового документу (фіскального чеку) №640 від 01.12.2014р. зафіксований факт публічного виконання музичних творів (шляхом фонового озвучення приміщення закладу), зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_2, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконавець - ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_5, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виконавець - ОСОБА_4 and ІНФОРМАЦІЯ_8, про що складено акт №1/12/2014 та акт №2/12/2014 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань. В актах зазначено, що адміністратор кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» відмовилась назвати своє прізвище, ім'я по батькові, з даним актом ознайомилась, але підписувати відмовилась. Крім того, факт публічного виконання вище перелічених музичних творів 01.12.2014р. засвідчено відеозаписом на DVD - диску (в матеріалах справи).

17.12.2014р. представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами у приміщення закладу харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, в якому здійснюють господарську діяльність ТОВ «Мінпрод Галичина», що встановлено на підставі розрахункового документу (фіскального чеку) №842 від 17.12.2014р. та ФОП ОСОБА_2, що встановлено на підставі розрахункового документу (фіскального чеку) №841 від 17.12.2014р. зафіксований факт публічного виконання музичних творів (шляхом фонового озвучення приміщення закладу), зокрема:ІНФОРМАЦІЯ_5, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виконавець - ОСОБА_4 and ІНФОРМАЦІЯ_8, про що складено акт №11/8/2014 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань. В акті зазначено, що адміністратор кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» відмовилась назвати своє прізвище, ім'я по батькові, з даним актом ознайомилась, але підписувати відмовилась. Крім того, факт публічного виконання вище перелічених музичних творів 17.12.2014р. засвідчено відеозаписом на DVD - диску (в матеріалах справи).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі не надали доказів про отримання дозволів щодо використання майнових авторських прав для публічного виконання зазначених музичних творів, відтак, використання відповідачами зазначених музичних творів у власній господарській діяльності відбулось без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права передбачені вимогами п.а ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

У зв'язку з незаконним використанням музичних творів ПО ОКУАСП (Організація) просить стягнути солідарно з відповідачів -1,2,3 на користь позивача компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожний випадок порушення використання творів в сумі 73080,00 грн.

Згідно ст. 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

Приписами п.49 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз'яснено, що Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», роз'яснено, згідно з підпунктом «г» ч. 1 ст.49 Закону України «Про авторські і суміжні права», організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.

Право на звернення Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» до суду із позовом про захист майнових авторських права та/або суміжних прав в інтересах суб'єкта авторського права ТОВ «Українська музична видавнича група» підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011, статутом ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» затвердженим протоколом №12 від 13.02.2015р., дата реєстрації 18.02.2015р.; договором №АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р. укладеним між організацією та позивачем (суб'єктом авторського права); довіреністю від 02.03.2015р. наданою ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» з метою звернення до суду за захистом прав суб'єкта авторського права - ТОВ «Українська музична видавнича група» та письмовим погодженням від 02.03.2015р. на звернення ПО «ОКУАСП» до суду з позовом на захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав. Крім того, договорами про надання виключної ліцензії (субліцензійними договорами) № ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р. та № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р. на підставі яких позивач - ТОВ «Українська музична видавнича група» набув виключних майнових авторських прав на використання музичних творів.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 посилається на те, що на момент пред'явлення позову не було надано належних документів в підтвердження права ПО ОКУАСП на звернення до суду з позовом про захист виключних майнових авторських прав в інтересах ТзОВ «Українська музична видавнича група», оскільки термін дії договору №АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р. укладений між організацією та позивачем закінчився 31.12.2014р., а позовна заява підписана представником Організації в квітні 2015р., тобто після закінчення терміну дії договору. Враховуючи відсутність повноважень у ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на звернення до суду із даним позовом відповідач -1 просить суд залишити позов без розгляду на підставі п.1.ч.1. ст.81 ГПК України.

Відповідно до п. 52. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», якщо правова охорона об'єкта авторського права чи суміжних прав на момент подання позову припинена з передбачених законом підстав, то вимога про стягнення збитків або виплату компенсації може бути заявлена особою, яка на момент вчинення правопорушення була суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на відповідний об'єкт. У разі надання третій особі права використання твору (об'єкта суміжних прав) за ліцензійним договором або передачі третій особі виключних майнових прав за договором про передання (відчуження) згаданих прав новий суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на цей об'єкт не вправі вимагати відшкодування збитків, завданих допущеним до укладення відповідного договору порушенням, або виплати компенсації за таке порушення. Відповідна вимога може бути заявлена особою, яка була суб'єктом майнових прав на відповідний об'єкт авторського чи суміжного права на момент вчинення правопорушення.

Наявність у позивача виключних майнових авторських прав на момент вчинення порушення підтверджується договорами про надання виключної ліцензії (субліцензійними договорами) № ПМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р. та № НМИсуб 01/11-укр від 31.12.2010р. строк дії яких, продовжено до 31.12.2014р.

Суд звертає увагу відповідача, що на момент виявлення факту порушення та проведення контрольного прослуховування, а саме 01.12.2014р. та 17.12.2014р., договір №АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р. був чинний. Додатковою угодою №2 від 30.12.2014р. до договору №АУ002К від 01.01.2014р. сторони дійшли згоди, що договір №АУ002К залишається чинним щодо повноважень на судовий захист прав видавника, які були порушені за період чинності договору №АУ002К.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, чинність та недійсність договору №АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р. в судовому порядку не оспорюється.

Виходячи з норм закону та договору №АУ002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р., повноваження щодо колективного управління це комплекс завдань, які включають виявлення порушень авторських прав та судовий захист порушених прав, відтак на момент вчинення порушення ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» була суб'єктом авторських прав на управління майновими правами інтелектуальної власності на відповідні об'єкти - музичні твори. Повноваження на судовий захист прав видавника, які були порушені за період чинності договору №АУ002К продовжено додатковою угодою №2 від 30.12.2014р. до договору №АУ002К від 01.01.2014р. Крім того, на виконання вимог закону та п.8.4. договору, зокрема на вчинення дій щодо судового захисту прав видавника, 02.03.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» надало письмове погодження на звернення Приватної організації «Організацію колективного управління авторськими та суміжними правами» до суду з позовом до ТОВ «Мінпрод Галичина», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на об'єкти авторського права зазначені в погодженні. Довіреністю від 02.03.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» уповноважило ПО «Організацію колективного управління авторськими та суміжними правами» з метою звернення до суду за захистом прав як суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав переставляти інтереси та діяти від імені довірителя про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав в судових органах будь-якої юрисдикції і (або) інстанції, з усіма правами і обов'язками, передбаченими законодавством України для позивача, відповідача або третьої особи.

Таким чином, наведене спростовує посилання відповідача -1 на відсутність повноважень ПО «Організації колективного управління авторськими та суміжними правами» на судовий захист та звернення до суду в інтересах позивача, відтак, в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз'яснено, з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Відповідно до ч.3. ст.426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Згідно п.41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Факт порушення авторських прав, використання музичних творів шляхом публічного виконання, зокрема, музичних творів: ІНФОРМАЦІЯ_2, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4, виконавець - ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_5, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виконавець - ОСОБА_4 and ІНФОРМАЦІЯ_8 зафіксовано у закладі харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується актами №1/12/2014 та №2/12/2014 від 01.12.2014р. та актом №11/8/2014 від 17.12.2014р. фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань. Крім того, факт публічного виконання спірних музичних творів підтверджується долученими позивачем до актів відеозаписами на DVD - диску, якими підтверджено час і місце використання музичних творів саме у приміщення закладу харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи розрахункових документів, а саме: фіскальний чек №639 від 01.12.2014р., №640 від 01.12.2014р., №842 від 17.12.2014р. та №841 від 17.12.2014р. в закладі харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3 здійснюють господарську діяльність ТОВ «Мінпрод Галичина», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 Відповідачами не спростовано, що 01.12.2014р. та 17.12.2014р., в приміщенні закладу харчування (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3 в якому зафіксовано використання зазначених музичних творів, господарську діяльність здійснювали інші особи.

Заперечення відповідача - 1 та посилання на визнання неналежними доказами актів фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів №1/12/2014, №2/12/2014 від 01.12.2014р. та №11/8/2014 17.12.2014р. та долучених позивачем відеозаписів не спростовують виявлені факти публічного використання відповідачами зазначених творів, а відтак судом до уваги не приймаються. Крім того, відповідачем -1 не надано жодного доказу в підтвердження своїх заперечень.

Факт публічного виконання відповідачем музичного твору без отримання відповідного дозволу на його використання та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами. При цьому, відповідачами не подано доказів укладення угод з правовласниками, які б дозволяли публічне виконання зазначених музичних творів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт використання відповідачами музичних творів ІНФОРМАЦІЯ_2, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4, виконавець - ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_5, виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виконавець - ОСОБА_4 and ІНФОРМАЦІЯ_8 в приміщенні (кафе) «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3 в якому відповідачі здійснювали господарську діяльність, без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди, що є порушенням авторського права позивача. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно п."а" ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону.

У відповідності до ч.1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. 51.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

Так, п.53 вищевказаної Постанови роз'яснено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Так, Законом України «Про державний бюджет України на 2015р.» встановлено мінімальний розмір заробітної плати в сумі 1218,00 грн. на місяць.

На підставі вищенаведених норм та враховуючи те, що відповідачами допущено порушення у вигляді використання 6-ти музичних творів (разового порушення 4-х музичних творів та повторного порушення щодо 2-х музичних творів), розмір компенсації визначений позивачем за порушення майнових авторських прав в сумі 73080,00 грн. є обґрунтованим.

Враховуючи те, що використання музичних творів за адресою: АДРЕСА_3 в якому відповідачі здійснювали господарську діяльність без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди був належним чином встановлений та зафіксований, факт вчинення порушення авторського права доведено позивачем належними та допустимими доказами та не спростовано відповідачами, відтак вимога про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 73080,00 грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими поданими доказами, відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичина», м. Львів, вул. Старознесенська,б.24-26 (код ЄДРПОУ 38946378), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, б.2б, оф. 287 (код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», м. Київ, вул. М.Василенка, б.7А (код ЄДРПОУ 30673676) - 73080,00 грн. - компенсації за порушення майнових авторських прав та 1827 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 03.08.2015р.

Суддя Мороз Н.В.