Рішення № 47844693, 30.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015Справа №910/17783/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 3491 грн.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Діденко І.В. (довіреність №Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

13.07.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» заборгованість в порядку регресу в розмірі 3491 грн.

24.07.2015 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду. Відзив на позовну заяву суду не надав.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

10.04.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та ТОВ «Автокредит Плюс» укладено договір страхування наземного транспорту №LVH1CPS-133A0M7 від 10.04.2013, предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу марки «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО.

13.11.2013 о 18 год. 05 хв. в м. Судова Вишня Мостинського району Львівської області по вул. Д. Галицького, Бардин І.І., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номер ВС5004ВА, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО, в результаті чого обидва транспортних засоби зазнали ушкоджень.

Як вбачається з постанови Мостинського районного суду Львівської області від 28.11.2013 у справі № 448/2001/13-п, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Бардина І.І. за ст. 124 КУпАП закрито та звільнено його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з малозначністю правопорушення.

У матеріалах справи міститься заява про виплату страхового відшкодування від 18.11.2013 №1302/13, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 13.11.2013.

Відповідно до звіту №1535-А від 20.12.2013 про оцінку автомобіля марки «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО, складеного оцінювачем Бендеровичем І.В. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12230/11 від 21.07.2011, свідоцтво №1111 від 26.10.2007), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО, складає 4001 грн.

Відповідно до страхового акту № И-4113 від 26.12.2013 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО, у розмірі 4001 грн.

Згідно платіжного доручення №14 від 27.12.2013 вказана сума відшкодування перерахована на рахунок Головка В.В.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2101», державний номер ВС5004ВА, була застрахована відповідачем згідно полісу №АВ/9250238, ліміт відповідальності становить 50000, франшиза - 510.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» заборгованості в порядку регресу в розмірі 4001 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля автомобіля марки «Mazda Premasy», державний номер АА1463МО, складає 4001 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № И-4113 від 26.12.2013, була здійснена виплата страхового відшкодування Головко В.В. в розмірі 4001 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14 від 30.12.2013.

Постановою Мостинського районного суду Львівської області від 28.11.2013 провадження у справі № 448/2001/13-п відносно Бардина І.І. за ст. 124 КУпАП закрито та звільнено його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з малозначністю правопорушення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Господарський суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 р. «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Таким чином, вина особи Бардина І.І. у ДТП встановлена постановою Мостинського районного суду Львівської області від 28.11.2013 у справі № 448/2001/13-п.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/9250238, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2101», державний номер ВС5004ВА.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № №АВ/9250238 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 510 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 3491 грн., а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3491 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, офіс 402, код 33248430) суму страхового відшкодування в розмірі 3491 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 30.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 03.08.2015.

Суддя В.О. Демидов